Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №711/7708/26
Суддя: Кондрацька Н. М.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7708/26
Провадження № 2/711/4009/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді Кондрацької Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.03.2025 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102393864. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті кредитора. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.Невід`ємною частиною кредитного договору є правила надання коштів у позику. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
У подальшому, 25.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно п. 1.1. Договору фактор, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Згідно п. 1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому – передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому – передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 25.05.2026 до договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13346,30 грн., з яких: 11020,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 996,30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн., - заборгованість за комісією за надання кредиту, 1330,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 0,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). З моменту прав вимоги до відповідача, а саме з 25.05.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 102393864 від 05.03.2025 у сумі 13346,30 грн., яку просять стягнути з відповідача на користь позивача, а також судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві заявлено клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі їхнього представника, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 12.08.2026 через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він як сторона по справі №711/7708/26 з 24.02.2026 року є мобілізований згідно Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2024р. та перебуває на військовій службі в ДПСУ у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», мобілізовані звільняються від відсотків, штрафів та пені. ОСОБА_1 визнає заборгованість частково в сумі основного боргу (тіло кредиту), по даному кредиту. Так як, по даній справі із загальної суми не видно тіло кредиту, нарахування процентів, штрафних санкцій, та пені, просить суд самостійно стягнути виключно тіло кредиту та здійснити правильний перерахунок суми.
Враховуючи думку представника позивача та відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 102393864, відповідно до умов якого сума кредиту становить 19000,00 грн., строк надання кредту – 345 днів з 05.03.2025, дата останнього погашення заборгованості – 13.02.2026, проценти 220,00 % річних, комісія за надання кредиту – 3800,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту, комісія за обслуговування кредиту – 7,00 %, що складає 29260,00 грн.
У подальшому, 25.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 250520265, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору фактор, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому – передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 25.05.2026 до договору факторингу № 25052026 від 25.05.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 під № 76 у загальній сумі 13346,30 грн., з яких: 11020,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 996,30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн., - заборгованість за комісією за надання кредиту,1330,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 0,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). При цьому, з моменту прав вимоги до відповідача, а саме з 25.05.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язанні здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бут здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 19000,00 грн., однак взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору, беручи до уваги визнання ним суми заборгованості за тілом кредиту у сумі, що становить 11020,00 грн., суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 102393464 від 05.03.2025 у розмірі 11020,00 грн.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення заборгованості за відсотками за вказаним кредитним договором у сумі 996,30 грн. та заборгованості по комісії у сумі 1330,00 грн., суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з нього відсотків за вказаним кредитним договором, з огляду на положення Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам)- штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки заступника начальника відділу – начальника відділення проходження служби особовим складом відділу кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 – майора ОСОБА_2 в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 07.08.2026 № 8049, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 в/ч НОМЕР_1 , що також підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 12.09.2024.
З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач має статус військовослужбовця, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, та на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом та комісії відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Таким чином, з огляду на вказане, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102393864 від 05.03.2025 у загальному розмірі 11020,00 грн.(тіло кредиту).
Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково на суму 11020,00 грн., що становить 82,57 % від заявлених вимог, то із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 2198,34 грн. (2662,40*82,57%=2198,34).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 141, 264, 265, 352,354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 102393864 від 05.03.2025 у загальному розмірі 11020,00 грн., а також 2198,34 грн. судового збору, а всього 13218,34 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 17.09.2026.
Головуючий: Н. М. Кондрацька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua