Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №570/2995/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2995/26

Номер провадження 3/570/1070/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

18 травня 2026 р. о 03 год. 24 хв. на вул. Барона Штейнгеля, 88А в с. Городок Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Benz S350L, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином у спосіб направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, що зазначена у протоколі, підписаному вказаною особою. Причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи та будь-якими іншими заявами до суду не звертався. У даному випадку застосвується практика Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За даних обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи проводиться за його відсутності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З`ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666781 від 18.05.2026 р. та підтверджуються відомостями із матеріалів справи (а.с. 1-8). Згідно акту огляду біля ТЗ із використанням технічного приладу Alkotest DRAGER 7510 від 18.05.2026 р. та результату тестування водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння: 2,88 ‰ (а.с. 4, 5). Із вказаним результатом водій ОСОБА_1 не погодився, напрвлений поліцейським для проведення огляду на визначення стану алогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (а.с. 6). Згідно висновку щодо результатів медичного огляду № 422 від 18.05.2026 р. у КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" РОР, водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 7).

Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (диск 1,2 а.с. 9). Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Із диск 1 відеофайлу ....16.07.50 встановлено, що за вказаних обставин поліцейські здійснювали рух за автомобілем Mersedes-Benz S350L, д.н.з. НОМЕР_2 , по автодорозі. На вимогу поліцейських (включенням проблискових маячків синього та червоного кольору) вказаний автомобіль зупинився.

Після цього на відео прослідковується, як водій (згодом встановлено - ОСОБА_1 ) вищевказаного транспортного засобу змінив місцезнаходження в салоні автомобіля, перелізши на заднє пасажирське сидіння та до моменту, коли один із поліцейських підійшов до зупиненого автомобіля зі сторони водія, за кермом транспортного засобу вже ніхто не перебував. Також зафіксовано, як через передні праві двері вийшов пасажир, який на запитання працівників поліції куди ви їхали відповів, що не знає куди саме їхав водій - тобто не він, в салоні інших осіб не було (диск-2 файл clip-0 час на відео з 03:25:30), та відразу ж за ним вийшов (із задніх дверей) ОСОБА_1 , який на вимогу працівників поліції надав технічний паспорт на авто, повідомив що даний автомобіль йому не належить, придбаний в лізинг, також ОСОБА_1 був усвідомлений про наявність речей в автомобілі та надав дозвіл працівникам поліції на проведення огляду ТЗ.

Також зафіксовано подальший розвиток подій на місці зупинення ТЗ із участю водія ОСОБА_1 , якому під час спілкування поліцейські повідомили про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння (диск 2, clip-0 час на відео з 03:34:30). Пред`явлено поліцейським вимогу водію ОСОБА_1 пройти огляд водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ (диск 2, clip-0 час на відео з 03:35:00) на що ОСОБА_1 погодився. Зафіксовано проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, за допомого спеціального технічного приладу Alkotest DRAGER 7510 та результат огляду: 2,88 ‰ (диск 2, clip-1 час на відео з 03:40:30 - 03:40:20). Водій ОСОБА_1 не погодився із таким результатом огляду на місці зупинення ТЗ, знову висуваючи версію, що він не водій. В подальшому був направлений поліцейським для проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Після прибуття до медичного закладу та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, лікарем, який проводив огляд, складено відповідний висновок № 422 від 18.05.2026 р., згідно із яким водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (диск 2, clip-3 час на відео з 04:32:30 - 04:33:20). В подальшому стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП про, що його було особисто повідомлено та вручено копію, що підтверджуєть його підписомв протоколі про адміністративне правопорушення.

Зіксовані намагання ОСОБА_1 ході розмови придумувати версії того, що він не водій, однак повідомити хто саме був за кермом за вказаних обставин не зміг. Суд зазначає про відсутність обгрунтованого сумніву в тому, що ОСОБА_1 керував автомобілем за вказаних обставин. Зазначені вище в матеріалах справи аргументи про невинуватість особи суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинені правопорушення.

Крім того, зафіксовані дії поліцейських не містять ознак штучного створення обставин події, які не відпровідають дійсності, навпаки їх дії були спрямовані на припинення дій водія, який намагалися у спосіб свого переміщення по салону автомбіля спотворити дійсні обставини, ввести в оману працівників првоохоронних органів, та унеможливити фіксацію перебування на місці водія саме ОСОБА_1 .

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, отримував посвідченя водія НОМЕР_3 , яке вилучене (а.с. 3).

Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд застсовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.

Суд враховує також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.

Суддя Таргоній М.В.