Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №755/8456/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8456/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100120000681 від 02 жовтня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, військовослужбовця Національної гвардії України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України, всупереч вимог статей 3, 68 Конституції України, положень Військової присяги та вимог статей 4, 6, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02 жовтня 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживанню ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29 липня 2010 року «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року №188», незаконно замовив (придбав) у невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка користується обліковим записом «Operator_tiptop» з назвою «Tip-Top» у месенджері «Telegram», без мети збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 2,302 г, що є великим розміром, сплативши за неї грошові кошти у сумі 1900 грн., шляхом переказу на невстановлений банківський рахунок.

При цьому, для отримання вказаної психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 2,302 г, шляхом поштового зв`язку ОСОБА_3 надав невстановленій особі вигадані дані отримувача « ОСОБА_5 », а також іншу необхідну для оформлення поштового відправлення інформацію, а саме: номер мобільного телефону та адресу поштомату 55001 ТОВ «Нова пошта»: м. Київ, вул. Соборності, 13.

02 жовтня 2025 року, приблизно о 17 год. 07 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Соборності, 13, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини у великих розмірах, отримав у поштоматі 55001 ТОВ «Нова пошта» коробку, у якій знаходилась інша коробка з зіп-пакетом, у якому містилась психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 2,302 г, що є великим розміром.

У подальшому ОСОБА_3 отриману вищевказану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 2,302 г, що є великим розміром, яка містилась у зіп-пакеті, що перебував у коробці, зберігав при собі для власного вживання без мети збуту та, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Соборності, 13А, приблизно о 18 год. 00 хв., був зупинений працівниками правоохоронного органу.

Після чого, з 19 год. 41 хв. до 20 год. 12 хв. 02 жовтня 2025 року, під час проведення огляду місцевості за адресою: м. Київ, вул. Соборності, 13А, працівниками поліції було виявлено та вилучено у ОСОБА_3 коробку, у якій знаходилась інша коробка із зіп-пакетом, у якому містилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 2,302 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2000 року за № 512/4733 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до великих розмірів.

Таким чином, ОСОБА_3 , всупереч вимогам статей 4, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, у великому розмірі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміле обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Пояснив суду, що у жовтні 2026 року придбав через додаток Телеграм психотропну речовину - амфетамін для власного вживання без мети збуту, отримав її поштовим відправленням та зберігав при собі до моменту зупинення його працівниками правоохоронних органів, після чого добровільно видав вилучену речовину. Протиправні діяння, які ставляться йому у провину, не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється, просив суворо його не карати та запевнив суд у недопустимості такої поведінки в подальшому.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 , який не оспорює фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною другою статті 309 КК України.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує відповідно до статей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи розмір покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд також враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, проходить військову службу в Національній гвардії України, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, матеріальний стан обвинуваченого, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб його вчинення, стадію, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення, думку прокурора, яка просила суд призначити ОСОБА_3 покарання за частиною другою статті 309 КК України, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та вважає що необхідним і достатнім буде призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини другої статті 309 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 3565 гривні 60 копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні № 62025100120000681 від 02 жовтня 2025 року (№СЕ-19/111-25/61751-НЗПРАП від 26 грудня 2025 року).

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у справі не заявлявся, потерпілих немає, майнова шкода нікому не заподіяна.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривні 60 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази: порошкоподібну речовину, що відповідно до висновку є амфетаміном вагою 2,302 г, яка знаходяться на зберіганні у Бучаснькому РУП ГУНП у Київській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Дніпровського

районного суду міста Києва ОСОБА_1