Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №752/15509/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15509/26

Провадження № 2/752/12564/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.04.2007 сторони уклали шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 32), від якого мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає разом з позивачем, повністю перебуває на її утриманні та вихованні, що підтверджується довідкою про надання житла від 21.05.2026 та довідкою про навчання на 2025-2026 навчальний рік. Відповідач є працездатною особою, не має інвалідності чи хронічних захворювань, відомостей про інших дітей чи осіб на його утриманні позивачу не відомо. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2026 року в даній справі відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.04.2007 сторони уклали шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 32), від якого мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною першою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а за відсутності такої домовленості аліменти на дитину стягуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач і відповідач є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з частиною другою цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька на утримання дитини визначається судом, а частина п`ята цієї статті визначає розмір аліментів на одну дитину - одну чверть заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів на дитину суд визначає у частці від доходу її матері, батька, який визначається відповідно до частини першої цієї статті, та (або) у твердій грошовій сумі, при цьому мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину або для визначення аліментів у меншому розмірі, а відповідач доказів на спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у заявленому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 5 цієї статті, у разі недотримання вимог співмірності суд може зменшити розмір таких витрат, а відповідно до усталеної судової практики суд вправі оцінити співмірність заявлених витрат з огляду на принципи розумності та добросовісності здійснення процесуальних прав.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності - типовим спором про стягнення аліментів на одну дитину, який розглядається за наявними письмовими доказами в порядку спрощеного позовного провадження і не потребував значного обсягу роботи представника позивача (складення позовної заяви, супровід справи без проведення судових засідань за участю сторін). За таких обставин суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн не співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг, і вважає обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

На підставі ст.. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід держави суовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 51 Конституції України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 27, 76-81, 133, 134, 137, 141, 175, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 274, 276, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1331,20 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя