Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №752/23384/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23384/26

Провадження № 2-о/752/553/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пулинець Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на окупованій території,-

в с т а н о в и в :

Заявниця звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з вказаною заявою, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, вказавши матір`ю громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком - громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На обґрунтування заяви зазначає, що заявниця ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь Автономної Республіки Крим, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 червня 2025 року, видане 99200004 Відділом запису актів цивільного стану Ленінського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя.

Повідомляє, що отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Таким чином, з огляду на те, що медичні документи видані незаконними органами, на теперішній час відсутня можливість для реєстрації факту народження ОСОБА_2 та, відповідно, отримання свідоцтва про народження.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу без її участі та.

Представник Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи до суд не надходило.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, у громадянки України ОСОБА_1 народилася дитина - хлопчик, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 червня 2025 року, видане 99200004 Відділом запису актів цивільного стану Ленінського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя.

Достовірних даних про те, що на час народження дитини заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі, укладеному на території України, ОСОБА_1 не надано. Відмітка органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 з громадянкою « ОСОБА_4 , 1991», що міститься у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , не може бути таким достатнім та належним доказом.

Судом встановлено, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05 червня 2025 року, видане 99200004 Відділом запису актів цивільного стану Ленінського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя, а саме органом, який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. Указана обставина створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізацію інших прав та обов`язки, пов`язаних із народженням дитини.

Автономну Республіку Крим віднесено до Переліку тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 20 лютого 2014 року, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зі змінами.

Отже, станом на час розгляду цієї справи м. Севастополь Автономної Республіки Крим перебуває в тимчасовій окупації, та на його території органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1; 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Згідно п.п.1,2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Таким чином, виданий органами на території м. Севастополь АР Крим, медичний документ та свідоцтво про народження, не засвідчують у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов`язки, пов`язані із народженням дитини.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до положень ст. 146 СК України ім`я дитини визначається за згодою батьків.

На теперішній час заявник визначила ім`я своєї народженої дитини як ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявниці ОСОБА_1 дитини ОСОБА_2 , в м. Севастополь Автономної Республіки Крим. Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй провести державну реєстрацію народження дитини та отримати свідоцтво про народження дитини - громадянина України.

Враховуючи те, що заявниця не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на окупованій території - задовольнити.

Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Севастополь, Україна, дитини чоловічої статі, громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь, Україна.

Запис про батька дитини провести відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, вказавши батька - ОСОБА_3 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк