Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №709/1467/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Суд: Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №709/1467/26

Суддя: Шарая Л. О.

Справа № 709/1467/26

2/709/1137/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою звернулося ТОВ «Алекскредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2022 р. між сторонами за допомогою вебсайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», було укладено Договір про надання кредиту № 5855350, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS5855350. Згідно з умовами договору позивач перерахував відповідачу грощові кошти у розмірі 16250,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування при укладенні Договору:- в Базовий період протягом 30 календарних днів з 11.01.2022 року до 10.02.2022 року (включно) у розмірі 1,69 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка);- в Спеціальний період протягом 180 календарних днів з 11.02.2022 року до 09.08.2022 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 24494,15 грн. Відповідно до укладеної додаткової угоди від 07.02.2022 року сторони узгодили наступне по Договору про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022: Встановити подовжений Базовий період з 11.02.2022 року до 12.03.2022 року (включно); нараховувати протягом подовженого Базового періоду Проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування Кредитом; На підставі п. 3.1. цієї Додаткової угоди, змінити Спеціальний період з 13.03.2022 року до 08.09.2022 року (включно), у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування Кредитом; Змінити Кінцеву дату виконання Договору - 08.09.2022 року (включно). Водночас, відповідач порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином у зв`язку з чим станом на 31.03.2026 сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022 становить 102041,02 грн, з яких: 15115,62 грн сума кредиту; 86925,40 грн нараховані проценти за користування кредитом. За період дії договору Позичальником сплачено за договором 7376,53 грн в рахунок погашення відсотків та 1134,38 грн в рахунок погашення тіла кредиту по договору про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні.

Покликаючись на норми ЦК України, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022 у сумі 102041,02 грн та суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

05.08.2026 представник позивача Попов Є.В., в інтересах ТОВ «Алекскредит» через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 06.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвали суду відповідачу було направлено за зареєстрованим місцем його проживання, однак конверт з поштовою кореспонденцією повернувся до суду без вручення з підстав відсутності адресата.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 03.09.2026 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 23.09.2026 о 15:00.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився; про день, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки в електронній формі, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу 04.09.2026.

Відзив на позовну заяву до суду відповідачем не поданий. Разом з тим, 23.09.2026 відповідач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення.

Позивач у судові засідання свого представника не направив, у позовній заяві завив клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи, що суд вживав заходів для належного повідомлення сторін про місце, дату, час, судового засідання, сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, за наявними матеріалами справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка аргументів сторін.

Вирішуючи питання про прийняття визнання позову відповідачем, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що 11.01.2022 сторони уклали договір про надання кредиту

№ 5855350. Договір підписаний сторонами в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору сума кредиту складає 16250,00 гривень. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: в Базовий період протягом 30 календарних днів з 11.01.2022 року до 10.02.2022 року (включно) у розмірі 1,69 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 11.02.2022 року до 09.08.2022 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 24494,15 грн. Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.42. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 11.01.2022 року до Кінцевої дати виконання Договору 09.08.2022 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати Заборгованості. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з Дати повернення/погашення кредиту.

У день укладення кредитного договору відповідачу надано для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація щодо орієнтовної вартості кредиту, порядку та строків повернення кредиту, розміру та порядку нарахування процентів. Крім цього, позивачем для підтвердження укладення кредитного договору із відповідачем надано Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Ураховуючи положення статей 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між сторонами 11.01.2022 договору про надання кредиту № 5855350.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний. При цьому вимог щодо визнання договору недійсними чи встановлення факту його неукладеності до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в кредит відповідачці коштів у погодженому розмірі та строк. У матеріалах справи відсутні докази того, що умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі.

07.02.2022 сторони уклали додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022.

Відповідно до додаткової угоди до договору сторони дійшли згоди подовжити Базовий період за Договором про надання кредиту № 5855350 від 11.01.2022, до 12.03.2022 (включно). На дату укладення цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані Проценти за користування кредитом з 11.01.2022 до 07.02.2022 у розмірі 7376,53 грн. та плату (штраф) за зміну умов Договору у розмірі 200,00 грн. Відповідно до п. 1.7.3., 3.1., 5.3., 5.5. Договору та умов цієї Додаткової угоди за Загальними умовами кредитування: Встановити подовжений Базовий період з 11.02.2022 року до 12.03.2022 року (включно); нараховувати протягом подовженого Базового періоду Проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування Кредитом. На підставі п. 3.1. цієї Додаткової угоди, змінити Спеціальний період з 13.03.2022 року до 08.09.2022 року (включно), у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування Кредитом. Змінити Кінцеву дату виконання Договору - 08.09.2022 (включно), після спливу якої здійснюється нарахування пені за один день прострочення виконання Зобов`язання - 0% та компенсації у розумінні ст. 625 ЦК України у розмірі 100 % річних від Основної суми кредиту, але не більше 50 % від вартості кредиту відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Загальну суму платежу 19649,31 грн, Збільшення Процентів за користування кредитом 4534,69 грн. Основну суму кредиту 15114,62 грн.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача 11.01.2022 кредитні кошти в розмірі 16250,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 07.11.2024.

Суд вважає доведеним виконання позивачем зобов`язань за договором про надання кредиту № 5855350 та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 16250,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов указаного договору, внаслідок чого наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15115,62 грн підлягає стягненню.

Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2

ст. 1050 ЦК України.

Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як встановлено судом, сторони у договорі № 5855350 від 11.01.2022 узгодили строк кредитування до 08.09.2022 (включно), отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем саме до цієї дати.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував встановлені кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом та строк їх нарахування.

Суд дослідив надані позивачем розрахунки заборгованості відповідача за договором про надання кредиту № 5855350 за період із 11.01.2022 по 08.09.2022 та вважає їх вірними, адже позивач не перевищував встановлені кредитним договором ставки по процентам за наданим кредитом та строк їх нарахування.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи, що до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 714 від 14.07.2026, АТ "Кредобанк", призначення платежу 101 41346335; Суд. збір, за поз. ТОВ Алекскредит до ОСОБА_1 Чорнобаївський районний суду Черкаської області), а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору - в розмірі 1331,20 грн та стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків сплаченого ним судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за Договором про надання кредиту

№ 5855350 від 11.01.2022 у сумі 102041 (сто дві тисячі сорок одна) гривня 02 копійки, із яких: тіло кредиту - 15115,62 грн, проценти - 86952,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 714 від 14.07.2026, АТ "Кредобанк", призначення платежу 101 41346335; Суд. збір, за поз. ТОВ Алекскредит до ОСОБА_1 Чорнобаївський районний суду Черкаської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: проспект Леоніда Каденюка, 23, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая

Оригінал: reyestr.court.gov.ua