Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №544/1625/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/1625/26 Номер провадження 33/814/827/26Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: адвоката Бутова М.А. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бутова М.А., поданою в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

За постановою судді, ОСОБА_1 01.06.2026 о 01.42 год, в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Завокзальній, керував автомобілем Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху,.

В апеляційній скарзі адвокат Бутов М.А. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні є передчасним.

Захист наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечливі відомості, оскільки викладена в ньому фабула (опис правопорушення) юридично не узгоджується із суттю пункту ПДР України, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 ..

Вказує, що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , є надуманими, оскільки відеозаписом зафіксовано, як працівник поліції називає лише одну ознаку – запах алкоголю з порожнини рота.

Зауважує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду, що є грубим порушенням Інструкції. До того ж, ОСОБА_1 акт огляду також не вручався.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явився, клопотань, заяв про відкладення не надсилав, адвокат в судовому засіданні вважав можливим розгляд справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності ОСОБА_1 ..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Бутова М.А. та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в підтримку поданої апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення було встановлено суддею з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме:

1) даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680754 від 01 червня 2026 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

2) направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я від 01.06.2026 року для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у якому зафіксовано відмову останнього від проходження медичного огляду у зв`язку з проведенням такого огляду на місці зупинки транспортного засобу;

3) роздруківки з приладу Alkotest Drager 6810 від 01.06.2026, згідно якої результат тесту – 0,48%, що містить особистий підпис ОСОБА_1 ;

4) відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, долучений до матеріалів справи, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 01.06.2026 о 01.42 год автомобілем Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинку працівниками поліції вказаного транспортного засобу; виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота; проходження ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу – приладу Drager Alkotest, відповідно до якого, результат тесту – 0.48‰ та згоду водія ОСОБА_1 з результатами такого огляду, оскільки, відповідно до його пояснень в протоколі, він «випив 3 рюмки спиртного», та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

В суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо невідповідності протоколу, виходячи з такого.

Складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680754 від 01.06.2026 року повністю відповідає вимогам статті 256 КУпАП. У протоколі чітко зазначено дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Окрім того, як вбачається з протоколу та відеозапису, даний протокол був підписаний водієм ОСОБА_1 особисто, що підтверджує факт його ознайомлення зі змістом документа, реалізацію права на висловлення власної позиції та відсутність будь-яких процесуальних заперечень на момент його складання. За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення оформлений у повній відповідності до норм чинного законодавства, є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статті 251 КУпАП, який у сукупності з іншими матеріалами справи беззаперечно підтверджує вину водія у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARDH – 0062, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,48% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці.

Отже, результат тесту приладу Drager Alcotest 6810 є належним, достовірним і допустимим доказом у справі щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

Окрім того, відеозапис повною мірою узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Зафіксована на наданому відеозаписі інформація є достатньою, оскільки він у повному обсязі відображає обставини, що підлягають з`ясуванню, та дає змогу встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням Інструкції, апеляційний суд вважає неспроможними

Як зазначено судом першої інстанції, і з чим погоджується апеляційний суд, відсутність акта огляду на стан сп`яніння жодним чином не спростовує та не впливає на висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 «а» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи є інші докази, зокрема, чек-роздруківка результатів проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу та відеозапис, які у своїй сукупності повністю підтверджують факт керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до п.10 розділу 2 Інструкції акт огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Отже, зі змісту вказаного вбачається, що поліцейський має право діяти на власний розсуд, залишати зазначений акт у себе чи долучити його до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 10 розділу 2 Інструкції, якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів, працівниками поліції було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківку з приладу Alkotest Drager 6810.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. За змістом цієї норми, саме особа, яка складає протокол, наділена процесуальною дискрецією та самостійно визначає обсяг, перелік та сукупність доказів, які, на її переконання, є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту вчинення правопорушення та винуватості особи, і формує їх у матеріали справи для подальшого направлення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Бутова М.А., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко