Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №696/1140/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

Суд: Кам'янський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №696/1140/26

Суддя: Шкреба В. В.

22.09.2026

Справа № 696/1140/26

Провадження № 2/696/753/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, вул. Січових Стрільців, б. 9 м. Дніпро) та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, вул. Січових стрільців, б. 17, м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», в якому просить усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом припинення іпотеки, припинення заборони відчуження та скасування державної реєстрації відповідних обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний будинок був предметом іпотеки, та в примусовому порядку у рамках виконавчого провадження був реалізований 08 липня 2011 року на прилюдних торгах.

Даний будинок на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2008 року був придбаний позивачем по справі.

Заочним рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 17.10.2011, вищезазначений договір був визнаний дійсним, та за позивачем було визнано право власності на нього.

Незважаючи на зареєстроване за позивачем право власності на будинок, продовжують існувати обтяження які були вчинені в рамках договору іпотеки.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 6628276, тип обтяження: заборона на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек щодо цього ж нерухомого майна зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 6628321, тип обтяження: іпотека, іпотекодержатель : Центральне відділення філії ВАТ КБ «Надра».

Та оскільки житловий будинок придбано позивачем у порядку примусової реалізації майна на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження, а рішенням суду визнано вказаний договір дійсним також визнано право власності на нього, то вважає, що існування вказаних обтяжень є перешкодою у реалізації позивачем права власності на вказане майно. Саме з вказаних підстав звернувся до суду та просить суд вимоги позову задовольнити.

Ухвалою суду від 03.08.2026 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, просила розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились. Представник ПАТ КБ «Надра» Музичук Л.В. подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог до банку. Як на підставу заперечень посилається на те, що у 2020 році відбулася заміна кредитора у зобов`язанні з банку на ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп».

Як зазначено у відзиві, право вимоги було реалізоване у складі лота GL48N718070 за результатами електронного аукціону, проведеного 22 травня 2020 року, переможцем якого визначено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». У зв`язку з цим ПАТ «КБ «Надра» вважає себе неналежним відповідачем у цій справі та просить відмовити у задоволенні позову в частині вимог до банку.

Представник позивача подала заперечення на відзив, у якому спростувала посилання ПАТ «КБ «Надра» про його неналежність як відповідача та зазначила, що предметом спору є зареєстровані обтяження належного позивачу нерухомого майна, іпотекодержателем за якими у відповідному реєстрі зазначено ПАТ «КБ «Надра».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом заявлених позовних вимог позивач не ставить питання про витребування майна з чужого незаконного володіння та не оспорює право власності відповідачів на нерухоме майно. Його вимоги спрямовані на усунення перешкод у здійсненні ним правомочностей власника шляхом припинення зареєстрованих щодо належного йому нерухомого майна іпотеки та заборони відчуження і скасування державної реєстрації відповідних обтяжень.

Таким чином, заявлені вимоги за своїм змістом відповідають способу захисту, передбаченому статтею 391 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18, провадження № 14-209цс21, зазначила, що позов власника, спрямований на усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном, щодо якого зареєстровано іпотечне обтяження, є негаторним позовом. Верховний Суд також зазначив, що наявність обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає характеру заявленого порушення права.

Судом встановлено, що предмет іпотеки в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний будинк був реалізований в примусовому порядку на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження 08 липня 2011 року.

Такий факт судом встановлено на підставі заочного рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року у справі № 2-666/2011, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, укладеного за результатами прилюдних торгів 08 липня 2011 року, та визнано за позивачем право приватної власності на цей будинок. Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами зареєстрований за позивачем по справі. Дане підтверджено про державну реєстрацію прав (а.с.13-14).

Таким чином, встановлений судовим рішенням факт реалізації спірного житлового будинку за результатами прилюдних торгів має самостійне правове значення для вирішення питання про припинення іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з моменту реалізації предмета іпотеки настала передбачена законом підстава припинення іпотеки.

При цьому збереження запису про іпотеку у відповідному реєстрі після припинення іпотеки не означає продовження існування припиненого речового права.

Таким чином, іпотека, зареєстрована за № 6628321 щодо спірного нерухомого майна, припинилася у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, а тому позовна вимога про її припинення є обґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, що щодо належного позивачу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження № 6628276.

Із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що зазначена заборона виникла на підставі договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Богдановою Г.Г.

Отже, заборона відчуження спірного нерухомого майна безпосередньо пов`язана з іпотечним правовідношенням, що виникло на підставі зазначеного договору іпотеки.

Водночас за цим же договором іпотеки щодо спірного нерухомого майна зареєстровано іпотеку за реєстраційним номером обтяження № 6628321, іпотекодержателем якої зазначено Центральне відділення філії ВАТ КБ «Надра».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що предмет іпотеки було реалізовано 08 липня 2011 року, що підтверджується заочним рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області . Також Актом державного виконавця «про реалізацію предмета іпотеки» від 12.07.2011 (а.с.8-10).

Таким чином, у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки припинилося іпотечне правовідношення, на забезпечення якого була встановлена заборона відчуження спірного нерухомого майна.

Оскільки заборона відчуження за реєстраційним номером № 6628276 виникла саме на підставі договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року, після припинення іпотеки відсутні правові підстави для подальшого існування обмеження права власника на розпорядження належним йому нерухомим майном у вигляді зазначеної заборони.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18, провадження № 14-209цс21, відповідно до якої наявність іпотечного обтяження передбачає заборону або обмеження розпорядження та користування нерухомим майном, а вимога власника про усунення таких перешкод є негаторним позовом.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що для захисту права власника нерухомого майна від незаконного іпотечного обтяження ефективним способом захисту є скасування державної реєстрації відповідного права іпотеки.

Отже, встановивши припинення іпотеки внаслідок реалізації предмета іпотеки та встановивши, що заборона відчуження за № 6628276 виникла саме на підставі договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року, суд приходить до висновку про відсутність після припинення іпотеки правової підстави для подальшого існування зазначеної заборони.

Збереження такої заборони у державному реєстрі створює для позивача перешкоди у здійсненні правомочності розпорядження належним йому нерухомим майном.

За таких обставин вимога позивача про припинення заборони відчуження за реєстраційним номером обтяження № 6628276 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник ПАТ «КБ «Надра» посилається на те, що у 2020 році право вимоги за відповідним кредитним зобов`язанням було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за результатами електронного аукціону.

На підтвердження цих доводів банком надано матеріали електронного аукціону щодо лота GL48N718070, проведеного 22 травня 2020 року, переможцем якого визначено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Суд бере до уваги зазначені обставини.

Разом із тим сам факт визначення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» переможцем електронного аукціону не є достатнім доказом того, що саме до цієї юридичної особи перейшло зареєстроване щодо спірного нерухомого майна право іпотеки.

З наданих суду матеріалів аукціону не вбачається змісту договору, укладеного за його результатами, у частині переходу саме права іпотеки щодо спірного нерухомого майна та відповідної державної реєстрації такого переходу.

Крім того, відповідно до наданих суду відомостей з реєстру іпотекодержателем за обтяженням № 6628321 зазначено Центральне відділення філії ВАТ КБ «Надра».

Отже, на момент розгляду справи саме ПАТ «КБ «Надра» зазначене як іпотекодержатель за спірним зареєстрованим обтяженням.

Водночас суд зазначає, що предметом цього спору не є визначення кредитора за основним кредитним зобов`язанням.

Для вирішення заявлених позовних вимог має значення правовий статус зареєстрованої іпотеки та заборони відчуження щодо конкретного нерухомого майна, а також наявність правових підстав для їх подальшого існування.

Оскільки судом встановлено припинення іпотеки внаслідок реалізації предмета іпотеки ще у 2011 році, відступлення у 2020 році права вимоги за основним зобов`язанням не може відновити вже припинену іпотеку.

За таких обставин доводи ПАТ «КБ «Надра» про неналежність відповідача не спростовують встановлених судом обставин припинення спірного обтяження.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

При цьому частина третя статті 26 цього Закону встановлює правові наслідки скасування державної реєстрації прав та обтяжень і визначає порядок проведення державної реєстрації відповідних припинень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18, провадження № 14-209цс21, зазначено, що позов власника, спрямований на усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном, щодо якого зареєстровано іпотечне обтяження, є негаторним, а належним способом захисту є, зокрема, скасування державної реєстрації відповідного обтяження.

У цій справі судом встановлено, що іпотека припинилася внаслідок реалізації предмета іпотеки, однак відповідне обтяження продовжує значитися у реєстрі за № 6628321.

Також встановлено, що заборона відчуження за № 6628276 виникла на підставі того самого договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року.

Отже, подальше збереження зазначених обтяжень створює для позивача перешкоди у здійсненні права розпорядження належним йому нерухомим майном.

За таких обставин позовні вимоги про припинення іпотеки, припинення заборони відчуження та скасування державної реєстрації відповідних обтяжень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги, викладеної у пункті 1 прохальної частини позову, суд зазначає, що вона є узагальнюючою щодо конкретизованих у пунктах 2-5 позовних вимог. Тому належним способом вирішення спору є задоволення конкретних вимог про припинення іпотеки, припинення заборони відчуження та скасування державної реєстрації відповідних обтяжень.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів наявність перешкод у здійсненні права власності на належне йому нерухоме майно у зв`язку зі збереженням зареєстрованих іпотеки та заборони відчуження, правові підстави для існування яких припинилися.

Відповідачами не надано доказів існування після реалізації предмета іпотеки іншої правової підстави для подальшого існування спірних обтяжень. А тому вимоги позову є обгрунтованими, які підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, вул. Січових Стрільців, б. 9 м. Дніпро) та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, вул. Січових стрільців, б. 17, м. Київ) про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.

Припинити іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Богдановою Г.Г., державна реєстрація якої здійснена за реєстраційним номером обтяження № 6628321, щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити заборону відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору іпотеки № 719 від 20 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Богдановою Г.Г., державна реєстрація якої здійснена за реєстраційним номером обтяження № 6628276, щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію іпотеки за реєстраційним номером обтяження № 6628321, внесену щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію заборони відчуження за реєстраційним номером обтяження № 6628276, внесену щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: В.В. Шкреба

Оригінал: reyestr.court.gov.ua