Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №757/27281/26-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27281/26-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12021000000000469 від 31.03.2021 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Віліно, Бахчисарайського р-ну, АР Крим, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не адвоката, не депутата,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

Учасники судового провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник -адвокат ОСОБА_5 , потерпілий - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ВСТАНОВИВ:

Згідно висунутого обвинувачення Особа-1 (обвинувальний акт відносно якого розглядається Печерським районним судом міста Києва в іншому провадженні, а саме справа № 757/20925/22-к) та ОСОБА_3 , визначивши подальше вчинення злочинів як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи умисно з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, шляхом скоєння умисних кримінальних правопорушень, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, вчинили кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час в Особи-1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння коштами громадян шляхом обману в особливо великих розмірах.

Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливі мотиви наживи і мету власного збагачення, Особа-1 на початку 2021 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, з метою створити в оточуючих враження про його участь у формуванні державної політики у правоохоронній сфері, повідомив особам серед кола своїх знайомих, зокрема близькому знайомому ОСОБА_3 , завідомо неправдиву інформацію про те, що у найближчий час його мають призначити на посаду Міністра внутрішніх справ України.

В середині березня 2021 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 від його знайомого ОСОБА_7 , стало відомо, що громадянин ОСОБА_6 , який на той час обіймав посаду начальника відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, має намір просунутись по службі та обійняти посаду середнього чи вищого начальницького складу поліції у м. Києві чи Київській області. Про намір призначення ОСОБА_6 на вищестоящу посаду ОСОБА_7 дізнався в березні 2021 року, точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, від свого знайомого товариша, до якого органом досудового розслідування застосовано заходи безпеки, замінивши його дійсні анкетні дані на псевдонім ОСОБА_8 .

Отримавши інформацію про те, що ОСОБА_6 має намір просунутись по службі та обійняти посаду середнього чи вищого начальницького складу поліції у м. Києві чи Київській області, ОСОБА_3 в середині березня 2021 року в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, повідомив дану інформацію Особі-1 на що останній, переслідуючи корисливий мотив наживи і мету особистого протиправного збагачення та позиціонуючи себе майбутнім Міністром внутрішніх справ України, знаючи що призначення на керівні посади в системі Міністерства внутрішніх справ відбувається у визначеному законодавством порядку і що реальної можливості вплинути на призначення ОСОБА_6 на посаду осіб середнього чи вищого начальницького складу Національної поліції України в нього немає, запевнив ОСОБА_3 про те, що він може посприяти у вирішенні питання призначення ОСОБА_6 на посаду та запропонував ОСОБА_3 передати інформацію про те, що є можливість призначити останнього на посаду начальника Головного управління Національної поліції в місті Києві або начальника Головного управління Національної поліції у Київській області.

В цей час у ОСОБА_3 , який достовірно знаючи про те, що його знайомий Особа-1 не має повноважень та реальної можливості вплинути на призначення ОСОБА_6 на посаду начальника Головного управління Національної поліції в місті Києві або начальника Головного управління Національної поліції у Київській області, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_6 шляхом обману в особливо великих розмірах, і з метою його реалізації ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з Особою-1, попередньо домовившись про спільне незаконне заволодіння коштами ОСОБА_6 , шляхом обману в особливо великих розмірах та разом визначили суму коштів, в розмірі 220 000 доларів США, якою планували протиправно заволодіти.

У подальшому, реалізовуючи спільно погоджений злочинний план, ОСОБА_3 переслідуючи корисливий мотив наживи і мету особистого протиправного збагачення, діючи спільно за попередньою змовою з Особою-1 направленою на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_6 шляхом обману в особливо великих розмірах, не маючи на меті виконати взяті на себе зобов`язання, з метою створення уяви щодо просування процедури працевлаштування ОСОБА_6 , в період з березня по квітень 2021 року під час телефонних розмов в мобільному додатку «WhatsApp» з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запевняв та переконував останніх про те, що процес призначення на посаду ОСОБА_6 вже запущений і Особа-1 може гарантувати ОСОБА_6 призначення на посаду начальника Головного управління Національної поліції у Київській області за грошову винагороду в розмірі 220 000 доларів США.

Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій спільний з Особа-1 злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману в особливо великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив наживи і мету особистого протиправного збагачення та діючи умисно за попередньою змовою з Особою-1, 28.04.2021 о 08 год. 30 хв. відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_8 , прибув із міста Запоріжжя до міста Києва, про що повідомив Особу-1.

Того ж дня, ОСОБА_3 приблизно о 10 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні офісу, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 16, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно за попередньою змовою з Особою-1, в черговий раз запевнив ОСОБА_8 про те, що за умови сплати грошових коштів в сумі 220 000 доларів США, ОСОБА_6 буде призначено на посаду начальника Головного управління Національної поліції у Київській області.

Крім того, Особа-1, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману в особливо великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив наживи і мету особистого протиправного збагачення та діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 28.04.2021 близько опівночі зустрівся з ОСОБА_8 в номері готелю «OrlyPark», розташованому за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 9-В, де за участі ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи, про те що він не має реальної можливості вплинути на призначення ОСОБА_6 на посаду в системі органів Національній поліції України, умисно надав ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію та запевнив останнього про те, що питання призначення ОСОБА_6 на посаду начальника Головного управління Національної поліції у Київській області вже вирішене на 99 %, а остаточний результат буде після 11 травня 2021 року.

Крім того, Особа-1, реалізовуючи вищевказану злочинну змову, запевняв ОСОБА_8 , про те що він самостійно, на своєму автомобілі завезе ОСОБА_6 на територію Міністерства внутрішніх справ України, де заведе його у потрібний кабінет і вже через деякий час ОСОБА_6 вийде звідти будучи на вказаній посаді.

У подальшому, а саме 29.04.2021 приблизно о 14 год. 15 хв. ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з Особою-1, та продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, направленого на заволодіння коштами ОСОБА_6 шляхом обману в особливо великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив наживи і мету особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_8 навпроти кафе «TinTin», розташованого за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 15 та перебуваючи в салоні автомобіля вказав ОСОБА_8 про необхідність передачі йому першої частини грошових коштів в сумі 120 000 доларів США, частину з яких, 100 000 доларів США йому необхідно передати Особі-1 за позитивне вирішення питання, щодо призначення ОСОБА_6 на посаду начальника Головного управління Національної поліції у Київській області, а іншу частину винагороди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_8 повинен буде передати ОСОБА_3 після того, як відбудеться призначення ОСОБА_6 на вказану посаду.

Після того, приблизно о 14 год. 20 хв., перебуваючи в салоні автомобіля за вказаною адресою, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з Особа-1, отримав від ОСОБА_8 кошти в сумі 120 000 доларів США, а саме 24 700 доларів США (справжніх грошових коштів) та 95 300 доларів США несправжніх (імітаційних) засобів, які імітують долари США. Отримавши кошти в сумі 120 000 доларів США, ОСОБА_3 вважав, що він отримує справжні грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_6 та після чого, вийшовши з автомобіля, мав реальну можливість розпорядитися даними грошовими коштами, однак не встиг, оскільки був затриманий працівниками поліції. Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 29.04.2021 року 120 000 доларів США еквівалентно 3 333 600 гривень та становить особливо великий розмір майнової шкоди, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

25 серпня 2026 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, захисник та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, останній у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Крім того, при укладанні угоди, обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язувався:

а) беззастережно визнати в повному обсязі свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в обсязі повідомленої йому підозри, та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні;

б) співпрацювати у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, оскільки, як встановлено, такі домовленості мали місце;

в) сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження в суді;

г) сприяти суду у дослідженні обставин вчинення даного кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Прокурором при укладанні угоди врахована наявність суспільного інтересу, яка полягає у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, а також запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , сторонами визнано беззастережне визнання вини, щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, надання викривальних показань щодо іншого співучасника кримінального правопорушення - Особи-1, а також добровільне перерахування благодійного внеску у сумі 60 000 грн на потреби Національної гвардії України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 , має понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років

Крім того, на підставі ст. 75 КК України сторонами погоджено можливість звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, що складає 2 (два) роки, та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні ним, кримінального правопорушення. Визнав правильність кваліфікації його дій органами досудового розслідування, щиро розкаявся, зазначив, що все усвідомив, більше такого вчиняти не буде.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.

Крім того, судом встановлено, що на запит прокурора від 11.08.2026 № 09/2/1-81645ВИХ-26 потерпілий у кримінальному провадженні № 12021000000000469 від 31.03.2021 ОСОБА_6 своєю заявою, яка надійшла до Офісу Генерального прокурора 20.08.2026 за № 199502-26, надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Вказане кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких. Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу та обставин, що пом`якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Разом з тим, суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України, оскільки речові докази стороною обвинувачення суду не надавались, а прокурором не надано постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до постанови Верховного суду у справі № 328/1109/19 від 5 квітня 2021 року, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, суд враховує, що згідно з обвинувальним актом загальний розмір витрат на залучення експертів під час досудового розслідування становить 45 822,54 грн, що підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження документами.

Зазначені експертизи проведені до виділення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 та стосуються кримінального провадження в цілому. Матеріали кримінального провадження не містять даних, які б давали можливість віднести вартість окремих експертиз у повному обсязі до обвинувачення, пред`явленого виключно ОСОБА_3 .

Враховуючи, що кримінальне правопорушення інкримінувалося декільком особам, а процесуальні витрати виникли до виділення матеріалів щодо ОСОБА_3 в окреме провадження, суд вважає, що такі витрати підлягають розподілу між особами, щодо яких здійснювалося кримінальне провадження, у відповідних дольових частках.

З урахуванням того, що кримінальне провадження щодо іншого обвинуваченого продовжує здійснюватися, з ОСОБА_3 підлягає стягненню відповідна частка процесуальних витрат, яка становить 22 911,27 грн.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 серпня 2026 року, укладену між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2/два/ роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частку процесуальних витрат на залучення судових експертів, яка становить 22 911,27 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів після проголошення в разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1