Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №569/5090/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа № 569/5090/26

учасники справи:

позивач - позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради

Прокурор- Дзецько М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом у якому просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні до малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні до малолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) опікуном малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду; стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.09.2014 року між громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянином російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, про що 28.09.2014 р., зроблено відповідний актовий запис №1508 та видано свідоцтво пр. шлюб НОМЕР_2 . У вказаному шлюбі у ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народились дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , мати дітей померла. Батько дітей – ОСОБА_2 участі у житті доньок не приймав і не приймає, не проявляє інтересу та турботи до дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчанням у школі. Відвідування гуртків, підготовкою до самостійного життя – не цікавиться, не підтримує їх матеріально, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньок – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю позбавлені батьківського піклування та станом на дату подання даної позовної заяви проживають із позивачем, ОСОБА_1 . ОСОБА_6 , матір дітей, є рідною сестрою позивача. 03.02.2026 року Службою у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради видано накази: - № 37 – осн від 03.02.2025 року про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким тимчасово влаштовано з 02.02.2026 року, терміном на 6 (шість) місяців в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . – №38 осн від 03.02.2025 року про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким тимчасово влаштовано з 02.02.2026 року, терміном 6 (шість) місяців в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вказаних наказів, підставою влаштування малолітніх дітей в сім`ю позивача є: - невиконання батьком ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків; смерть ОСОБА_6 , матері дітей. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, без поважних причин залишив доньок на виховання матері, виїхав в РФ, та із 2021 року не приїздив в Україну. ОСОБА_6 , до своєї смерті, без будь-якої участі відповідача, опікувалась доньками, займалась їх вихованням, матеріально забезпечувала, відвідувала заклад, де навчаються доньки, сприяла забезпеченню їх розвитку у безпечному та стійкому середовищі.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 квітня 2026 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України, громадянином РФ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2015 року і по теперішній час.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крутень І.В. – задоволено.Витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України, громадянином рф, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2017 року і по теперішній час.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 26 серпня 2026 року з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року клопотання прокурора Киричок М.М. про залучення психолога під час заслуховування думки дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_6 - задоволено. Залучено психолога з Навчально-методичного центру психологічної служби Управління освіти, вул. Соборна, 30, м. Рівне, E-mail: uo@rivnerada.gov.ua до участі в опитуванні малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судовому засіданні, яке призначено на 07 вересня 2026 року о 14:15 год.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.Про проведення судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток, котрі повернулися з відміткою по відсутність особи за адресою, а також відповідач повідомлявся через оголошення на веб сайті судової влади, відзиву не подав, наявні всі умови, встановленіст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради І. Самолюк в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей.

Прокурор Дзецько М.В в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітніх дітей.

Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положеньст. 281 ЦПК України.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.09.2014, що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_2 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, 30 вересня 2014 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 41 рік.

03.02.2026 року Службою у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради видано накази: - №37 – осн від 03.02.2025 року про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким тимчасово влаштовано з 02.02.2026 року, терміном на 6 (шість) місяців в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

– №38 осн від 03.02.2025 року про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким тимчасово влаштовано з 02.02.2026 року, терміном 6 (шість) місяців в сім`ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вказаних наказів, підставою влаштування малолітніх дітей в сім`ю позивача є: - невиконання батьком ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків; смерть ОСОБА_6 , матері дітей.

Відповідно до копії відповіді на адвокатський запит вх.. №1901/26-01 від 19.01.2026 (вх.. №01-16/К-4 від 19.01.2026 року) вих.. 01-19-5/125 від 21.01.2026 року комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Північний» Рівненської міської ради повідомили: в деклараціях підписаних між гр.. ОСОБА_6 та лікарем – педіатром ОСОБА_9 на дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) довіреною особою для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом зазначена ОСОБА_6 . Контактною особою ОСОБА_2 в деклараціях, як довірена особа для повідомлення у разі екстреного випадку з пацієнтом, не зазначений. ОСОБА_2 від імені доньок: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), стосовно отримання доньками медичної допомоги не звертався.

Відповідно до копії відповіді на адвокатський запит від 19.01.2026 №1901-26-04, 22.01.2026 №15-01/12 Рівненська міська рада Рівненський ліцей №12 Рівненської міської ради, щодо участі батька ОСОБА_2 у шкільному житті малолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повідомили: Батько ОСОБА_2 , контакту із школою, де вчаться діти, не підтримує, із вчителем не спілкується, навчанням та успіхами доньок не цікавиться.

Відповідно до копії відповіді Brick Rood English School від 20.01.2026 року на адвокатський запит повідомили, що малолітні ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) навчаються у школі англійської мови в період з квітня 2022 року по сьогоднішній день. Оплату за навчання дітей здійснювала мати ОСОБА_6 . За січень 2026 року оплату здійснив дядько дітей ОСОБА_1 . ОСОБА_2 жодного разу успіхами дітей у навчанні не цікавився, до школи не приходив та оплату за навчання не здійснював.

ОСОБА_1 та ОСОБА_10 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.06.2013 року, що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_6 виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 22 січня 2025 року.

Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_7 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, 02 січня 2014 року, актовий запис №6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_8 виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненський області, 04 грудня 2018 року, актовий запис №3033.

Відповідно до копії довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщені від 27.01.2026 №1758 Рівненської міської ради Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 є братом ОСОБА_13 , що стверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_9 , що видане 04 серпня 1988 року відділом ЗАГС м. Рівне та серії НОМЕР_10 , що видане 09 жовтня 1984 року.

Згідно копії довідки від 07.01.2026 року №10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКНІС», виданої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в тому, що він дійсно працює в ТОВ «ЕКНІС» на посаді інженера 1 категорії відділу систем релейного захисту та автоматики із 28 квітня 2025 (наказу: наказ від 25.04.2025 №34 к/тр) по теперішній час.

Відповідно до копії довідки вих. № 66 від 29.01.2026 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКНІС», виданої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у тому, що він працює в Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКНІС» з 28.04.2025 р. На даний момент займає посадку Інженер I категорії відділу систем релейного захисту та автоматики. Дохід за період з 01.07.2025 р. по 31.12.2025 р. склав 150150,43 грн.

Згідно медичного висновку №01-2/47 від 29.01.2026 року КНП ЦПМСД «Центральний» РМР, щодо особи, яка виявила бажання усиновити або взяти дитину під опіку/піклування, створити прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та особи, яка проживатиме із влаштованою дитиною на спільній житловій площі - у ОСОБА_1 – відсутні захворювання, розлади або стани за наявності яких особа не може усиновити або взяти дитину під опіку/піклування.

Згідно копії довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №071287 від 29.01.2026 МОЗ України КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення», виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 - психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказань для оформлення опікунства – відсутні.

Згідно копії довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №071472 від 04.02.2026 МОЗ України КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення», виданої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_1 - психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказань для оформлення опікунства – відсутні.

Відповідно із Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданої про те, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Україна, місто Рівне, на території України станом на 27.02.2026 є особою, стосовно якої: відомості про притягнення до кримінальної відповідальності: відсутні, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості: відсутні, відомості про розшук: відсутні. Витяг надано для усиновлення, установлення опіки (піклування), створення прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу.

Відповідно до копії характеристики сім`ї виданої Головою ОСББ «ОРБІТА -ПІВНІЧ» ОСОБА_14 01.02.2026 року, зазначено, що вона, голова ОСББ «ОРБІТА-ПІВНІЧ» Чумак Раїса Митрофанівна, що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Генерала Безручка, буд. 9, підтверджує, що за адресою: АДРЕСА_1 з 2019 року проживає сім`я: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із дружиною – ОСОБА_10 , 1986 року народження, та дітьми: - ОСОБА_11 , 2013 року народження; - ОСОБА_12 , 2018 року народження. Сім`я характеризується позитивно. За час проживання у будинку ОСОБА_1 та члени його сім`ї зарекомендували себе як порядні, відповідальні та доброзичливі мешканці. Конфліктних ситуацій із сусідами не виникало, скарг на сім`ю не надходило. ОСОБА_15 дотримується правил проживання у багатоквартирному будинку, підтримує належний санітарний та побутовий стан житла. У сім`ї панує спокійна та доброзичлива атмосфера, дітям приділяється належна увага.

Відповідно до Витягу Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України №19.5.1/61479-26 Вих від 11.08.2026 на №569/5090/26 від 28.07.2026, у межах повноважень, наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України, відповідно до пунктів 12,15 Положення по базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі – База даних), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655, надсилають витяг з наявною у цій Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасового окупованого територією України у період з 08.11.2017 по 11.08.2026 громадянином рф, вбачається, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ: НОМЕР_11 , на пункту пропуску Бачівськ, перетнув кордон 28.03.2021, напрям: виїзд, характеристика ТЗ НОМЕР_12 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , суду пояснила, що є матір`ю позивача, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 її онуки. Жила з донькою і дітьми разом, коли померла донька, то дітей відразу забрав син. Діти проживають разом з сином. Батько дітей бачив рідко. Діти до батька не їздили, їздила тільки донька. Відповідач не намагався виходити на зв`язок. Діти проживають в хороших умовах, їх забезпечує син. Відповідач тут не проживав, зустрічалися раз в рік. Якщо батько дітей приїжджав, то ходили гуляти. Всім займалася донька. Відносно матеріальної допомоги з боку відповідача нічого вказати не може. Донька не чинила перешкод у спілкуванні відповідача з доньками. Відповідач на зв`язок не виходить, не відповідає на них. Був останній раз в 2021 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , суду пояснила, що ОСОБА_21 була її подругою, а позивач брат подруги. Для дітей вона хресна мама. Їхню родину знає давно, з дитинства. Батька дітей знає, він не брав участі в житті дітей. Діти проживають разом позивачем. З дітьми гуляли разом на вулиці. Вони проживають в хороших умовах. Відповідач разом з ОСОБА_22 та дітьми не жив, після народження дітей був три рази. Він не допомагав матеріально, та не цікавився дітьми. ОСОБА_21 не перешкоджала відповідачу у спілкуванні з дітьми. Діти не висловлювали думки щодо спілкування з батьком. Її чоловік хрестив дітей.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , суду пояснила, що є сусідкою та друзями, не є родичкою сторін. З 2021 року не бачила ОСОБА_2 . Діти проживають з позивачем, адреси не знає. Знає позивача більше 20 років. У дітей є в кожної окреме спальне місце. Діти позивача називають, ОСОБА_24 . Вважає за можливе призначити позивача опікуном. Вона є сусідкою мами позивача. Дітей не бачить у бабусі вже кілька місяців. Вони приходять в гості, як часто не може сказати. Про дівчат з позивачем спілкується поверхнево. Він говорив, що діти проживають в нього, з якого часу не може сказати. Розмовляла з позивачем десь 4-5 місяців назад. До смерті матері вихованням дітей допомагала бабуся, дядько теж був залучений. За останні 5 років не мала інформації про те, що батько дітей приїжджав. Діти про батька не розповідали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_26 , не є родичкою сторін. ОСОБА_27 хочуть лишити в позивача. Про ОСОБА_28 їй нічого не відомо. Сім`ю знає рік. Діти перебувають в хороших умовах. ОСОБА_29 знає, хороша та спокійна людина. Проживає разом із дружиною. Вважає за можливе призначити його опікуном. Діти проживають у ОСОБА_26 пів року. Де до того часу діти жили не цікавилась. ОСОБА_29 , дядько дітей по маминій лінії. Діти жили з мамою до її смерті. Про їх батька не чула і їй не відомо чи цікавиться він дітьми.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні було заслухано думку дитини малолітньої ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що на даний час проживає з ОСОБА_30 . Навчається в 12 школі. Бабуся приводить до школи. В неї є кімната. З татом не спілкується, раніше спілкувалася, як йшла в перший клас. Тато зараз не телефонує. Як приїжджав, то інколи гуляли, раз в тиждень. Всім необхідним забезпечує дядя ОСОБА_24 . Вона хотіла б з ним жити.

У судовому засіданні було заслухано думку дитини малолітньої ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що на даний час проживає з ОСОБА_30 . Навчається в 12 школі. До школи ходить сама, колись водила бабуся і мама, а іноді дідусь. В неї є кімната та своє робоче місце. Речі купує ОСОБА_31 , бабуся і ОСОБА_24 . Коли тато приїжджав, то ходили до торгового центру. З татом не спілкується. ОСОБА_32 добрий. Хотіла б жити надалі з дядьком ОСОБА_33 . Вчити уроки допомагає ОСОБА_31 і бабуся. Крім дядька ОСОБА_34 хотіла б жити в бабусі.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч. 5 ст. 19 подає суду письмовий висновок щодо розв`язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком Органу опіки та піклування Рівненської міської ради Виконавчого комітету про позбавлення батьківських прав від 21.07.2026 №08-01-1303/26 визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На час розгляду зазначеного питання Комісією встановлено, що 28 вересня 2014 року між громадянкою України ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_29 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 та громадянином російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , було укладено шлюб. В шлюбі у них народились діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 мати дітей ОСОБА_6 померла. Батько ОСОБА_2 з дітьми не проживає. До суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_35 і ОСОБА_18 звернувся дядько дітей ОСОБА_1 , рідний брат ОСОБА_6 . В позовній заяві він вказав, що відповідач ОСОБА_2 фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Він залишив дітей на виховання та утримання матері, виїхав до росії і з 2021 року не приїжджав в Україну. ОСОБА_6 до своєї смерті, без будь-чиєї участі опікувалася доньками, сама займалась їх вихованням та утриманням, відвідувала навчальний заклад, здобувачами освіти якого є її діти, супроводжувала до медичного закладу, сприяла їх розвитку та вихованню у безпечному, спокійному середовищі. Батько дітей ОСОБА_2 участі у житті дочок не бере, не піклується про їх духовний та фізичний розвиток, не цікавиться навчанням у школі, відвідуванням гуртків, не підтримує матеріально. ОСОБА_1 повідомив, шо після смерті його сестри ОСОБА_6 , батько дітей не приїхав у Україну, щоб вирішити питання стосовно доньок. ОСОБА_1 в такому випадку вимушений звернутися до суду з заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав виключно в інтересах малолітніх дітей. На даний час у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на території України відсутній законний представник. До цього часу для дівчаток не оформлена пенсія по втраті годувальника у зв`язку зі смертю мами. У зв`язку з тим, що залишились без батьківського піклування, відповідно до п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ №866 від 24.09.2008, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наказами служби у справах дітей від 03 лютого 2025 року були тимчасово влаштовані в сім`ю свого дядька ОСОБА_1 , та з того часу проживають з ним за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , його дружина, та дочки: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . За місцем проживання для дітей створені достатні умови для виховання і розвитку. Дівчатка мають місця для сну, підготовки до занять. Вони забезпечені необхідним одягом, взуттям, шкільним приладдям та технічними засобами для навчання, харчуванням. Дядько дівчаток ОСОБА_1 приділяє увагу забезпеченню найкращих інтересів дітей. Під час бесіди в службі у справах дітей малолітні ОСОБА_19 і ОСОБА_18 розповіли, що тата вони давно не бачили, він не приїздить до них і ніяких подарунків не передає. Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно доньок ОСОБА_35 і Марії розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 25 червня 2026 року.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18) сформульовано висновки про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10.09.2019 у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду даного цивільного спору судом було установлено, що відповідач свої батьківські обов`язки щодо доньок не виконує, нехтує своїми обов`язками по утриманню та вихованню дітей, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей. Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо виховання доньок та забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти. Крім того, відповідач не спілкується з доньками, що підтверджується допитом свідків та поясненнями дітей в судовому засіданні.

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Тобто, відповідач не позбавлений можливості все ж таки змінити своє ставлення до дітей та їх виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про надання йому права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).

Щодо вимог позивача про стягнення аліментів із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, але е менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду.

Стягнення аліментів із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, але е менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду, суд зазначає наступне.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов"язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов"язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов"язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ст. 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні "М.С. проти України" повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси (див. справу "Нойлінґур і Шурук", № 41615/07, § 135, 06.07.2010 року, і "X проти Латвії", заява №. 27853/09, § 96, ЄСПЛ 2013 р.). Найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків (див. справу "Сахін проти Німеччини", заява № 30943/96, §66, ЄСПЛ 2003 р.VIII).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред"явлення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Аналізуючи досліджені докази, суд на основі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, захищаючи права та інтереси дитини, враховуючи особу відповідача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про призначення його опікуном малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд зазначає наступне.

За вимог ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК України).

За вимог ч.3 ст. ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

З огляду на викладене, враховуючи, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вносив, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні до малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні до малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на корись малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповіного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на корись малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповіного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити. .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, адреса: м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 45, ЄДРПОУ 25675397

Суддя -