Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №760/19081/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19081/26 3/760/5280/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції Національної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року о 22 год. 45 хв. по пр-т Берестейський, 55/2 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Sierra» д.н.з. НОМЕР_2 , під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та здійснив наїзд на службовий транспортний засіб марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_3 , який здійснив зупинку на проїзній частині з увімкненими проблисковими маячками синього кольору. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 порушив п. 10.1. Правил дорожнього руху України – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

ОСОБА_1 та його захисник Триголов А.В. у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та надали письмові пояснення щодо обставин події.

Згідно з поясненнями, ОСОБА_1 , виїжджаючи з автозаправної станції «ОККО», рухався по пр-ту Берестейському смугою, призначеною для руху маршрутних транспортних засобів, маючи намір здійснити поворот.

Під час руху водій помітив попереду електросамокат із двома особами, які рухалися цією ж смугою. Маючи намір безпечно продовжити рух, ОСОБА_1 вирішив здійснити незначний маневр з виїздом на смугу, розташовану ліворуч від нього, попередньо переконавшись, що це буде безпечно та не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Після цього водій помітив патрульний автомобіль та надав йому перевагу в русі, перелаштувавшись у ліву смугу. Коли службовий автомобіль перелаштувався слідом за ним, водій перелаштувався у праву смугу, маючи намір здійснити поворот, після чого зупинив транспортний засіб.

До зупиненого автомобіля підійшов працівник поліції. У ході розмови він поставив запитання щодо віку та ПІБ водія, а також повідомив, що ОСОБА_1 нібито перебуває в розшуку. Після цього водій зателефонував адвокату, який поспілкувався з працівниками поліції. Згодом ОСОБА_1 повідомили, що він повинен залишити автомобіль та чекати на приїзд представників ТЦК та СП.

Не погоджуючись із фактичним обмеженням свободи пересування, водій неодноразово вимагав належного процесуального оформлення його затримання, однак працівник поліції на ці вимоги не реагував. Зателефонувавши адвокату повторно, після спільної розмови водій зрозумів, що законні підстави для його затримання відсутні.

Згодом на місце події прибули ще один екіпаж патрульної поліції та двоє невідомих чоловіків у військовій формі. Останні із застосуванням фізичної сили намагалися відчинити двері автомобіля з боку водія та витягти ОСОБА_1 із салону. У подальшому ці особи вчинили напад на водія, завдавши йому кількох ударів у ділянку голови, правого ока та ребер. На прохання ОСОБА_1 припинити протиправні дії особи не реагували та продовжували висловлювати погрози.

Працівники поліції викликали бригаду екстреної медичної допомоги. Фельдшер провів огляд ОСОБА_1 та повідомив про необхідність його госпіталізації до лікарні.

ОСОБА_1 зазначив, що його подальші дії були зумовлені крайньою необхідністю врятуватися від нападу та фізичного насильства, а також наголосив, що наміру пошкодити службовий автомобіль не мав.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинив командир взводу у зв`язку з тим, що водій перебував у розшуку. Упродовж усього часу, поки інші працівники поліції спілкувалися з ОСОБА_1 , свідок перебував у службовому автомобілі на місці водія.

Службовий транспортний засіб стояв на місці, коли в нього в`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . При цьому автомобіль ОСОБА_1 перебував на тротуарі, а службовий автомобіль порівнявся з ним і знаходився на проїзній частині.

Унаслідок ДТП у службового автомобіля було пошкоджено праву передню частину (бампер, арку та крило); станом на момент розгляду справи транспортний засіб ще не відремонтовано.

Про початкову причину зупинки автомобіля ОСОБА_1 свідку невідомо. Після зіткнення свідок вийшов із транспортного засобу, після чого розпочалася процедура оформлення матеріалів ДТП та складання протоколу.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 10.1. Правил дорожнього руху України – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Аналізуючи наявні докази, характер пошкоджень автомобілів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Межі розгляду даної справи визначаються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Суд наголошує, що в рамках даного провадження розглядається виключно факт наявності або відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів).

Суд не володіє процесуальними повноваженнями здійснювати правову оцінку законності чи протиправності дій працівників патрульної поліції, представників ТЦК та СП чи інших осіб щодо зупинки транспортного засобу, вимог про затримання, застосування фізичного впливу чи нанесення тілесних ушкоджень. Надання оцінки правомірності дій або бездіяльності службових осіб виходить за межі компетенції суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

При цьому суд зауважує, що у разі незгоди ОСОБА_1 з процесуальними діями працівників поліції або вчиненням щодо нього протиправних дій (нанесення тілесних ушкоджень, вимагання, незаконне обмеження свободи тощо), останні підлягають оскарженню в окремому визначеному законом порядку. Доказів наявності рішень компетентних органів або судових рішень, якими дії поліцейських у даній події визнано протиправними, суду надано не було.

Посилання ОСОБА_1 на те, що його дії були вчинені у стані крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП) з метою уникнення фізичного насильства, суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень свідка ОСОБА_2 та досліджених матеріалів справи, перед початком руху ОСОБА_1 службовий автомобіль «Renault Duster» вже здійснив зупинку на проїзній частині з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та перебував у нерухомому стані. ОСОБА_1 , змінюючи напрямок руху (виїжджаючи з тротуару), не переконався в безпеці маневру та здійснив наїзд на припарковане службове авто.

Суд вважає, що недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР України перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП та механічними пошкодженнями транспортних засобів. Обраний водієм спосіб поведінки не може вважатися правомірним усуненням небезпеки в розумінні

ст. 18 КУпАП, оскільки дотримання Правил дорожнього руху України є безумовним обов`язком кожного водія під час керування джерелом підвищеної небезпеки.

На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність

ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703994 від 26.06.2026 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в їх сукупності.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення та особу правопорушника, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог ст. ст. 124, 33 КУпАП, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 124, 251-252 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) грн. та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783

Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/_______/__).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір, що становить 665 гривень 60 копійок та підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101

Код отримувача /код ЄДРПОУ: 37993783

Р/Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030106 Призначення платежу 101: ( РНОКПП – фізичної особи); Судовий збір стягнути з ПІБ на користь держави за рішенням суду у справі №760/________/__).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: А.М. Педенко