Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №276/236/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 276/236/26 Головуючий у 1-й інст. Семенюк А. С.

Категорія 22 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицької Т. М., Шевчук А. М.,

за участю секретаря судового засідання Лугини О. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Форест Ленд», в інтересах якого діє адвокат Муравський Максим Алікович,

на рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Семенюка А. С. у селищі Хорошів,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Форест Ленд» про розірвання договору оренди землі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс-Полісся», Приватне підприємство «Анатолівське»

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.02 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Мельник Я. О., звернулася до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Форест Ленд» (далі також відповідач, ТОВ «Грін Форест Ленд») про розірвання договору оренди землі.

2.Позивач просила розірвати договір оренди землі від 18 жовтня 2013 року, укладений щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1821155100:05:001:0031, площею 2,9559 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

3.Позов мотивовано тим, що позивач є власницею зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , а орендна плата за користування земельною ділянкою протягом 2022-2025 років належним чином не сплачувалася. На думку позивача, систематична несплата орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

4.11 червня 2026 року Хорошівський районний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.

5.Суд розірвав договір оренди землі від 18 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 , правонаступником якої за додатковою угодою від 10 листопада 2016 року став ОСОБА_2 , спадкоємицею якого є ОСОБА_1 , та ТОВ «Агріс Полісся», право оренди за яким у подальшому перейшло до ТОВ «Грін Форест Ленд», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1821155100:05:001:0031, площею 2,9559 га. Також суд вирішив питання розподілу судових витрат.

6.Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням факту неналежного виконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023 рік та повної відсутності виплат за 2024 і 2025 роки. Суд виходив із систематичності порушення умов договору та наявності передбачених законом підстав для його розірвання.

7.Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про сплату орендної плати наперед у 2021 році та про виникнення заборгованості виключно через неповідомлення позивачем про зміну власника земельної ділянки і ненадання платіжних реквізитів для сплати орендної плати.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8.10 липня 2026 року ТОВ «Грін Форест Ленд», в інтересах якого діє адвокат Муравський М. А., через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подало до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року.

9.В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позову.

10.Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

11.Відповідач посилається на невиконання ОСОБА_1 обов`язку, встановленого частиною третьою статті 148-1 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), щодо повідомлення користувача земельної ділянки про набуття права власності та надання платіжних реквізитів. На думку відповідача, саме ця поведінка позивача унеможливила належне виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

12.Також відповідач вказує, що в грудні 2021 року ОСОБА_2 було виплачено 3 105,60 грн доходу за ознакою доходу 106. На переконання відповідача, цей платіж був здійснений наперед та покривав орендну плату за 2021, 2022 роки і частково за 2023 рік, що допускається статтею 531 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

13.За доводами апеляційної скарги фактично несплаченою залишилася лише частина орендної плати за 2023 рік у розмірі близько 640 грн, а тому відсутня систематичність порушення, необхідна для розірвання договору оренди.

14.Відповідач зазначає, що внесення коштів у депозит нотаріуса відповідно до статті 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника, у зв`язку з чим невикористання такого способу виконання не може саме по собі свідчити про систематичну несплату орендної плати.

15.В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається, зокрема, на правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 148-1 ЗК України, статті 537 ЦК України та недоведеність систематичності несплати орендної плати, як істотного порушення умов договору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

16.Відзив від позивача на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України(далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

17.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 276/236/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицької Т. М., Шевчук А. М.

18.17 липня 2026 року ухвалою Житомирського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 276/236/26 за апеляційною скаргою ТОВ «Грін Форест Ленд» на рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року.

19.Після проведення підготовчих дій ухвалою Житомирського апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22 вересня 2026 року о 10 год 30 хв.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

20.Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

21.Позивач у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Судова повістка була надіслана на зареєстровану адресу місця проживання позивача та отримана нею 05.08.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067244071683.

22.Треті особи у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилась, причини неявки суду не повідомили. Судові повістки були надіслані до електронних кабінетів підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

23.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24.18 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 як орендодавцем та ТОВ «Агріс Полісся» як орендарем укладено договір оренди землі від 18 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,9559 га, кадастровий номер 1821155100:05:001:0031. Право оренди зареєстровано 02 червня 2014 року, номер запису про інше речове право 5922709.

25.За пунктом 8 договору оренди землі від 18 жовтня 2013 року договір було укладено строком на 7 років. Пунктом 9 договору первісний розмір орендної плати визначено у сумі 596,49 грн на рік, а пунктом 11 встановлено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 25 грудня поточного року. Пунктом 38 передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (а.с.11-13).

26.10 листопада 2016 року ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» уклали додаткову угоду від 10 листопада 2016 року про внесення змін до договору оренди землі від 18 жовтня 2013 року.

27.Додатковою угодою змінено орендодавця на ОСОБА_2 у зв`язку з набуттям права власності в порядку спадкування за ОСОБА_3 , строк дії договору встановлений – 14 років та визначено орендну плату у розмірі 1 251,41 грн на рік.

28.Цією ж додатковою угодою від 10 листопада 2016 року передбачено, що виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється у гривнях готівкою під розписку у відомостях видачі орендної плати. Отже, погоджений сторонами спосіб виконання грошового зобов`язання не був поставлений виключно у залежність від надання орендодавцем банківських реквізитів (а.с.14).

29.Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03 квітня 2025 року № 221, виданим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Косинським Сергієм Олександровичем та зареєстрованим у реєстрі (а.с.9).

30.Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано 03 квітня 2025 року, номер відомостей про речове право 59300470, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний № 420920021, сформованим 03 квітня 2025 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Косинським С. О. (а.с.10).

31.02 травня 2025 року між ТОВ «Агріс Полісся» та ТОВ «Акріс-Груп» укладено договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 02/05/25/АП за яким право оренди спірної земельної ділянки було відчужено ТОВ «Акріс-Груп» (а.с.23-24).

32.01 квітня 2025 року між ТОВ «Акріс-Груп» та ТОВ «Грін Форест Ленд» укладено договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення № ДКП_НЗ_АГ_ГФЛ_ЖТ_(а.с.27-28).

33.Спірна земельна ділянка передана ТОВ «Грін Форест Ленд» у суборенду Приватному підприємству «Анатолівське», що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права 27 червня 2025 року, номер запису 60522847.

34.З листа Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 лютого 2026 року № 1716/5/06-30-24-01 встановлено, що у грудні 2021 року ТОВ «Агріс Полісся» нарахувало та виплатило ОСОБА_2 3 105,60 грн доходу за ознакою доходу 106 – надання земельної частки (паю) в оренду, суборенду.

35.Водночас зазначений лист Головного управління ДПС у Житомирській області не містить відомостей про те, за які саме календарні роки була здійснена виплата 3 105,60 грн.

36.Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, сформованих станом на 30 січня 2026 року, за період з 2023 по 2025 роки ОСОБА_1 не отримувала доходів у вигляді орендної плати від відповідача чи третіх осіб.

37.25 червня 2025 року ОСОБА_1 склала письмові вимоги до ТОВ «Агріс Полісся» та ТОВ «Акріс-Груп» про виплату заборгованості з орендної плати за 2022–2024 роки та розірвання договору оренди землі. Направлення цих вимог 30 червня 2025 року підтверджується фіскальними чеками та поштовими накладними АТ «Укрпошта» від 30 червня 2025 року.

38.25 листопада 2025 року ТОВ «Грін Форест Ленд» направило ОСОБА_1 лист № 5 від 25 листопада 2025 року у якому повідомило, що про наявність заборгованості по орендній платі дізналося після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі. У вказаному листі Товариство зазначило про готовність виплатити орендну плату за 2022–2024 роки та просило надати платіжні реквізити.

Позиція апеляційного суду

39.Відповідно до частин 1,2 та 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

40.Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

41.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1-5 статті 263 ЦПК України).

42.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та виникли з договору оренди землі у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його умов щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, що, на думку позивача, є підставою для розірвання договору оренди.

43.Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

44.Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»). Орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (стаття 25 цього Закону).

45.Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

46.Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

47.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) конкретизовано підхід до застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та частини другої статті 651 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що систематична, тобто два та більше випадки, повна несплата орендної плати у строки, визначені договором, є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

48.У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що погашення орендарем заборгованості з орендної плати після виникнення підстав для розірвання договору не спростовує фактів попередньої несплати та не впливає на можливість пред`явлення і задоволення позову про розірвання договору. Тобто для вирішення спору значення має сам факт завершеного у минулому систематичного порушення, а не наявність чи відсутність боргу на момент ухвалення судового рішення.

49.Велика Палата Верховного Суду у цій справі також розмежувала повну несплату та недоплату орендної плати: у разі систематичної повної несплати застосовується пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, а в разі часткової несплати (недоплати) питання про розірвання договору вирішується за частиною другою статті 651 ЦК України з оцінкою істотності порушення.

50.Судом першої інстанції встановлено, що орендна плата не була виплачена в повному обсязі за 2023 рік та взагалі не виплачувалась за 2024 та 2025 роки, що також визнає відповідач.

51.Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

52.Крім того, відповідачем не доведено факт сплати орендної плати за 2022 та 2023 роки. Посилання відповідача на те, що сплата 3 105,60 грн у грудні 2021 року є орендною платою, внесеною наперед за наступні періоди, ґрунтується виключно на арифметичному розрахунку та саме по собі не підтверджує призначення такого платежу. Зазначена сума могла бути сплачена як у рахунок майбутніх платежів, так і в рахунок погашення вже наявної заборгованості. За відсутності належних, допустимих та достовірних доказів, які б однозначно підтверджували призначення платежу, суд позбавлений можливості встановити, за який саме період було здійснено відповідну оплату.

53.Відповідно до частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

54.Лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 лютого 2026 року № 1716/5/06-30-24-01 на який посилається відповідач підтверджує лише факт нарахування і виплати ОСОБА_2 у грудні 2021 року 3 105,60 грн доходу за ознакою 106 (надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду, суборенду), однак не містить відомостей про призначення цієї виплати як авансу за конкретні майбутні роки. Саме по собі передбачене статтею 531 ЦК України право боржника на дострокове виконання зобов`язання не доводить факту погодження сторонами конкретного порядку зарахування спірної суми.

55.Аналогічний за суттю підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24 (провадження № 61-3952св25). У цій справі Верховний Суд виходив із того, що особа, яка набула право оренди земельної ділянки за договором купівлі-продажу такого права, є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього орендаря за чинним договором оренди. При вирішенні питання про систематичність несплати орендної плати суди врахували несплату за 2022 рік попереднім орендарем та за 2023 рік новим орендарем і дійшли висновку про наявність підстав для розірвання договору щодо нового орендаря.

56.У даній справі право оренди не припинялося, а послідовно відчужувалося від ТОВ «Агріс Полісся» до ТОВ «Акріс-Груп», а згодом до ТОВ «Грін Форест Ленд».

57.Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.

58.ТОВ «Грін Форест Ленд» набуло саме існуюче право оренди за договором від 18 жовтня 2013 року на визначених цим договором умовах.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

59.Доводи апеляційної скарги про те, що несплата орендної плати за 2024–2025 роки зумовлена невиконанням ОСОБА_1 обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України, не спростовує висновків суду першої інстанції.

60.Право власності ОСОБА_1 зареєстровано 03 квітня 2025 року. Отже, обов`язок нового власника щодо повідомлення користувача земельної ділянки виник лише після цієї дати і об`єктивно не міг бути причиною повної несплати орендної плати за 2024 рік, строк внесення якої відповідно до договору закінчився 25 грудня 2024 року.

61.Щодо орендної плати за 2025 рік апеляційний суд враховує, що 25 листопада 2025 року саме ТОВ «Грін Форест Ленд» направило ОСОБА_1 лист № 5, тобто до закінчення визначеного договором строку сплати орендної плати за 2025 рік відповідачу було відомо про особу власника та адресу, за якою остання проживає.

62.При цьому додаткова угода від 10 листопада 2016 року передбачала виплату орендної плати у грошовій формі готівкою під розписку у відомостях видачі орендної плати. Тому відсутність банківських реквізитів сама по собі не свідчить про об`єктивну неможливість виконати договір у спосіб, прямо погоджений сторонами.

63.У постанові Верховного Суду від 13 серпня 2025 року у справі № 279/3076/23 (провадження № 61-7377св24) зазначено, що при вирішенні спору про систематичну несплату орендної плати судам необхідно встановити, чи була така несплата зумовлена невиконанням новим власником земельної ділянки обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України. Сам по собі висновок про неналежне виконання нового власником обов`язку щодо повідомлення орендаря не є достатнім, якщо судом не встановлено, що саме ця обставина спричинила неможливість сплати орендної плати.

64.Обставини даної справи відрізняються від справи № 545/262/18, на яку посилається відповідач. У справі, що переглядається, один із повних випадків несплати – за 2024 рік – виник до державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , а до настання строку внесення орендної плати за 2025 рік ТОВ «Грін Форест Ленд» уже мало фактичні відомості про нового власника та його адресу.

65.З посилання відповідача на те, що внесення орендної плати у депозит нотаріуса за статтею 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника апеляційний суд погоджується.

66.Разом із тим ця обставина не є підставою для скасування оскарженого рішення. Апеляційний суд не покладає висновок про систематичну несплату орендної плати на сам факт невнесення коштів у депозит нотаріуса. Підставою для розірвання договору є доведена несплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки.

67.Лист ТОВ «Грін Форест Ленд» від 25 листопада 2025 року № 5 про готовність сплатити орендну плату за 2022–2024 роки також не є доказом виконання грошового зобов`язання. Пропозиція сплатити борг не тотожна його фактичному погашенню.

68.Більше того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 навіть фактичне подальше погашення заборгованості не усуває завершеного в минулому факту систематичної повної несплати орендної плати та не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору.

69.Доводи апеляційної скарги про відсутність істотності порушення також не впливають на вирішення спору, оскільки за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23 при встановленні систематичної, тобто двох і більше випадків, повної несплати орендної плати пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору і додаткова оцінка істотності порушення за частиною другою статті 651 ЦК України не вимагається.

70.Отже, доводи апеляційної скарги переважно спрямовані на іншу оцінку встановлених судом обставин, однак не спростовують законності та обґрунтованості ухваленого у справі рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

71.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суд за результатами розгляду апеляційної скарги.

72.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди землі, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

74.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

75.Оскільки оскаржене судове рішення суд апеляційної інстанції вирішив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

76.Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Форест Ленд», в інтересах якого діє адвокат Муравський Максим Алікович, залишити без задоволення.

2. Рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року у справі № 276/236/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені статтями 389–392 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текс постанови складений 23 вересня 2026 року