Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №705/6526/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6526/26

1-кп/705/1076/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без судового засідання кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255360000382 від 14.07.2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Танське Уманського району Черкаської області, українця, із середньою освітою, розлученого офіційно не працевлаштованого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Вироком Черкаського апеляційного суду від 30.04.2026 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 210 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 30.04.2026.

20 травня 2026 року на виконання вказаного вище вироку суду ОСОБА_3 поставлено на облік в Уманському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.

10.06.2026 ОСОБА_3 з`явився до відділу пробації де представником органу пробації останнього під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджено, що у разі ухилення від відбування призначеного йому покарання його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Того ж дня ОСОБА_3 вручено направлення до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області для відпрацювання призначеного йому вироком суду покарання, з вимогою приступити до відпрацювання громадських робіт з 15.06.2026.

Далі розпорядженням Дмитрушківської сільської ради №38/03-02 від 10.06.2026 засуджений прийнятий на відбування призначеного покарання.

15.06.2026 ОСОБА_3 з`явився до Танського старостинського округу Дмитрушківської сільської ради, де йому проведено інструктаж з техніки безпеки, а також розроблено графік виходу на роботу з 15.06.2026 по 30.06.2026, та з 01.07.2026 по 31.07.2026.

В період відбування призначеного йому покарання ОСОБА_3 з 01.07.2026 по 03.07.2026, а також 06.07.2026, 07.07.2026 та 27.07.2026 без поважних на те причин ухилився від відбування призначеного йому покарання та не прибув для відпрацювання громадських робіт.

Таким чином, в порушення ч. 1 ст. 37 КВК України, відповідно до якої засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що повинен дотримуватися встановленого законодавством порядку та умов відбування покарання, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, перебуваючи з 20.05.2026 на обліку в Уманському РВ філія ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, згідно розроблених йому графіків, з 01.07.26 по 03.07.2026, а також 06.07.2026, 07.07.2026 та 27.06.2026 не прибув для відпрацювання громадських робіт, та тим самим злісно та систематично ухилився від відбування покарання за вироком Черкаського апеляційного суду від 30.04.2026.

Наведені вище обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

У обвинувальному акті прокурор зазначив клопотання, в якому просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 , що складена в присутності захисника ОСОБА_7 , в якій ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Приймаючи рішення про можливість судового розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без судового засідання за відсутності учасників судового провадження, суд, згідно ч.2 ст.382 КПК України, врахував, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акту в такому порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.

Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння, у вигляді обмеження волі на строк один рік із звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання на даний час суд не вбачає.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381-382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралася.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками судового провадження копії вироку суду.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_8