Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №755/8116/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8116/26

Провадження №: 3/755/4579/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне провадження, яка надійшла з Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 878280 від 17 травня 2026 року, складеного інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в місті Києві Віталієм Суміним, 17 травня 2026 року, близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, чим порушив вимоги ТЗПсК (ЕТ 209382), а саме: сварився, викручував палець, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-8 КУпАП.

08 червня 2026 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва справу про адміністративне правопорушення було повернуто до Дніпровського УП ГУНП в місті Києві для належного оформлення.

23 липня 2026 року на адресу суду повернулась справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 до якої долучений рапорт інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у місті Києві Віталія Суміна.

З рапорту вбачається, що в ході опрацювання матеріалу, було встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №878280 було допущено помилку, в графі «чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-8 КУпАП», тоді як правильно – частиною другою статті 173-8 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вищенаведені обставини заперечив, та пояснив, що не вчиняв будь-яких дій по відношеню до своєї дружини.

Суд, дослідив матеріали справи, доходить наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами статтей 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Виходячи з положень статті 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі. Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №878280 від 17 травня 2026 року, ОСОБА_1 17 травня 2026 року близько 22 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, чим порушив вимоги ТЗПсК (ЕТ 209382), а саме: сварився, викручував палець.

За частиною другою статті 173-8 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Отже, згідно частини другої статті 173-8 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за невиконання особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, встановленого законом порядку виконання такого припису, у тому числі за порушення встановлених ним заборон та обов`язків.

Так, з вищенаведеного вбачається, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 КУпАП.

Водночас наведена у протоколі фабула не містить конкретного опису того, у чому саме полягало невиконання ОСОБА_1 термінового заборонного припису серії ЕТ №209382. Зокрема, у протоколі не зазначено, яку саме заборону чи обов`язок, встановлений зазначеним терміновим заборонним приписом, порушив ОСОБА_1 .

Зазначення у протоколі про те, що ОСОБА_1 , «сварився, викручував палець», за своїм змістом не містить достатніх відомостей про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого саме частиною другою статті 173-8 КУпАП, яка полягає у невиконанні термінового заборонного припису.

При цьому суд враховує, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року матеріали справи вже поверталися до Дніпровського УП ГУНП в місті Києві для належного оформлення. Після повернення матеріалів працівником поліції складено рапорт, у якому зазначено лише про допущення технічної помилки у протоколі в частині зазначення частини статті 173-8 КУпАП, а саме: замість частини другої зазначено частину першу. Разом з тим зміст фабули адміністративного правопорушення, викладений у протоколі, фактично залишився без змін.

Таким чином, зазначений рапорт не усуває недоліків протоколу в частині опису об`єктивної сторони правопорушення, оскільки виправлення посилання на частину статті КУпАП саме по собі не доповнює фабулу конкретними відомостями щодо невиконання ОСОБА_1 вимог термінового заборонного припису.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, та додані до нього матеріали, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 247, статтею 266, статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-8 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк