Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №697/2333/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2333/26

№ пров. 3/697/872/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенського І.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – невідомий, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №010152 від 03.09.2026, вбачається, що 03.09.2026 о 15 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснювала торгівлю спиртом етиловим з рук за місцем проживання, а саме: продала 0,5 л. спирту за грошові кошти в сумі 80 грн., чим порушила ст. 71 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.

ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини не визнала, пояснила суду, що алкогольні напої не продавала, а просто пригостила свого сусіда, який постійно зловживає алкогольними напоями, оскільки останній прийшов до неї та просив у неї випити горілки та ніяких грошей не давав.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про наступне.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №010152 від 03.09.2026 складеному відносно ОСОБА_1 зазначено, що остання, 03.09.2026 о 15 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснювала торгівлю спиртом етиловим з рук за місцем проживання, а саме: продала 0,5 л. спирту за грошові кошти в сумі 80 грн., чим порушила ст. 71 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Проте до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів (висновку чи іншого документа, складеного спеціалістом), які б свідчили про те, що працівником поліції було вилучено саме спирт, а не іншу речовину.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП є торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Тобто, обов`язкова ознака інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення передбачає торгівлю.

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля», «торговельна діяльність ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам, або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послугу просуванні товарів від виробника до споживача».

У даній справі про адміністративне правопорушення не міститься доказів про систематичність протиправних дій ОСОБА_1 ..

Також в протоколі не зазначено ні покупця, а ні свідків продажу, як відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно здійснювала продаж спирту з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, тому як матеріали справи не містять відомостей на підтвердження факту торгівлі такими виробами (факт реалізації не зафіксовано належним чином) не отримано чеків з РРО про таку реалізацію.

Крім того, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення інкримінований ОСОБА_1 містять посилання на заборону здійснення продажі алкогольного напою з рук, лотків, а доказів здійснення ним реалізації таких товарів з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, з матеріалів справи не вбачається.

Фото-таблиця наявна в матеріалах справи також не є доказом того, що ОСОБА_1 здійснювала продаж спирту.

Оскільки, додана до протоколу в якості доказів фото-таблиця зображення не дає можливості ідентифікувати товар, який на ній зображений, а також не містить відомостей про об`єкти, які зафіксовані та інформацію щодо їх місцезнаходження на час направлення матеріалів справи до суду. Крім того, на фото відсутня дата та час коли були зроблені дані знімки, та за допомогою, якого технічного засобу; з даних фото неможливо встановити, де саме зроблені ці знімки.

Крім того, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, з наявних матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, які б вказували на факт реалізації ОСОБА_1 спирту – немає, оскільки не зафіксований факт продажу та отримання грошей за товар. Фіксація обставин вчинення правопорушення у відповідності до ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та за допомогою відеозапису не здійснювалося.

Тобто, докази, якими підтверджується факт продажу ОСОБА_1 з рук спирту, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані матеріали адміністративної справи не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, якщо в протоколі про адміністративне правопорушення фабула відображена не повно або невірно, суд не може самостійно її доповнювати чи уточнювати (рішення ЄСПЛ у справах Малофєєва проти Росії та Карелін проти Росії), у яких йдеться про те, коли викладена у протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з наведеного, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення.

За викладених обставин, оскільки суть та обов`язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33, 156, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №697/2333/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський