Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №295/2175/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/2175/26 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 59 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

за участі: секретаря судового засідання Лугини О. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Кузнецова Д. В. у місті Житомирі,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання права власності на спадкове майно

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.09 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

2.12 червня 2026 року Богунський районний суд міста Житомира ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково.

3.Стягнув з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотримані за життя його батьком ОСОБА_2 пенсійні виплати, нараховані на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 240/7391/23 та від 20 листопада 2023 року у справі № 240/26575/23, у загальному розмірі 240 794,63 грн.

4.Стягнув з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 926,36 грн та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

6.Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд установив, що 03 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Капітал Партнерс» укладено договір про надання правничої допомоги № НАІ/03/12-25.

7.Додатковою угодою № 2 від 03 грудня 2025 року до зазначеного договору визначено перелік юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів позивача у цьому спорі, та встановлено їх вартість у фіксованому розмірі 15 000 грн.

8.На підтвердження понесення цих витрат позивач надав, зокрема, договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, рахунок № 8 від 05 лютого 2026 року та платіжну інструкцію від 25 лютого 2026 року про сплату 15 000 грн.

9.Врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, характер спірних правовідносин, наявність сформованої судової практики, підготовку процесуальних документів, адвокатських запитів та участь представника позивача у судових засіданнях, суд першої інстанції визначив обґрунтованим відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

10.ГУ ПФУ в Житомирській області не погодилось із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та 06 липня 2026 року засобами поштового зв`язку направило до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.

11.В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/2175/26 частково та прийняти нове рішення суду в частині стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яким відмовити в задоволенні цієї вимоги.

12.На обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення питання про розподіл судових витрат, та порушення норм процесуального права.

13.Зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

14.На думку відповідача, ця справа не відзначається особливою складністю формування правової позиції та доказової бази, а підготовка процесуальних документів не потребувала від професійного адвоката значних зусиль.

15.Посилається на необхідність урахування під час вирішення питання про розподіл судових витрат критеріїв їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і значенням справи для сторін.

16.Також відповідач звертає увагу на передбачене законодавством право особи на безоплатну правничу допомогу та вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають складності справи й обсягу виконаної роботи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

17.Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

18.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи №295/2175/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

19.Ухвалою від 13 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі та витребував матеріали цивільної справи № 295/2175/26 з Богунського районного суду м. Житомира.

20.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 28 липня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22 вересня 2026 року о 09 год. 30 хв.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

21.01 серпня 2026 року представник ГУ ПФУ в Житомирській області Вергелес І. І. подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та повторно просив скасувати рішення суду першої інстанції виключно в частині стягнення 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомила, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

23.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 ЦПК України).

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24.03 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Капітал Партнерс» укладено договір № НАІ/03/12-25 про надання правничої допомоги (а.с.12).

25.Відповідно до додаткової угоди № 2 від 03 грудня 2025 року адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання щодо надання позивачу правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та розглядом даної справи.

26.До обсягу правничої допомоги, зокрема, включено аналіз наданих позивачем документів і судової практики, підготовку адвокатських запитів, підготовку та подання позовної заяви, інших процесуальних документів, а також представництво інтересів позивача у суді першої інстанції.

27.Вартість передбачених додатковою угодою юридичних послуг сторони визначили у фіксованому розмірі 15 000 грн (а.с.13).

28.На виконання договору адвокатським об`єднанням виставлено рахунок № 8 від 05 лютого 2026 року на суму 15 000 грн (а.с.16).

29.Платіжною інструкцією від 05 лютого 2026 року підтверджується сплата ОСОБА_1 на користь адвокатського об`єднання 15 000 грн за надання правничої допомоги (а.с.17).

30.Матеріалами справи також підтверджується фактичне виконання представником позивача процесуальних дій, пов`язаних із розглядом справи, у тому числі підготовка позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог, відповіді на відзив, адвокатських запитів, клопотань та участь у судових засіданнях.

31.Суд першої інстанції, оцінивши подані докази, обсяг фактично наданої правничої допомоги та із заявлених позивачем 15 000 грн визнав такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, 10 000 грн.

Позиція апеляційного суду

32.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

33.Оскільки відповідач оскаржує рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 червня 2026 року лише в частині стягнення 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, законність та обґрунтованість рішення в іншій частині не є предметом апеляційного перегляду.

34.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

35.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

36.Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

37.Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

38.Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі його гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

39.Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

40.У разі недотримання цих вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, при цьому обов`язок доведення їх неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

41.Водночас при безпосередньому розподілі судових витрат суд застосовує критерії, передбачені статтею 141 ЦПК України, зокрема враховує пов`язаність витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору. Верховний Суд розмежовує зменшення витрат за статтею 137 ЦПК та застосування судом критеріїв статті 141 ЦПК при їх розподілі.

42.Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги. Порядок його обчислення, у тому числі у фіксованому розмірі, визначається договором про надання правничої допомоги.

43.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що у випадку погодження сторонами фіксованого розміру гонорару фактична кількість часу, витраченого адвокатом, не є способом визначення такого гонорару; при вирішенні питання про його компенсацію суд виходить із установленого договором розміру або порядку обчислення та водночас застосовує встановлені законом критерії розумності й співмірності.

44.Отже, сама по собі відсутність погодинного розрахунку витраченого адвокатом часу за наявності погодженого сторонами фіксованого гонорару не є достатньою підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

45.Суд першої інстанції встановив наявність належних доказів як договірних відносин між позивачем та адвокатським об`єднанням, так і фактичної сплати позивачем 15 000 грн за надану правничу допомогу.

46.Матеріали справи підтверджують і фактичне надання правничої допомоги: представником позивача здійснювався аналіз документів, направлялися адвокатські запити, складено та подано позовну заяву, відповідь на відзив, заяву про збільшення розміру позовних вимог, інші процесуальні документи, а також забезпечувалося представництво позивача в судових засіданнях.

47.Тому висновок суду першої інстанції про реальність і пов`язаність зазначених витрат із розглядом цієї справи є обґрунтованим.

48.При цьому суд першої інстанції не поклав на відповідача всю суму погодженого і фактично сплаченого позивачем гонорару у розмірі 15 000 грн, а, оцінивши складність справи, обсяг виконаної роботи, ціну позову, сформованість судової практики та інші істотні обставини, визначив до відшкодування 10 000 грн.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

49.Доводи апеляційної скарги про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

50.Саме обставини щодо складності цієї справи, характеру спірних правовідносин, наявності сформованої судової практики та обсягу наданих адвокатом послуг уже були враховані судом першої інстанції при визначенні суми, що підлягає компенсації.

51.Відповідач не заперечує факту укладення договору про надання правничої допомоги, визначення сторонами фіксованого гонорару, його сплати позивачем, а також факту участі адвоката в розгляді справи.

52.В апеляційній скарзі не наведено конкретного розрахунку суми витрат, яка, на думку відповідача, відповідала б критеріям співмірності, та не зазначено, які саме роботи, включені до обсягу наданої правничої допомоги, фактично не були виконані або не були пов`язані з розглядом цієї справи.

53.Посилання відповідача на відсутність особливої складності справи не є самостійною підставою для повної відмови у відшкодуванні документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

54.У даній справі ціна позову перевищувала 240 тис. грн, спір стосувався спадкування сум пенсійних виплат, нарахованих на виконання двох судових рішень, а представником позивача здійснено сукупність процесуальних і позасудових дій, спрямованих на захист майнового права позивача.

55.За таких обставин визначена судом першої інстанції сума 10 000 грн не є очевидно непропорційною предмету спору, обсягу фактично наданих послуг чи значенню справи для позивача.

56.Довід апеляційної скарги про те, що позивач мав право на безоплатну правничу допомогу, також не свідчить про відсутність підстав для відшкодування понесених ним витрат.

57.Наявність передбачених законом механізмів безоплатної правничої допомоги не позбавляє особу права самостійно обирати адвоката та укладати договір про надання професійної правничої допомоги, а також не звільняє іншу сторону від передбаченого процесуальним законом розподілу обґрунтованих судових витрат.

58.Не заслуговує на увагу й твердження відповідача про відсутність порушення прав позивача як підставу для відмови у відшкодуванні витрат.

59.Рішення суду першої інстанції по суті спору відповідачем в апеляційному порядку не оскаржується. Вимоги апеляційної скарги спрямовані виключно на перегляд рішення в частині 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

60.Отже, встановлені рішенням суду першої інстанції результати вирішення спору, з урахуванням яких здійснено розподіл судових витрат, не є предметом апеляційного перегляду.

61.Доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди відповідача з визначеним судом розміром компенсації витрат, однак не містять належного обґрунтування того, чому саме сума 10 000 грн за встановленого обсягу наданої правничої допомоги є неспівмірною настільки, що у її відшкодуванні необхідно відмовити повністю.

62.За встановлених обставин апеляційний суд не встановив підстав уважати, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу неправильно застосував норми процесуального права або визначив явно необґрунтований чи непропорційний розмір таких витрат.

63.Тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

64.Підстав для скасування або зміни рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 червня 2026 року в оскарженій частині апеляційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

65.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

66.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, які є наслідком повного та всебічного встановлення обставин справи, правильного тлумачення та застосування норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене рішення – без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

68.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

69.Оскільки судове рішення суд апеляційної вирішив залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

70.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

2.Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 червня 2026 року у справі № 295/2175/26 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (головуючий)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2026 року.