Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №706/437/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Суд: Христинівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №706/437/26

Суддя: Школьна А. В.

Справа № 706/437/26

2/706/633/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №8666914 від 15.01.2025 в розмірі 33 102,30 грн та понесених судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову директор ТОВ «Юніт Капітал» зазначає, що 15.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором С5906, укладений Договір №8666914.

Відповідно до умов цього правочину ТОВ «Авентус Україна» зобов`язувалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 15 200 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «Авентус Україна» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 200 грн на його банківську карту № НОМЕР_2

Однак, отримавши кошти у користування на строковій і платній основі, відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку щодо їх повернення не виконав.

Позивач стверджує, що внаслідок укладення 03.12.2025 Договору факторингу №03122025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги за кредитним Договором №8666914 від 15.01.2025 перейшло до позивача, тому за захистом набутого ним права він звернувся до суду.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 24.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду, витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: щодо емітування на ім`я відповідача банківської картки за реквізитами, зазначеними у кредитному договорі, інформації щодо переказу на неї коштів, інформації щодо фінансового номеру телефону ОСОБА_1 та первинних документів, що підтверджують ці обставини.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У поданій до суду позовній заяві позивач просить розгляд справи проводити за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 22.09.2026 постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, дійшов таких висновків.

Дослідженням доданих до позову копій письмових доказів суд встановив, що 15.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі у тексті також первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №8666914.

За умовами п.1.3, 1.4 цього правочину ТОВ «Аванс Україна» надає позичальнику кредит в розмірі 15 200 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів кожні 30 днів.

Сторони обумовили, що укладення Договору здійснюється за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором позичальника).

Метою отримання кредиту були споживчі (особисті) потреби (п.1.6 Договору).

Умовами п. 1.5.1, 1.5.2 Договору передбачена сплата процентів за стандартною процентною ставкою 1,00% в день та за зниженою процентною ставкою, що складає 0,95% в день, і застосовується за таких умов. Якщо позичальник до 14.02.2025 або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то він, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору №8666914 сторони обумовили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 упродовж двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Датою надання кредиту є 15.01.2025 або 16.01.2025.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом 360 днів, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п.9.2. Договору).

Дослідженням паперової копії Договору, яку надав позивач на доведення заявлених вимог, суд встановив, що паперова копія Договору №8666914 містить відомості про його підписання ОСОБА_1 15.01.2025 о 01:25:54 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5906.

Також на паперовій копії Договору наявні аналог власноручного підпису директора ОСОБА_2 та аналог відтиску печатки первісного кредитора.

Як Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №8666914 від 15.01.2025 додана Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, за змістом якої ОСОБА_1 мав своїм обов`язком сплачувати кредитору в особі ТОВ «Авентус Україна» кожні 30 днів проценти за користування кредитом в розмірі 45,60 грн за перших 30 днів та по 4 560 грн наступні чергові періоди, а в останній день строку кредитування - 10.01.2026 сплатити 4 560 грн процентів та 15 200 грн тіла кредиту.

Дослідженням Паспорту споживчого кредиту суд з`ясував, що він відповідає умовам Кредитного договору та підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора NE2489.

Повідомленням від 17.03.2025 за вихідним №8666914 первісний кредитор інформував відповідача про наявну прострочену заборгованість станом на 17.03.2025.

Інформаційною довідкою від 04.12.2025 за вих №2378 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджує успішність транзакції №624493347 на суму 15 200 грн 15.01.2025 о 1:26, маска картки НОМЕР_2 .

Надана АТ «Універсал Банк» 24.06.2026 інформація підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 банк емітував картку № НОМЕР_3 , на яку 15.01.2025 зараховані кошти в сумі 15 200 грн.

Надана банком інформація про рух коштів по картці № НОМЕР_3 за період із 15.01.2025 по 20.01.2025 також підтверджує зарахування кредитних коштів 15.01.2025 від CREDITPLUS_IPAY.

Крім іншого банк підтвердив, що номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Згідно з поданим ТОВ «Авентус Україна» розрахунком заборгованості за Договором від 15.01.2025 № 8666914 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 39 334,30 грн, з яких 15 046,50 грн - борг за кредитом, 18 055,80 грн. - борг за процентами і 6 232 грн - штрафні санкції. Проценти первісним кредитором нараховані до 10.08.2025 включно.

03.12.2025 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 03122025, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому (п.1.1. Договору факторингу).

Відповідно до встановленого третім пунктом Договору факторингу порядку розрахунків загальна сума прав вимоги, що відступають за Договором складає 38325496,90 гривень, ціна продажу за Договором становить 3338015 гривень, фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу упродовж 5 робочих днів з моменту передачі по Акту прийому - передачі реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта в АТ «Універсал Банк».

Перехід прав вимоги заборгованості до боржників від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №3 до Договору факторингу, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 Договору факторингу).

Платіжна інструкція ТОВ «Юніт Капітал» №747 від 10.12.2025 підтверджує сплату на користь ТОВ «Авентус Україна» 3338015 гривень фінансування.

Відповідно до датованого 03.12.2025 витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №03122025 в означену дату від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8666914 на загальну суму 39 334,30 грн.

Акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №03122025 від 03.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Юніт Капітал», як фактором, підтверджує, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 03.12.2025 у кількості 2394 і у розмірі 38325496,90 грн заборгованості.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту №8666914 від 15.01.2025, складеної позивачем, за період 03.12.2025 - 15.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.02.2026 складає 39 334,30 грн, з яких 15 046,50 грн - борг за кредитом, 18 055,80 грн - борг за процентами, 6232 грн - штрафні санкції.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «Юніт Капітал» та ОСОБА_1 суд встановив, що 15.01.2025 відповідач з кредитором в особі ТОВ «Авентус Україна» уклав Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в кредит 15 200 гривень, сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Авентус Україна» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 200 гривень, що підтверджено дослідженими судом доказами.

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору №8666914 від 15.01.2025, встановив, що розмір основного боргу складає 15 046,50 грн; проценти за користування отриманими в кредит коштами нараховані в рамках строку кредитування, з яких 30 днів за зниженою ставкою 0,95%, та 91 день - за стандартною ставкою 1,00%.

Доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином та в повному обсязі виконав кредитні зобов`язання, як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора суду не надано.

Водночас, спірні правовідносини в частині стягнення з відповідача боргу за нарахованими первісним кредитором штрафними санкціями в сумі 6 232 грн суд не вирішує, оскільки позивач вимоги до відповідача у цій частині не заявляє і просить стягнути тільки 15 046,50 грн отриманого кредиту та 18 055,80 грн нарахованих процентів за користування цим кредитом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконав, у передбачений в Договорі строк кошти, нараховані відсотки не повернув, у зв`язку із чим заявлені вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «Юніт Капітал» і Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» 20.01.2026 укладений Договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином.

Відповідно до датованої 21.01.2026 Додаткової угоди до Договору позивач доручив Адвокатському бюро надавати юридичну допомогу на захист прав та інтересів товариства у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором №8666914 від 15.01.2025.

Вартість послуг узгоджена сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 і за датованим 15.02.2026 Актом прийому - передачі наданих послуг АБ «Тимошенко та партнери» надало ТОВ «Юніт Капітал» правові та юридичні послуги вартістю 7 000 гривень, у тому числі складання позовної заяви (5000 грн), вивчення матеріалів справи (1000 грн), підготовка запиту (500 грн), підготовка клопотання (500 грн).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав, доводів щодо їх неспівмірності не заявляв. Водночас суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку процесуальних документів - позовної заяви, зміст якої є типовим, та клопотання про витребування доказів, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 4 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8666914 від 15.01.2025 у розмірі 33 102 (тридцять три тисячі сто дві) гривні 30 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua