Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №569/4089/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/4089/26

Номер провадження 2/570/1767/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Таргонія М.В. за участю секретаря судового засідання Бойко К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "СЕТАМ" про стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів кошти, сплачені нею за результатами електронного аукціону, який у подальшому визнано недійсним, а також інфляційні втрати та три проценти річних.

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначено, що 26 травня 2022 року Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги, номер лота 508569, переможцем яких стала ОСОБА_1 . Предметом реалізації був заготівельно-зварювальний цех з побутовим корпусом, приміщення 24, 27, 29, 25, 28, 26, загальною площею 125,10 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна реалізації майна становила 261 270 грн. 14 червня 2022 року складено Акт про проведені електронні торги у зведеному виконавчому провадженні № 62926858. У подальшому за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №569/9187/22 зазначене рішення скасовано та визнано недійсним проведений 26 травня 2022 року ДП «СЕТАМ» електронний аукціон з продажу зазначеного нерухомого майна, за результатами якого майно придбано ОСОБА_1 за ціною 261 270 грн.

На підставі зазначеної постанови суду право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна було припинено, про що 02 лютого 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.

Таким чином, судом у справі №569/9187/22 встановлено недійсність правочину, внаслідок якого позивачка передала грошові кошти для придбання нерухомого майна.

17.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, заявивши про стягнення з :

- Рівненського відділу державної виконавчо служби Міністерства юстиції України Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сума сплачених коштів за результатами електронного аукціону 248 206,50 грн.; 3% річних 17238,45 грн; інфляційні витрати 57 595,66 грн.

- ДП "Cетам" сума сплаченого гарантійного внеску 13063, 50 грн; 3% річних: 904,07 грн; інфляційні витрати: 3031,35 грн.

Всього: 340039,53 грн.

08.06.2026 р. Рівненський відділ державної виконавчої служби подав до суду відзив на позовну заяву від 08.06.2026 р. зі змісту вбачається, що речове право (право власності) ОСОБА_1 на вищевказаний об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав було припинено, про що 02.02.2024 р. до РРП внесено відповідний запис. Позивач ОСОБА_1 не зверталася до Відділу задля досудового встановлення вирішення позовних вимог та з метою встановлення причин. Лише 18.05.2026 р. до відділу надійшла вимога від ОСОБА_1 щодо повернення коштів. Тобто від 02.02.2024 р. ОСОБА_1 не повідомила Рівненський ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ДП «СЕТАМ» щодо припинення права власності на приміщення, заготівельнозварювальний цех з побутовим корпусом (прим. 24, 27, 29, 25, 28, 26 загальною площею 125,10 м2) та не виставила вимоги щодо повернення коштів. Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 57 595,66 грн. і 3% річних в сумі 17 238,45 грн. зазначають, що органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні. На підставі викладено просять відмовити у задоволені позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 57 595,66 грн. і 3% річних в сумі 17 238,45 грн.

11.06.2026 р. представником позивача подано заява про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду оскільки строки на її подання були пропущені більше ніж на місць.

23.07.2026 р. від представника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Шимко К.В. долучено до матеріалів справи № 569/4089/26 відповідь від Головного Управління ДПС у Рівненській області щодо повернення коштів, які перераховані в межах ЗВП № 62926858.

Позивач, його представник та представники відповідачів участі в судовому засіданні 14.09.2026 р. не приймали. Представник позивача повідомляв суд про підтримання позову та розгляд справи без участі позивача та представника. Представник Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи. Інші учасники заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без їх участі не подавали.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, дослідивши позовну заяву та докази, із урахуванням доводів сторін у їх письмових зверненнях, у даному випадку, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

Суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів кошти, сплачені нею за результатами електронного аукціону, який у подальшому визнано недійсним, а також інфляційні втрати та три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 травня 2022 року Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги, номер лота 508569, переможцем яких стала ОСОБА_1 .

Предметом реалізації був заготівельно-зварювальний цех з побутовим корпусом, приміщення 24, 27, 29, 25, 28, 26, загальною площею 125,10 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ціна реалізації майна становила 261 270 грн.

14 червня 2022 року складено Акт про проведені електронні торги у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2.

У подальшому за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №569/9187/22 зазначене рішення скасовано та визнано недійсним проведений 26 травня 2022 року ДП «СЕТАМ» електронний аукціон з продажу зазначеного нерухомого майна, за результатами якого майно придбано ОСОБА_1 за ціною 261 270 грн.

На підставі зазначеної постанови право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна було припинено, про що 02 лютого 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.

Таким чином, судом у справі № 569/9187/22 встановлено недійсність правочину, внаслідок якого позивачка передала грошові кошти для придбання нерухомого майна.

17.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, заявивши про стягнення з :

- Рівненського відділу державної виконавчо служби Міністерства юстиції України: Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: - сума сплачених коштів за результатами електронного аукціону: 248 206,50 грн; - 3% річних: 17238,45 грн; - інфляційні витрати: 57 595,66 грн.

- ДП "Cетам": - сума сплаченого гарантійного внеску: 13063, 50 грн; - 3% річних: 904?07 грн; - інфляційні витрати: 3031,35 грн.

Стороною позивача подано клопотання про залишення зазначеного відзиву без розгляду з огляду на пропуск відповідачем встановленого судом строку для його подання.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі відповідачам було встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

Як убачається з матеріалів справи, строк для подання відзиву сплив 28 квітня 2026 року, тоді як відзив Рівненського відділу державної виконавчої служби подано 08 червня 2026 року.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку разом із відзивом відповідачем не заявлено. Доказів поважності причин пропуску встановленого судом строку матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням установленого законом або судом строку, а документи, подані після закінчення процесуального строку, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Кодексом.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити відзив Рівненського відділу державної виконавчої служби, поданий 08 червня 2026 року без розгляду.

Разом з тим, суд бере до уваги документи та докази, які були належним чином подані учасниками справи в установленому процесуальному порядку незалежно від викладених у несвоєчасному відзиві правових міркувань.

Щодо права позивачки на повернення сплачених коштів

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, встановлення судом недійсності правочину породжує обов`язок повернути виконане за таким правочином.

У справі, що розглядається, встановлено, що позивачка передала кошти для придбання нерухомого майна, однак результати електронного аукціону, за результатами якого вона набула це майно, постановою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року визнано недійсними.

При цьому, право власності позивачки на нерухоме майно припинено.

Таким чином, позивачка фактично втратила як майно, набуте за результатами електронного аукціону, так і сплачені за нього кошти, що суперечить правовим наслідкам недійсності правочину.

Суд не приймає посилання Рівненського відділу державної виконавчої служби на те, що виконавчі провадження, в межах яких здійснювалася реалізація майна, завершені.

Закінчення виконавчих проваджень не є правовою підставою для припинення цивільно-правового обов`язку з повернення виконаного за недійсним правочином.

Виконавче провадження є процедурою примусового виконання відповідного виконавчого документа, тоді як вимога ОСОБА_1 у цій справі виникла з іншої юридичної підстави - недійсності правочину з реалізації нерухомого майна.

Посилання відповідача на відсутність можливості вчинення виконавчих дій у завершеному виконавчому провадженні також не спростовує права позивачки на судовий захист та не звільняє особу, на яку покладено обов`язок повернення отриманого, від виконання такого обов`язку.

Щодо руху коштів

Судом встановлено, що після реалізації майна грошові кошти були розподілені в межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2.

Матеріалами справи підтверджується, що частина коштів була перерахована на рахунки Головного управління ДПС у Рівненській області.

Зокрема, 26 027,43 грн. перераховано за виконавчим провадженням № 62089176.

У межах виконавчого провадження № 69267808 перераховано:

20 602,34 грн;

3 192,36 грн;

3 719,87 грн.

Загальний розмір зазначених коштів становить 58 542,00 грн.

З листа Головного управління ДПС у Рівненській області також убачається, що кошти в розмірі 3 192,36 грн, 3 719,87 грн та 26 027,43 грн були зараховані в рахунок погашення зобов`язань ТОВ «Італійська хімчистка «Перфетто».

Таким чином, зазначені кошти не були повернуті позивачці.

При цьому, ОСОБА_1 не є боржником за податковими зобов`язаннями ТОВ «Італійська хімчистка «Перфетто» та не здійснювала сплату зазначених сум з метою погашення податкового боргу цього товариства.

Той факт, що отримані від реалізації майна кошти були перераховані на виконання зобов`язань іншої особи, не змінює обсягу права позивачки на повернення виконаного за недійсним правочином.

Більше того, наведені обставини підтверджують, що кошти, сплачені позивачкою, після визнання аукціону недійсним їй фактично не повернуті.

Суд також бере до уваги, що згідно з матеріалами справи на депозитному рахунку Рівненського відділу державної виконавчої служби залишається частина коштів, отриманих від реалізації майна.

Отже, твердження про відсутність у відповідача будь-яких коштів, пов`язаних із реалізацією майна, не підтверджене належними доказами.

Щодо суми основного боргу

Позивачкою заявлено до стягнення 248 206,50 грн.

Зазначена сума відповідає різниці між ціною реалізації майна 261 270 грн та сумою 13 063,50 грн, яка, відповідно до матеріалів справи, була повернута позивачці ДП «СЕТАМ».

Таким чином, фактичний розмір коштів, які залишилися неповернутими позивачці після повернення 13 063,50 грн., становить 248 206,50 грн.

Доказів подальшого повернення позивачці цієї суми відповідачами суду не надано.

Відтак вимога про повернення 248 206,50 грн. є обґрунтованою.

При цьому, суд зазначає, що розподіл зазначених коштів між органом державної виконавчої служби, стягувачами у виконавчих провадженнях та іншими отримувачами не може покладатися на позивачку як ризик виконання внутрішньої процедури примусового виконання.

Позивачка не була стягувачем або боржником у виконавчих провадженнях №62089176, №62088936 та №69267808.

Її кошти були сплачені на виконання умов електронного аукціону, який у подальшому визнано недійсним.

Тому саме наслідки недійсності цього правочину визначають право позивачки на повернення коштів.

Щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18), викладено наступну правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, саме по собі посилання відповідача на те, що орган державної виконавчої служби діяв у межах виконавчого провадження, не виключає можливості застосування статті 625 ЦК України до грошового обов`язку з повернення коштів.

Разом з тим для застосування частини другої статті 625 ЦК України необхідно встановити момент виникнення грошового зобов`язання та момент його прострочення.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року встановлено недійсність електронного аукціону.

Саме з цього моменту правова підстава для утримання позивачкою виконаного за недійсним правочином є відсутньою.

18 травня 2026 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою про повернення коштів. Однак, позивачка заявила нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 25 жовтня 2023 року по 16 лютого 2026 року.

Суд вважає, що для визначення початку прострочення необхідно враховувати характер грошового зобов`язання, встановленого внаслідок недійсності правочину, а також обставини, за яких відповідач мав виконати обов`язок з повернення коштів.

Водночас аргумент відповідача про те, що завершення виконавчих проваджень саме по собі виключає застосування статті 625 ЦК України, суд відхиляє як такий, що не відповідає природі грошового зобов`язання з повернення коштів.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги про повернення основної суми коштів.

Щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних суд виходить із необхідності їх обчислення саме з тієї суми, яка є простроченою, та за період фактичного прострочення.

За наданим позивачкою розрахунком та з урахуванням установленого судом моменту виникнення обов`язку щодо повернення коштів заявлені до стягнення суми підлягають перевірці.

У разі встановлення арифметичної правильності такого розрахунку та відповідності визначеного позивачкою періоду вимогам статті 625 ЦК України такі суми підлягають стягненню разом з основним боргом.

Щодо відповідальності ДП «СЕТАМ»

Судом встановлено, що ДП «СЕТАМ» здійснювало організаційне проведення електронного аукціону, за результатами якого позивачка придбала майно.

Водночас матеріали справи свідчать, що кошти, отримані від реалізації майна, були розподілені у межах зведеного виконавчого провадження.

Доказів того, що саме ДП «СЕТАМ» утримує заявлену до стягнення суму 248 206,50 грн, суду не надано.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що ДП «СЕТАМ» повернуло позивачці 13 063,50 грн.

Тому підстав для повторного стягнення цієї суми з ДП «СЕТАМ» немає.

Водночас право позивачки на повернення решти коштів не припинилося.

Оцінка доводів відповідача

Посилання Рівненського відділу державної виконавчої служби на статті 44 та 47 Закону України «Про виконавче провадження» не спростовує позовних вимог.

Зазначені норми регулюють порядок зарахування та розподілу коштів у виконавчому провадженні, але не встановлюють винятку із загального цивільно-правового правила про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідач не може посилатися на власний порядок розподілу отриманих коштів як на підставу для позбавлення позивачки права на реституцію.

Так само відсутність звернення позивачки до органу державної виконавчої служби безпосередньо 02 лютого 2024 року не позбавляє її права звернутися до суду за захистом порушеного права.

Закон не встановлює, що право на застосування наслідків недійсності правочину виникає лише після попереднього звернення до органу державної виконавчої служби.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що ним 29 травня 2026 року направлено до Головного управління ДПС у Рівненській області лист щодо повернення коштів.

Зазначена дія була вчинена вже після отримання вимоги позивачки та після виникнення спору, а тому сама по собі не свідчить про належне виконання обов`язку перед позивачкою.

Висновки суду

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що після визнання електронного аукціону недійсним правова підстава для утримання коштів, сплачених ОСОБА_1 , відпала.

Позивачка має право на повернення виконаного за недійсним правочином.

Розподіл коштів між органом державної виконавчої служби та стягувачами за виконавчими документами не припиняє цього права.

Тому позов у частині стягнення основної суми підлягає задоволенню.

Судові витрати.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до змісту ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даному випадку суд задовільнив позовні вимоги до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - частково, а в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "СЕТАМ" - відмовив, отже судовий збір стягується пропорційно з Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на суму 248 206,50 грн., що складає 72,99% від заявленого позову, то судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2720 грн. 31 коп.) підлягає до стягнення з відповідача - Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог: судовий збір 1985 грн. 28 коп. (2720,31х0,7299).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 126, 178, 191, 223, 247, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 216, 625, 1212 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "СЕТАМ" про стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат - задоволити частково.

Стягнути з Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 248 206 (двісті сорок вісім тисяч двісті шість) гривень 50 копійок коштів, сплачених за результатами електронного аукціону, визнаного недійсним.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати (сплата судового збору) у розмірі 1985 грн. 28 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.09.2026 року.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач 1 - Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ел. пошта info@rv.rv.dvs.gov.ua адреса Рівненська область, Рівненський район, м. Рівне, вул. Петра Могили, буд. 22Б ЄДРПОУ 35007151

Відповідач 2 - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕТАМ» ел. пошта info@setam.net.ua адреса 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6 ЄДРПОУ 39958500

Суддя Таргоній М.В.