Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №273/1012/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/1012/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Категорія 84 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.

з участю секретаря

судового засідання Кучер А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 273/1012/25 за позовом ОСОБА_1 до Баранівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Пилипенка Олександра Сергійовича

на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Бєлкіної Д.С. у м.Баранівка

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила зобов`язати Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про її народження, виправивши дату народження ОСОБА_1 з 16.05.1962 на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.05.1962 та актового запису №26 від 28.05.1962, складеного виконавчим комітетом Мар`янівської селищної ради Баранівського району Житомирської області, вказано інформацію про дату народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, дана дата народження є такою, що не відповідає дійсності та є наслідком великої кількості помилок та непорозумінь під час видачі свідоцтва та складання актового запису. Дійсною ж датою народження позивачки є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, відповідно до паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , що виданий 13.11.1996 Черняхівським РВ УМВС України в Житомирській області, датою народження ОСОБА_1 є також ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.03.2025 вона звернулася до Баранівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про внесення змін до актового запису №26 від 28.05.1962.

Однак, листом №148/29.13-48 від 11.04.2025 отримала відмову, яка є необґрунтованою та неправомірною.

Зазначає, що за датою народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вона реалізувала себе як особистість та прожила все своє життя, а також отримала всі документи та набула права власності майно: паспорт громадянки України; ідентифікаційний номер; закордонний паспорт, військовий квиток; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про розлучення; трудова книжка; свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інші документи в Україні. Також, за цією датою народження ІНФОРМАЦІЯ_1 вона, яка тривалий час проживає в Республіці Італії, отримала там посвідку на тимчасове проживання.

На даний час також має намір отримати громадянство Республіки Італія, оскільки вже тривалий проміжок часу там проживає та має посвідку на тимчасове проживання. Відповідно до внутрішнього законодавства Республіки Італія, українці, які проживають в Італії, можуть отримати італійське громадянство через натуралізацію. Однією із умов для отримання італійського громадянства українцями, які проживають в Італії, через натуралізацію, є необхідність прожити в Італії 10 років. Легальне проживання в країні має бути підтверджене документами.

Отже, фактично підставою для звернення до суду є необхідність у внесенні змін до актового запису про дату народження позивачки, чим вона врегулює наявні розбіжності щодо особи, яка юридично має різні дати народження в реквізитах документів.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 12.06.2025 у справі №293/516/25 їй було відмовлено у встановленні факту належності правовстановлюючого документу та судом зроблено висновок, що актовий запис про народження не є правовстановлюючим документом, а є документом, що підтверджує факт народження та державну реєстрацію акту цивільного стану.

Посилаючись на вказані обставини, просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 15 травні 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове – про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктів 2.13, 2.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5. Так, судом не враховано, що встановлення неправильності актового запису цивільного стану може здійснюватися безпосередньо судом під час розгляду справи у порядку позовного провадження, якщо між заявником та органом ДРАЦС виник спір щодо правомірності внесення змін. Отже суд мав повне процесуальне право та обов`язок на підставі наданих позивачкою доказів встановити факт наявності помилки у первинному актовому записі №26 від 28.05.1962 та задовольнити похідну вимогу про зобов`язання вчинити дії. Зведення судом вирішення спору до формальної відсутності «іншого рішення суду» є проявом надмірного формалізму та відмовою у доступі до правосуддя.

Крім того, у порушення п. 2.12 Правил Баранівський відділ ДРАЦС за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надіслав їй лист-роз`яснення, в той час як зобов`язаний скласти обґрунтований висновок за встановленою формою (Додаток 2). Відповідач такої процедури не дотримався, належного висновку не склав, чим допустив протиправну бездіяльність, що залишилось поза увагою суду.

Суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що задоволення даного позову є єдиним та безальтернативним способом захисту немайнових прав позивачки, яка вже намагалась скористатися іншими процесуальними шляхами, зокрема, зверталась до суду в порядку окремого провадження із заявою про належність правовстановлюючого документа (справа №293/516/25), де їй було законно відмовлено, оскільки актовий запис не є правовстановлюючим документом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав учасникам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Пеилипенко О.С. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 31.05.1962, виданого 31.05.1962 (видане російською мовою) та у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 08.12.2021 (повторно) зазначено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі міського типу Мар`янівка Баранівського району Житомирської області (а.с. 23).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00034150326 від 11.12.2021, 18.09.2009 зареєстровано актовий запис про шлюб №54 від 04.07.1981, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 . Шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 18.09.2009 (а.с. 8, 24).

У паспорті громадянина України ОСОБА_1 , серії НОМЕР_5 , виданого Черняхівським РВ УМВС України в Житомирській області 13.11.1996, зазначено дату її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження смт. Мар`янівка Баранівського району Житомирської області (а.с. 14).

Аналогічна інформація щодо дати народження ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтві про загальнообов`язкове державне страхування (а.с. 11, 26).

Листом №148/29.13-48 від 11.04.2025 Баранівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 за її заявою відмовлено у внесенні змін до актового запису №26 від 28.05.1962 про народження через відсутність документів, які б підтверджували неправильність в актовому записі. У відповіді, зокрема, зазначено, що з урахуванням даних свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_6 дата народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає даті народження дитини в актовому записі про народження №26 від 28.05.1962. Також даним актовим записом підтверджено факт видачі первинного свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 9).

Наведене свідчить про наявність розбіжностей у даті народження позивача, зазначеній в актовому записі про її народження та датою народження, що вказана в інших документах ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду. Виходячи з того, що рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану позивачкою суду не надано, то і підстави для зобов`язання відповідача внести такі зміни відсутні.

Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, а також засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року, що діє з 27 липня 2010 року.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 у відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Зміни до актових записів цивільного стану згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» вносять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, а ч. 4 ст. 22 цього Закону уточнює, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Міністерством юстиції України затверджуються Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Зміни до актових записів цивільного стану та порядок їх внесення регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №709/5 від 10.05.2012 у та №1161/5 від 03.08.2012.

Відповідно до п. 1.7 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно п. 1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

П.п. 2.13.1 п. 2.13.1 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно із п. 2.16.7. Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до абз. 2 п. 3, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07 липня 1995 року суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. При цьому, неправильність в актовому записі не обов`язково має бути пов`язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов`язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.

Отже, чинним законодавством врегульовано процедуру внесення змін в актовий запис цивільного стану.

Оскільки позивач не заявляла вимог про встановлення неправильності в актовому записі про її народження в рамках даного позову, як і не надала суду рішення, яким вже встановлено неправильність запису в акті громадянського стану, а також не оскаржувала дії (бездіяльність) відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови у внесенні відповідних змін в актовий запис про її народження, суд першої інстанції діючи в межах приписів ч. 1 ст. 13 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Вказане не позбавляє ОСОБА_1 можливості звернутися до суду із заявою про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану.

Колегія суддів зауважує, що питання захисту ОСОБА_1 своїх немайнових прав не знаходить вирішення протягом тривалого часу внаслідок надання їй неякісної юридичної допомоги.

Доводи щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Відтак, у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пилипенка Олександра Сергійовича залишити без задоволення, а рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й.Григорусь

Судді О.М.Галацевич

В.А.Панкеєва

Повний текст складений 23.09.2026.