Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №705/5078/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №705/5078/26

Суддя: Барська Т. М.

Справа № 705/5078/26

Провадження № 3/702/239/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

25.08.2026 до Монастирищенського районного суду Черкаської області з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла справа про притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №009943 від 12.07.2026 ОСОБА_1 12.07.2026 о 14 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 ухилялась від виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством, а саме в будинку було брудно, будинок не провітрюється.

Особа, яка склала протокол, констатує, що ОСОБА_1 своїми діями не виконала ст.150 СК України щодо забезпечення належних умов для проживання та розвитку дітей та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про необхідність явки до суду у визначений день та час повідомлена судовою повісткою – викликом.

Враховуючи тривалість перебування справи на розгляді, відсутність законодавчо визначеної вимоги про обов`язкову участь особи, яка притягується до відповідальності за ст. 184 КУпАП, у розгляді справи, суддею прийняте рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив такі обставини та відповідні їм правові норми.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП до протоколу долучені шість фотознімків кімнат будинку, без зазначення його місця знаходження, дати та часу фотографування, на яких зображені розкидані речі, меблі (драбина, газова плита, шафи, пральна машина, ліжка, стіл, стілець) (а.с.4-6).

У протоколі про адміністративне правопорушення інспектор СЮП ВП УРУП ГУНП в Черкаській області Бабій О.О. констатує про не заподіяння шкоди та про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу і дачі пояснень.

Відомостей про роз`яснення особі, яка притягується до відповідальності, гарантованих ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП прав, справа не містить.

Окрім наведеного, суддя також констатує, що пояснення особи, в яких вона відмовилася повідомити обставини правопорушення, не підписані ОСОБА_1 (а.с.2).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 184 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ця норма є бланкетною, оскільки коло обов`язків батьків, за ухилення від виконання яких вони можуть притягуватися до відповідальності, визначені Сімейним кодексом України (далі у тексті СК України).

Зокрема, статтею 150 СК України визначені такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом протоколу діяння ОСОБА_1 підпадає під ознаки ч.1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з тим, що в будинку про АДРЕСА_1 було брудно і він не провітрювався (а.с.1).

При цьому, докази на підтвердження того, що в будинку проживають діти, до протоколу не доєднані.

Більше того, у складеному 12.07.2026 протоколі серії ВБА №009943 відсутні відомості про те, які обов`язки матері внаслідок свідомого нехтування ними не виконала ОСОБА_1 .

Також суддя враховує, що інформація про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) відсутня, що орган опіки та піклування жодних дій щодо вилучення дітей (чи дитини) із сім`ї не вживав.

Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини виснував, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За наведеного, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не знайшла підтвердження під час розгляду справи, оскільки рішення судді в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суддя наголошує, що вона не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з урахуванням вимог п.1 ст. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Оскільки суддя дійшла висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 23, 33-35, ч.1 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, ст.252, ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити з мотивів відсутності в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення (п.1 ст.1 ст. 247 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Тетяна БАРСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua