Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №570/2217/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2217/26

Номер провадження 2/570/2053/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

04.05.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року в розмірі 59 345,00 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 05.08.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№016/02474/08/20 від 05.08.2020 року за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 40 000,00 грн, строк користування кредитом – 270 днів, реальна річна процента ставка 248,6867%, за період дії Договору 248,6867%. Загальна вартість кредиту становить 88 938, 00 грн.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачці кредит в сумі 40 000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 05.08.2020 року виданого ТОВ «Просто Позика».

30.09.2021 року було укладено договір №24_ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» відступило ТОВ «Фактор П» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року.

30.01.2026 року було укладено договір №30-01/26 відповідно до якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року.

Так, за розрахунками позивача загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 59 345,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 23 812,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 35 532,46 грн.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15.07.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15.08.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.08.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 40 000,00 грн, строк користування кредитом – 270 днів, реальна річна процента ставка 248,6867%, за період дії Договору 248,6867%. Загальна вартість кредиту становить 88 938, 00 грн. Вказаний договір було складено у письмовій формі та особисто підписано ОСОБА_2 .

Відповідачці згідно касового ордеру ТОВ «Просто Позика» від 05.08.2020 року було видано кредит на суму 40 000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачкою часткового погашалася кредитна заборгованість за кредитним договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року всього на суму 23 59,00 грн.

30.09.2021 року було укладено договір №24_ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» відступило ТОВ «Фактор П» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року.

30.01.2026 року було укладено договір №30-01/26 відповідно до якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року.

Так, за розрахунками позивача загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 59 345,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 23 812,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 35 532,46 грн.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів.

Ч.1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Ч.1 ст.610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно дост.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед ОСОБА_1 ТОВ «Просто Позика» за договором кредитування №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у сумі 40 000,00 грн.

Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем не виконала, заборгованість у повному обсязі не погасила, у зв`язку з чим за відповідачкою утворився борг на суму 59 345,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 23 812,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 35 532,46 грн.

Відступлення ТОВ «Просто Позика» до ТОВ «Фактор П», від ТОВ «Фактор П» до ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року підтверджується наявними у справі доказами.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року у розмірі 59 345,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 23 812,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 35 532,46 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з платіжної інструкції №0642320255 від 29.04.2026 року, позивач сплатив за подання даного позову 2 662,40 грн. судового збору.

Оскільки позов майнового характеру повністю задоволено, то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно положень ч.1 — 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідачки 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" та АО «Лігал Ассістанс», згідно якого договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ "Факторинг Партнерс".

Разом з тим, представником позивача не надано суду доказів, які б підтверджували обсяг, вартість та перелік наданих послуг та виконаних робіт, витраченого часу на надання АО «Лігал Ассістанс» правничої допомоги ТОВ "Факторинг Партнерс", в тому числі на суму 16 000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено лише пусті бланки Заявки на надання правничої допомоги та Акту про надання юридичної допомоги між ТОВ "Факторинг Партнерс" та АО «Лігал Ассістанс» без дати та заповнених даних, змісту таких документів, що не можна вважати належними та допустимими доказами щодо факту надання АО «Лігал Ассістанс» правничої допомоги для ТОВ "Факторинг Партнерс", зокрема і обгрунтування заявленого представником позивача розміру вартості такої правничої допомоги у розмірі 16 000,00 грн.

Так, Верховний Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів підтвердження обсягу, переліку, вартості наданих послуг/виконаних робіт АО «Лігал Ассістанс» з метою надання правничої допомоги для ТОВ "Факторинг Партнерс", суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на надання правничої допомоги в розмірі 16 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.76-82, 141, 247, 259, 263-265, 267, 268, 273-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №016/02474/08/20 від 05.08.2020 року в розмірі 59 345,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 23 812,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 35 532,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м.Київ, 03150.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 28.05.2025 року, орган, що видав 5610, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гладишева Х.В.