Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №752/24257/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24257/26

Провадження № 2-о/752/568/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, -

в с т а н о в и в:

заявниця звернулася до суду із заявою, в якій, з посиланням на статті 315, 317-319 ЦПК України, просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік у м. Донецьку Донецької області від отруєння невстановленою лікарською речовиною та похований на кладовищі «Щегловське» у м. Донецьку за останнім місцем проживання.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця є донькою померлого, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Місто Донецьк, де помер та похований ОСОБА_2 , відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р є тимчасово окупованою територією, на якій органи державної реєстрації актів цивільного стану України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у зв`язку з чим зареєструвати факт смерті та отримати відповідне свідоцтво за зразками законодавства України неможливо.

На підтвердження факту смерті заявницею надано довідку про причину смерті від 27.08.2022, видану «Республиканским бюро судебно-медицинской экспертизы», та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.08.2022, видані незаконними органами (установами), що діють на тимчасово окупованій території України. Заявниця просила суд оцінити ці документи як докази з урахуванням принципу «намібійських винятків», сформульованого в консультативному висновку Міжнародного Суду ООН від 21.06.1971 та розвиненого в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), відповідно до якого документи, видані окупаційною владою, повинні враховуватися, якщо їх невизнання спричиняє серйозні порушення чи обмеження прав жителів окупованих територій, без легітимізації самої окупаційної влади.

Заінтересована особа своєї позиції щодо заяви не висловила, відзиву (пояснень) не подала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала на території м. Донецька, яка відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII визнана тимчасово окупованою територією України, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р належить до території, на якій органи державної влади України, у тому числі органи державної реєстрації актів цивільного стану, тимчасово не здійснюють своїх повноважень. За таких обставин заявниця об`єктивно позбавлена можливості зареєструвати факт смерті свого батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану України у загальному порядку та отримати відповідне свідоцтво, що відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» можливо, зокрема, на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Оцінюючи подані заявницею докази - довідку про причину смерті та свідоцтво про смерть, видані на тимчасово окупованій території України, - суд враховує консультативний висновок Міжнародного Суду ООН від 21.06.1971 у справі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки в Намібії», відповідно до якого недійсність офіційних дій окупаційної влади не може поширюватися на такі дії, як реєстрація народжень, смертей і шлюбів, оскільки інше означало б позбавлення жителів окупованої території навіть мінімального рівня належних їм прав. Аналогічний підхід послідовно застосований Європейським судом з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» (заява № 25781/94, рішення від 10.05.2001, § 96) та «Мозер проти Республіки Молдова та Росії» (заява № 11138/10, рішення від 23.02.2016, § 142), відповідно до якого дії органів окупаційної влади щодо реєстрації актів цивільного стану мешканців окупованої території можуть враховуватися в обмеженому контексті захисту прав цих мешканців, без легітимізації самої окупаційної влади.

Суд враховує, що можливості заявниці щодо збирання інших доказів смерті батька на тимчасово окупованій території є істотно обмеженими, а встановлення факту смерті має суттєве значення для реалізації її особистих немайнових та майнових прав, зокрема спадкових. Зміст наданих заявницею документів узгоджується з обставинами, викладеними в заяві (дата, місце смерті, вік померлого), а жодних відомостей, які б ставили під сумнів достовірність цих документів чи свідчили про інші обставини смерті ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає доведеним факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьку Донецької області, а заяву - обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судове рішення, яким встановлено факт, що має юридичне значення, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку з установленим судом фактом.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» заявниця звільнена від сплати судового збору за подання цієї заяви, оскільки заяву подано у зв`язку з тимчасовою окупацією території України та загибеллю особи на цій території.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 315, 317-319 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька Донецької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, Україна.

Допустити негайне виконання рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя