Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №711/8189/26
Суддя: Комплєктова Т. О.
Справа № 711/8189/26
Номер провадження 3/711/1969/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Комплєктової Т.О.,
за участю: секретаря Тищенко А.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 729141, протокол серії ЕПР1 № 729224), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
26.07.2026 о 00.57 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Першотравневій, 72 в м. Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки ТЗ або у лікаря нарколога водій відмовився, від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 26.07.2026 о 02 год. 55 хв. керував автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Припортовій, 42 в м. Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських 470685, 472421, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Поліщук О.Ю. просили закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень. Щодо протоколу серії ЕПР1 № 729224 захисник зазначив, що направлення на огляд складено раніше, ніж нібито відбулося саме правопорушення У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом 26.07.2026 о 02 год. 56 хв. 40 сек. За адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 42. Водночас у направленні на огляд на стан сп?яніння, долученому до цього самого провадження, чітко зазначено час його оформлення - 26.07.2026 о 02 год. 35 хв. Отже, направлення було оформлено приблизно за 21 хвилину до часу, коли, за версією самого протоколу, ОСОБА_1 лише нібито керував транспортним засобом і був виявлений поліцейськими. Така хронологія є фактично неможливою. До моменту виявлення керування, зупинки транспортного засобу, встановлення особи водія, спілкування з ним, нібито виявлення ознак сп?яніння та пропозиції пройти огляд у поліцейського не могло виникнути законних і фактичних підстав для оформлення направлення на огляд саме ОСОБА_1 . Це не є несуттєвою опискою, оскільки час належить до основних обставин події та безпосередньо визначає послідовність проведення огляду. Направлення, складене раніше за подію, не може підтверджувати законність процедури, а навпаки свідчить про порушення хронології оформлення матеріалів, їх заповнення не відповідно до фактичного перебігу подій або механічне формування документів. Протокол було складено лише о 03 год. 54 хв. 51 сек., тобто майже через годину після зазначеного в ньому часу події, однак направлення має час, який передує події. Матеріали не містять жодного пояснення цієї фундаментальної суперечності. Поліцейський, який склав матеріали, не був безпосереднім очевидцем початку події та керування транспортним засобом. Із рапорту капрала поліції Владислава Важни вбачається, що екіпаж «АГАТ 152» прибув на допомогу екіпажу «АГАТ 101», який уже зупинив автомобіль Mitsubishi Outlander. Отже, автор рапорту та особа, яка складала матеріали, прибули після зупинки транспортного засобу і не могли безпосередньо спостерігати початок руху автомобіля, особу, яка фактично привела транспортний засіб у рух, момент керування, конкретні підстави первинної зупинки, поведінку водія до прибуття допоміжного екіпажу. Відомості про керування в такому випадку мають похідний характер та повинні підтверджуватися безперервним об?єктивним відеозаписом руху автомобіля, його зупинки, виходу водія та встановлення його особи. У матеріалах, відображених у внутрішньому описі справи, наявний лише один рапорт - рапорт працівника допоміжного екіпажу. Окремого рапорту поліцейського екіпажу «АГАТ 101», який нібито безпосередньо виявив і зупинив автомобіль у цьому епізоді, матеріали не містять. За відсутності безперервного відеозапису саме руху, зупинки та ідентифікації водія твердження про керування не може встановлюватися лише зі слів працівника поліції, який прибув уже після зупинки. У рапорті зазначено неправильний номер протоколу. Фактично до суду направлено протокол серії ЕПР1 № 729224, однак у рапорті капрала поліції Владислава Важни зазначено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 7293224. Таким чином, рапорт посилається на інший номер протоколу, якого немає серед матеріалів справи. Це ставить під сумнів належність рапорту саме до протоколу № 729224 та свідчить про неналежне оформлення і механічне перенесення відомостей. У рапорті зазначено неправильний номер посвідчення водія. У протоколі, екзаменаційній картці водія та інших матеріалах зазначено посвідчення водія серії НОМЕР_3 , проте в рапорті капрала поліції вказано, що було вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 . Різниця стосується не стилістичного написання, а індивідуального номера офіційного документа. Незрозуміло, яке саме посвідчення фактично вилучалося, на підставі якого документа встановлювалася особа та чому рапорт містить відомості про інше посвідчення. У сукупності з неправильним номером протоколу це свідчить не про одну випадкову технічну помилку, а про системну неналежність оформлення матеріалів. Акт та направлення не підтверджують факту проведення законної процедури огляду. У складеному акті зазначено, що «огляд проведений», але результатом указано «відмовився». Об?єктивного результату огляду, цифрового показника, роздруківки спеціального технічного засобу або іншого результату немає. У направленні також відсутні повний номер спеціального технічного засобу, відомості про чинність його повірки, посилання на сертифікат відповідності, підпис медичного працівника, відмітка уповноваженого закладу охорони здоров?я про прибуття ОСОБА_1 , реєстраційний номер у журналі медичних оглядів, висновок лікаря, підтвердження фактичного пропонування огляду безпосередньо в закладі охорони здоров?я. Напис поліцейського про те, що особу «доставлено», не є незалежним доказом фактичного прибуття до медичного закладу і не підтверджує, що огляд був реально запропонований уповноваженим медичним працівником. Якщо відмова від огляду в медичному закладі фактично висловлювалася лише на місці зупинки, то твердження про відмову «в найближчому закладі охорони здоров?я» не відповідає фактичним обставинам. Якщо ж ОСОБА_1 дійсно був доставлений до закладу, це повинно підтверджуватися відповідними медичними та реєстраційними документами, яких у справі немає. Нагрудні камери помилково зазначені як «свідки». У графах акта, призначених для зазначення прізвища, ім?я, по батькові, адреси та підпису свідків, внесено не дані фізичних осіб, а позначення «Б/К НОМЕР_5 » та «Б/К 472421». Нагрудна камера не є свідком і не може поставити підпис або підтвердити достовірність змісту складеного поліцейським документа. Стаття 266 КУпАП допускає проведення процедури без двох свідків лише за умови належного застосування технічного засобу відеозапису. Тому значення має не формальне внесення номера камери до графи «свідки», а наявність у справі повного, безперервного та автентичного відеозапису, на якому послідовно зафіксовано рух автомобіля, законні підстави та момент зупинки, встановлення водія, конкретні зовнішні ознаки сп?яніння, роз?яснення порядку огляду, назву запропонованого технічного засобу, пропозицію пройти огляд, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров?я, однозначну відмову особи, роз?яснення прав і наслідків відмови, складання та вручення процесуальних документів. Саме лише зазначення номерів камер та наявність диска без дослідження повноти записів не доводить дотримання статті 266 КУпАП. Таким чином, справа № 711/8189/26 грунтується на матеріалах із фактично неможливою хронологією, неправильними номерами протоколу та посвідчення водія, похідним рапортом поліцейського, який прибув після зупинки, і документами, що не підтверджують належної процедури огляду. Що стосується протоколу серії ЕПР1 № 729141 захисник зазначив, що Акт огляду містить взаємовиключні відомості, а саме у направленні на огляд від 26.07.2026 о 01 год. 00 хв. указано, що огляд нібито проводився за допомогою Alcotest Drager 6820, після чого зазначено: «відмовився від проходження». Водночас в акті огляду зазначено «огляд проведений», у графі про засіб проведення огляду — «відмовився, не проводився», у графі про результат — «непроводився». Таким чином, один документ одночасно стверджує, що огляд проведено, і що він не проводився. Направлення вказує на проведення огляду за допомогою Drager 6820, тоді як акт заперечує саме проведення огляду. Ці відомості не можуть одночасно відповідати дійсності. Акт огляду призначений для фіксації результатів фактично проведеного огляду. Якщо огляд не проводився, акт не містить результату, а тому не підтверджує ані стану особи, ані законності процедури, ані факту належної пропозиції пройти огляд. Не підтверджено належного пропонування огляду спеціальним технічним засобом. Матеріали не містять серійного або інвентарного номера Alcotest Drager 6820, даних про чинне свідоцтво про повірку, сертифіката відповідності, підтвердження роз?яснення ОСОБА_1 порядку застосування приладу, підтвердження готовності приладу до проведення огляду, роздруківки приладу або службових даних про спробу проведення тестування. Безперечно, відповідальність за відмову не залежить від наявності позитивного результату Drager. Проте поліція повинна довести, що особі була запропонована реальна, законна та технічно можлива процедура, а не лише поставлена вимога, зміст і порядок виконання якої належно не роз?яснено. Відсутнє підтвердження фактичного огляду або відмови безпосередньо в закладі охорони здоров?я. У матеріалах немає жодного документа закладу охорони здоров?я, який би підтверджував, прибуття ОСОБА_1 до медичного закладу, реєстрацію направлення, присутність медичного працівника, пропозицію пройти медичний огляд, відмову ОСОБА_1 безпосередньо перед лікарем, оформлення медичного висновку або відмітки про відмову. Направлення заповнене лише поліцейським. Воно підтверджує факт складення направлення, але саме по собі не підтверджує проведення передбачених ним дій. Твердження рапорту про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду «як на місці зупинки, так і в медзакладі», без підтвердження фактичного прибуття до закладу є неперевіреним твердженням автора рапорту. Номери бодікамер внесено замість відомостей про свідків. В акті огляду в графах для свідків зазначено «Б/К 472423» і «Б/К 468603», без прізвищ, адрес і підписів реальних осіб. Отже, законність процедури в цьому провадженні повністю залежить від змісту відеозаписів. Якщо відеозаписи не є безперервними, не охоплюють усіх процесуальних дій або починаються після того, як частину спілкування вже проведено, то відсутність належної відеофіксації не може бути компенсована записом номерів камер у графах для свідків. Не конкретизовано законну підставу для зупинки автомобіля. У рапорті зазначено, що автомобіль рухався під час комендантської години і був зупинений «згідно зі статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію"». Однак не зазначено конкретного пункту частини першої статті 35 Закону та конкретної фактичної підстави зупинки. Частина третя статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» зобов?язує поліцейського повідомити водієві конкретну причину зупинки з детальним описом установленої законом підстави. Загальне посилання на всю статтю 35 не дає можливості встановити, яка саме законна підстава була застосована і чи була вона належно повідомлена водієві. Зазначення комендантської години не звільняє поліцейського від обов?язку конкретизувати правову та фактичну підставу зупинки, зокрема послатися на відповідний пункт статті 35 або на конкретне повноваження, передбачене спеціальним порядком воєнного стану. Не підтверджено фактичного відсторонення від керування. У рапорті зазначено, що після першого епізоду ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Однак матеріали не містять відомостей кому було передано автомобіль чи вилучалися ключі чи передавався транспортний засіб іншому тверезому водієві, чи застосовувалася евакуація, де залишився автомобіль, о котрій годині процедура була завершена за яких обставин автомобіль нібито знову опинився в русі через дві години. У протоколі № 729141 зазначено, що документи тимчасово не вилучалися, а тимчасовий дозвіл не видавався. Тому саме твердження рапорту про відсторонення не підтверджує, що воно було реально та належно виконане. Це має принципове значення у зв?язку з другим провадженням, адже поліція стверджує, що та сама особа на тому самому автомобілі нібито знову керувала приблизно через дві години. Таким чином, у справі № 711/8191/26 відсутня несуперечлива доказова сукупність, яка б підтверджувала належне пропонування огляду, законну відмову від нього, фактичну відмову в медичному закладі та належне відсторонення від керування. Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, можливо дійти до висновку, що належними та достатніми доказами не доведено обов`язкових елементів складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у двох справах підлягають закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП..
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Поліщука О.Ю., переглянувши відеозаписи з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.
Відповідно до п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З рапорту поліцейського Вахни В. встановлено, що під час несення службових обов?язків в складі екіпажу АГАТ 152 спільно з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 прибули на допомогу екіпажу АГАТ 101, які зупинили транспортний засіб Mitsubishi Outlander, p.н НОМЕР_6 , який рухався в комендантську годину. Було встановлено водія, який керував транспортним засобом – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров?я відмовився, що зафіксовано на нагрудні портативні бодікамери № 470685, 472421. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 № 7293224, чим порушив 2.5 ПДР, та вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 та видано тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_7 . Подія фіксувалась на нагрудні портативні бодікамери № 470685, 472421.
З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), було запропоновано провести огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Alkotest Drager», від проходження огляду водій відмовився, що зафіксовано на б/к №№ 470685, 472421.
Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу, ОСОБА_1 26.07.2026 о 02.35 год. направляється до закладу охорони здоров`я КНП «ЧОПНД» з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від огляду відмовився.
З рапорту поліцейської А.Данілової встановлено, що 26.07.2026 року близько 00 годин 57 хвилин виконуючи свої службові обов?язки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та громадської безпеки в складі екіпажу «АГАТ 101» спільно з старшим лейтенантом поліції Шепель І О., патрулюючи в м. Черкаси по вул. Першотравнева 72 було помічено Т3 Mitsubishi Outlander з д.н.з НОМЕР_8 , котрий рухався в комендантську годину, було прийнято рішення зупинити даний Т3 згідно ст.35 ЗУ про Національну Поліцію, в ході спілкування з водієм було встановлено особу водія, ним виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає АДРЕСА_1 . Під час спілкування з вищезазначеним було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: «запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів», тому останньому було запропоновано у встановленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки ТЗ або в найближчому КНП ЧОПНД у лікаря нарколога, на що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, як на місці зупинки тз, так і в медзакладі. Від керування тз відсторонено, чим порушив п.2.5 ПДР України. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серія ЕПР1 № 729141. БК №№ 468603, 472423.
З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), було запропоновано провести огляд на стан сп`яніння, але огляд не проводився, у зв`язку з його відмовою від проходження, що зафіксовано б/к № 472423, 468603.
Як слідує з направлення на огляд водія транспортного засобу, ОСОБА_1 26.07.2026 о 01.00 год. направляється до закладу охорони здоров`я КНП «ЧОПНД» з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду за допомогою приладу «Alkotest Drager 6820» відмовився.
З відеозаписів відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських вбачається, що 26.07.2026 о 00.57 год. по вул. Першотравневій в м. Черкаси був зупинений автомобіль Mitsubishi Outlander, д.p.н НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за порушення комендантської години (диск, кліп 2, 00:56- 00:57). Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови (диск, кліп 0, 468603, 00:59:17), на що водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, за допомогою технічного приладу «Drager 6820» (диск, кліп 0, 468603, 00:59:28 – 01:00), на що останній спочатку погодився (диск, кліп 0, 468603, 00:59:59), але потім відмовився (диск, кліп 0, 468603, 01:01:40). Потім йому було запропоновано проїхати до КНП «ЧОНД» для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога, на що останній також відмовився (диск, кліп 0, 468603, 01:01:45), тоді водієві було роз`яснено, що за відмову від огляду наступає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (диск, кліп 0, 468603, 01:01:54). Водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування ТЗ та повідомлено, що йому необхідно викликати тверезого водія або залишити автомобіль на місці вчинення правопорушення (диск, кліп 0, 468603, 01:03:00). Пізніше, о 02.55 год. по вул. Припортовій, 42 працівники поліції знову зупинили автомобіль Mitsubishi Outlander, д.p.н НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_1 (диск, кліп 2), в ході спілкування з яким, були виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (диск, кліп 1, 470685, 03:05:24, 03:19:29). Водієві неодноразово було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки, за допомогою технічного приладу «Drager», на що останній відмовився, також йому було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп?яніння у лікаря нарколога в ЧОНД за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків 62, на що водій також відмовився (диск, кліп 1, 470685, 03:05:30, 03:19:37). Водію повідомлено, що стосовно нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.
Отже, доводи адвоката Поліщука О.Ю. щодо не підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю спростовуються відеозаписом події, на якому зафіксовано, як автомобіль Mitsubishi Outlander, д.p.н НОМЕР_6 рухається по проїзній частині та зупиняється працівниками поліції за допомогою проблискових маячків службового авто, а також під час наближення працівника поліції до автомобіля, за кермом перебуває саме ОСОБА_1 .
Що стосується доводів захисника щодо повноти та безперервності відеозаписів, суд зазначає наступне, що працівники поліції, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучили матеріали відеозапису, в ході перегляду якого встановлено відповідність обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених в ході розгляду справи, безперервно зафіксовано саме ті обставини доказування, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення.
Суд зауважує, що переривання запису, тобто фіксація його за допомогою різних засобів відеофіксації, не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу. За таких обставин, суд визнає долучені до протоколу відеозаписи належними та допустимими доказами.
Крім того, суд бере до уваги доводи сторони захисту, викладені на користь ОСОБА_1 , але вважає, що ті факти, на які вказує захисник під час розгляду справи, а саме, що в направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння зазначений неправильний час, тобто воно складено раніше протоколу, у рапорті вказаний невірно номер протоколу та номер посвідчення водія, не є суттєвим порушенням, а являється опискою допущеною під час внесення даних до мобільного додатку планшету працівника поліції та не породжує наслідків, які б давали підстави для безумовного закриття провадження по справі.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Щодо доводів захисника, що матеріали справи не містять серійного номеру приладу «Драгер» та сертифікату його відповідності, суддя зазначає, із відеозаписів, які відтворюють обставини події вбачається, що поліцейськими повинен був використовуватися газоаналізатор «Drager-Alcotest 6820», про що було повідомлено ОСОБА_1 і він не вимагав надати йому вказаний сертифікат, але у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження огляду, даний прилад не використовувався, тому серійний номер приладу не вказаний, а також сертифікат відповідності приладу «Drager-Alcotest 6820» не долучався до матеріалів справи.
Що стосується доводів адвоката Поліщука О.Ю. про те, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений, у графі результат огляду зазначено – відмовився, а в іншому акті, який складений до протоколу № ЕПР1 № 729141 зазначено у графі результат огляду – не проводився та у направленні на огляд водія немає відмітки особи медичного закладу про прибуття ОСОБА_1 до закладу та номеру запису у журналі медичних оглядів, суддя зазначає, що в форма акту огляду та направлення на огляд водія транспортного засобу, які є бланками, наведена в додатках № 1, 2 до Інструкції, де під їх графами вказаний перелік відомостей, які необхідно внести у ці графи. А у випадку відмови проїхати до медичного закладу для проходження огляду, про це також зазначається в даних формах, відмітка ж про прибуття до закладу та номер запису у журналі медичних оглядів проставляється лише у закладі охорони здоров`я під час реєстрації в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що зазначено у п. 20 розділу ІІІ Інструкції, а ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проведення там його огляду.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із відеозаписів наданих працівниками поліції, ОСОБА_1 після його відмови у проходженні огляду на місці зупинки працівники поліції пропонували проїхати до медичного закладу (диск, кліп 0, 468603, 00:59:28 – 01:00), на що останній також відмовився (диск, кліп 0, 468603, 01:01:40), (диск, кліп 1, 470685, 03:05:30, 03:19:37), тому доводи захисника про відсутність підтвердження фактичного огляду або відмови від огляду у закладі охорони здоров`я, критично оцінюються судом.
Доводи адвоката Поліщука О.Ю. про те, що номери нагрудних камер поліцейських зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння у графі «свідки огляду» не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказання номерів нагрудних реєстраторів у акті не заборонено чинним законодавством та не є помилкою, але для визнання цього відеозапису належним і допустимим доказом номер нагрудного реєстратора (бодікамери) обов`язково має бути відображений у самому тексті протоколу. Як вбачається з протоколів серії ЕПР1 № 729224 та серії ЕПР1 № 729141, свідки під час складання протоколів не залучались, про що вказано у графі 9 протоколу «свідки чи потерпілі, підпис», а номери нагрудних камер поліцейських зазначені у графі 10 протоколу «Технічний засіб відеозапису».
З огляду на викладене, слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.
При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Таким чином, зафіксовані у протоколі відомості про вчинене правопорушення, за умови їх підтвердження іншими об`єктивним даними, можуть бути оцінені судом як доказ у справі щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Щодо посилання сторони захисту, що під час зупинки транспортного засобу не конкретизована підстава зупинки, суддя зазначає наступне.
Як зазначено в рапорті поліцейського Вахни В., він спільно з молодшим лейтенантом поліції Жадан Р.О. прибули на допомогу екіпажу АГАТ 101, які зупинили транспортний засіб Mitsubishi Outlander, p.н НОМЕР_6 , який рухався в комендантську годину. А також в рапорті поліцейської А.Данілової зазначено, що 26.07.2026 року близько 00 годин 57 хвилин виконуючи свої службові обов?язки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та громадської безпеки в складі екіпажу «АГАТ 101» спільно з старшим лейтенантом поліції Шепель І О. патрулюючи в м. Черкаси по вул. Першотравнева 72 був помічений Т3 Mitsubishi Outlander з д.н.з НОМЕР_8 , котрий рухався в комендантську годину.
Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 2402.2022 року було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.
Відповідно до Наказу начальника Черкаської обласної військової адміністрації на території Черкаської області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 04:00, із забороною перебування людей у зазначені години на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Правове регулювання впровадження комендантської години регламентується наступними нормативно-правовими актами: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року, Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова №573), Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі - Постанова №1455).
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється у визначений період доби: перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток; пересування на транспортних засобах.
Відповідно до Постанови №1455 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а для іноземців та осіб без громадянства - додатково документи, що підтверджують законність перебування на території України, а також перепустки; у разі відсутності документів - затримувати відповідних осіб, а також за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення; тимчасово обмежувати або забороняти перебування та пересування на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби; входити/проникати на територію та у приміщення, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров`ю осіб; використовувати із службовою метою засоби зв`язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги; застосовувати, відповідно до законодавства, заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.
Підсумовуючи вищенаведене суддя зазначає, що в умовах воєнного стану на територіях, де введено комендантську годину, потрібно неухильно дотримуватися встановлених обмежень та заборон. Якщо транспортний засіб рухається під час дії комендантської години, поліцейський має право зупинити його для перевірки документів та з`ясування підстав перебування особи на вулиці в цей час.
Тому, доводи захисника про те, що зупинка транспортного засобу була здійснена без належних правових підстав та не конкретизована, не заслуговують на увагу суду.
Крім того, посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Поліщука О.Ю. на те, що матеріалами справи не підтверджено фактичного відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суддя оцінює критично, оскільки на виконання вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, працівниками поліції двічі відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а саме повідомлено ОСОБА_1 про те, що він відсторонений від керування та йому необхідно викликати тверезого водія або автомобіль залишити на місці зупинки, а він піде пішки підтверджується відеозаписами, приєднаними до матеріалів справи (диск, кліп 0, 468603, 01:03:00, диск, кліп 1, 470685, 03:31).
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
При цьому, суддя враховує, що згідно облікових даних Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протягом календарного року, не притягувався.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, і вина його в цьому доведена, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи той факт, що правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження відповідно встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння,чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який являється особою з інвалідністю ІІ групи, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І і ІІ групи, а ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ групи, тому від сплати судового збору звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, ч. 1 ст. 130, 280,283,284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлений та проголошений 22.09.2026 о 08.30 год.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua