Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №712/1276/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №712/1276/26

Провадження №2/712/2147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В., представника позивача Єськової О.В., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за Договором №567386 від 06.04.2021 у сумі 101 844,08 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 25 000,00 грн.

У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір №567386.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 50 000,00 грн. строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту – 06.04.2024.

31.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено Договір №31012025, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за договором №567386.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконує, в результаті чого розмір заборгованості становить 101 844,08 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 46 694,80 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 55 149,28 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року скасовано заочне рішення Соснівського районного суду від 30 березня 2026 року, призначено справу до судового розгляду на 16 червня 2026 року, яке відкладено до 23 липня 2026 року у зв`язку з витребуванням доказів.

23 липня 2026 року судове засідання відкладено на 14 вересня 2026 року за клопотанням представника відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У обґрунтування своїх заперечень зазначила, що позивачем не надано доказів про перерахування кредитних коштів позичальнику, виписки по рахунку та належного розрахунку заборгованості.

Крім того зазначила, що розмір нарахованих відсотків у сумі 55 149,28 грн. не відповідає вимогам норм Закону України «Про споживче кредитування», згідно з яким максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Також зазначає, що позивачем не надано доказів передачі прав вимог від первісного кредитора, а саме підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору та зарахування на рахунок останнього.

Просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що розмір відсотків нараховано згідно умов договору, а саме у розмірі 25% за перший день користування кредитом, за всі наступні дні, починаючи з другого дня й до кінця строку у розмірі 85% річних. У розрахунку заборгованості відображено нарахування відсотків з урахуванням оплат відповідача.

Щодо доказів переказу кредитних коштів відповідачу позивачем надано квитанцію від 06.04.2021, видану АТ КБ «Приватбанк», згідно з якою ОСОБА_2 було надано кредитні кошти у сумі 40 000,00 грн., що є належним доказом.

Щодо підтвердження передачі прав вимог від первісного кредитора до позивача, ТОВ «Факторинг Партнерс» надало платіжну інструкцію №049244000, згідно з якою ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «Слон кредит» суму фінансування, визначену Договором №31012025, у розмірі 3 167 274,41 грн.

Протокольною ухвалою від 14 вересня 2026 року відкладено проголошення рішення до 23 вересня 2026 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 06.04.2021 між ТОВ «Слон Кредит» (далі – Товариство) та ОСОБА_2 (далі – Споживач) було укладено договір №567386 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту становить 50 000,00 грн.

Згідно п. 1.4. Договору строк кредиту становить 1096 днів, з кінцевим терміном повернення – 06.04.2024 (включно). Детальні терміни повернення кредиту визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.5. Договору передбачено тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:

- за перший день користування кредитом (включно) – 25% в день (9125% річних) (Проценти за перший день користування кредитом);

- за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту – 85% річних (поточні проценти).

Згідно п. 1.8. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 139 785,86 грн.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 40 000,00 грн. на рахунок споживача та у розмірі 10 000,00 грн. на рахунок товариства, з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №567386 від 06.04.2021, наданого ТОВ «Слон Кредит», заборгованість відповідача станом на 06.04.2024 становить 101 844,08 грн., з яких заборгованість за кредитом – 37 362,02 грн., заборгованість по процентам за перший день користування – 9 332,78 грн., заборгованість по відсотках – 55 149,28 грн.

Відповідачем вчинялися дії щодо погашення заборгованості, згідно розрахунку в рахунок оплати основної суми боргу відповідачем сплачено 2 637,98 грн., у рахунок оплати по процентам за перший день користування – 667,22 грн., у рахунок оплати заборгованості по відсотках за користування кредитом – 27 670,80 грн.

31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) укладено Договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту .

Згідно п. 4.2.3. Договору №31012025 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Клієнтом та набутими (прийнятими) Фактором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку, за умови виконання Фактором вимог цього Договору щодо перерахування суми грошових коштів фінансування передбачених Розділом 6 Договору.

Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025, витягом з реєстру боржників від 31.01.2025, де під №191 зазначено боржника ОСОБА_2 , платіжною інструкцією №0492440000 від 31.01.2025 підтверджується виконання сторонами вимог Договору, а отже і право грошової вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 за договором №567386 від 06.04.2021.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 , номер кредитного договору №567386, загальна сума заборгованості – 101 844,08 грн., заборгованість за основною сумою боргу – 37 362,02 грн., заборгованість за процентами за перший день користування кредитом – 9 332,78 грн., заборгованість за процентами – 55 149,28 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», позивачем не здійснювалися нарахування заборгованості відповідачу, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №567386 становить 101 844,08 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу – 46 694,80 грн., заборгованість за відсотками – 55 149,28 грн.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що умовами договору визначено суму кредиту 50 000,00 грн., які надаються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 40 000,00 грн. на рахунок споживача та у розмірі 10 000,00 грн. на рахунок товариства, з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом (п. 2.1. Договору).

Однак, як встановлено у судовому засіданні, відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 40 000,00 грн., що вбачається з платіжного доручення №5000 від 06 квітня 2021 року та підтверджено відповіддю АТ «Сенс Банк» від 17 червня 2026 року.

З виписки з рахунку ОСОБА_2 вбачається, що 06 квітня 2021 року було здійснено зарахування 40 000,00 грн., призначення платежу «перерах. коштів зг. кред. Дог. №567389 від 06.04.21р.».

Матеріали справи не містять доказів зарахування на рахунок товариства 10 000,00 грн. за оплату процентів за перший день користування кредитом.

Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, вбачається, що залишок заборгованості за відсотками за перший день користування складає 9 332,78 грн., що спростовує доводи позивача про те, що відповідачу надано кредитні кошти у сумі 50 000,00 грн., з яких 10 000,00 грн. перераховані в рахунок сплати відсотків за перший день користування кредитом, а отже належною сумою виданого ОСОБА_2 кредиту є 40 000,00 грн.

Відповідач отримала та користувалася кредитними коштами у сумі 40 000,00 грн., однак в добровільному порядку та у повному обсязі позивачу не повернула.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем у рахунок суми боргу сплачено 2 637,98 грн., отже належним залишком заборгованості за тілом кредиту є 37 362,02 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, первісним кредитором нараховані відсотки за період з 07.04.2021 по 07.03.2024:

- у сумі 10 000,00 грн. (проценти за перший день користування кредитом), з яких було сплачено відповідачем 667,22 грн., залишок заборгованості становить 9 332,78 грн.;

- у сумі 89 785,86 грн. (відсотки за користування кредитом), з яких було сплачено відповідачем 27 670,80 грн., залишок заборгованості становить 62 115,06 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 101 844,08 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 46 694,80 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 55 149,28 грн.

Як зазначено вище, підтвердженою сумою наданого відповідачу кредиту є 40 000,00 грн., отже розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача слід розраховувати саме з цієї суми.

Умовами договору визначено процентну ставку у розмірі 85% річних (п. 1.5. Договору).

За таких обставин, розмір відсотків за користування кредитом повинен становити 100 832,00 грн. (40 000,00 грн. * 0,23% * 1096 днів).

За період з 07.04.2021 по 07.03.2024 відповідачем у рахунок погашення заборгованості за відсотками сплачено 667,22 грн. (проценти за перший день користування кредитом) та 27 670,80 грн. (проценти за користування кредитом з другого дня), всього – 28 338,02 грн., які враховані первісним кредитором при обрахуванні розміру заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у сумі 55 149,28 грн., що є меншою, аніж визначено договором, тому суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку у повному обсязі позивачу не повернуті, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за Договором №567386 від 06.04.2021 у сумі 92 511,30 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 37 362,02 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 55 149,28 грн.

У решті позовних вимог слід відмовити.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що розмір відсотків у кредитному договорі не відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування».

Так, кредитний договір укладено 06 квітня 2021 року, строк дії договору до 06 квітня 2024 року. У період з 24 грудня 2023 року підлягає застосуванню до спірних правовідносин Закон України «Про споживче кредитування». Судом здійснено перерахунок заявленого розміру відсотків, про що зазначено вище.

Натомість відповідач контррозрахунок суми боргу не надала.

Також матеріалами справи спростовані доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №445 від 01.12.2025 та витяг з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, з яких вбачається, що вартість послуг, наданих адвокатським об`єднанням ТОВ «Факторинг партнерс» складає 25 000,00 грн.

Відповідач просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначила, що указаний розмір є завищений для указаної категорії справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі №917/1071/18).

Судом погоджується із доводами відповідача, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги до 3 000,00 грн., які слід стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги у сумі 92 511,30 грн., що становить 90,83% від заявленої позовної вимоги, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 418,26 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором №567386 від 06.04.2021 у сумі 92 511,30 грн., судовий збір у сумі 2 418,26 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн., всього – 97 929,56 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження за адресою: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23 вересня 2026 року.

Суддя: О.С. Стеценко