Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №308/13208/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №308/13208/26

Суддя: Наумова Н. В.

308/13208/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомий, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2026 року о 22 год. 10 хв., у міжнародному пункті пропуску через ДКУ для залізничного сполучення «ЧОП(Дружба)», прикордонним нарядом «Перевірка документів» був виявлений та затриманий ОСОБА_1 , який здійснив незаконне перетинання державного кордону України з України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску поблизу н.п. Тарнівці, Ужгородського району, в січні 2026 року. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання громадянин ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

На підтвердження вини громадянина ОСОБА_1 суду надані: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 007831Е від 01.09.2026 року, протокол про адміністративне затримання від 01.09.2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 01.09.2026 року, рапорт від 01.09.2026 року, письмові пояснення від 01.09.2026 року, витягом з бази даних «Подвійник перетин в одному напрямку» від 01.09.2026 року, рапорт від 01.09.2026 року.

Окрім того у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 01.09.2026 року згідно якої останній свою вину у вчиненні правопорушення визнає.

Разом з тим, згідно ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КпАП України.

Суд, при призначенні стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, фактичні обставини справи та приходить до висновку, що на громадянина ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ч. 2 ст. ст. 204-1, 256, 278, 283, 284, КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомий, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 5000, 00 коп. (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП – суду не відомий, судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua