Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №561/990/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/990/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненької області в складі говуючого судді Дідика А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову(позиція позивача).

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором №254424 від 29.03.2024 року в сумі 25 184,60 судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що Відповідно до укладеного Кредитного договору № 254424 від 29.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" та ОСОБА_1 , Відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 90 днів (до 26.06.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2% від суми кредиту за кожен день користування (803% річних).

Кредитний договір сторони уклали у вигляді електронного документа у відповідності до ст. ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладений Договір факторингу№23122024/1.

Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 254424 від 29.03.2024 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підверджується витягом із ЄДР.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором становить 25184,60 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн. заборгованість за відсотками становить 4184,60 грн., заборгованість за пенею становить 14000 грн.

Так як згідно графіку платежів за кредитним договором термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось із даним позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 23.09.2026 року, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи на 23.09.202, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №R067262187001 за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача повернулись на адресу суду 24.08.2026 відповідно з відмітками “Адресат відсутній”. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: (п. 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, повістки-повідомлення вважаються врученими відповідачу.

Вказана позиція відповідає практиці ВС, зокрема у постанові від 09.04.2025 у справі № 757/908/20-ц.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У клопотанні про витребування доказів ТОВ «Діджи Фінанс» просить витребувати докази з АТ КБ «Приват Банк» фінансову інформацію.

У відповіді на клопотання від АТ КБ «Приват Банк» отримано відповідь, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 на яку було зараховано кошти в сумі 7 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Діджи Фінанс" був укладений Договір про споживчий кредит №254424 від 29.03.2024 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі та у визначений строк. Позичальник в свою чергу зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування (803% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору становить 90 днів

Укладаючи вищевказаний Кредитний договір відповідач та ТОВ "ФК"Процент" вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL 7130.

З огляду на викладене, можна стверджувати, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладений Договір факторингу№23122024/1.

Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 254424 від 29.03.2024 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підверджується витягом із ЄДР.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 25184,60 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн. заборгованість за відсотками становить 4184,60 грн., заборгованість за пенею становить 14000 грн.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

З вказаного розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість за пенею в сумі - 14000,00 грн.

Щодо стягнення неустойки (пені) та заборгованості за порушення грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення неустойка (пеня) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за порушення грошового зобов`язання нараховані після 24.02.2022 року.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором від 29.03.2024 у розмірі 11 484, 60 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

В частині позовних вимог про стягнення неустойки (пені) та заборгованості за порушення грошового зобов`язання слід відмовити.

Доказів погашення вказаної заборгованості ОСОБА_2 суду не надано.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК Процент" розмір витрат на правничу допомогу складає 6 000,00 грн.

Суд ураховує, що наданий позивачем розрахунок судових витрат є дещо завищеним, таким, що не відповідає складності справи та є неспівмірним з ціною позову з огляду на однотипність справ про стягнення заборгованості, формування позовної заяви з доданими документами, зазвичай, відбувається автоматизовано, що не вимагає значних затрат часу адвоката чи його помічника, крім того позивачем не надано доказів фактичної оплати послуг представника. Таким чином суд вважає, що співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, ціною позову буде 1500,00 гривень.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за позов майнового характеру, який задоволений на 44,41% (11 184,60*100/25 184,60), відповідно з відповідача на користь позивача слід стягнути 1604 грн 10 коп. судового збору (2662,40 * 44,41 % = 1182,37).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" суму заборгованості за кредитним договором №254424 від 29.03.2024 в розмірі 11 184 гривень (одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 60 коп., 1182 (одну тисячу сто вісімдесят дві гривні) 37 коп. – судового збору та 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп. витрат з професійної правничої допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та місцезнаходження сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1 ЄДРПОУ 42649746).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст судового рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Дідик