Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №561/1011/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Суд: Зарічненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №561/1011/26

Суддя: Дідик А. В.

Справа № 561/1011/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненької області в складі говуючого судді Дідика А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Процент” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову(позиція позивача).

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ “Фінансова компанія “Процент” заборгованість за кредитним договором №15953 від 29.07.2024 року в сумі 25 900 та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що Відповідно до укладеного Кредитного договору № 15953 від 29.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , Відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 гривень, строком на 365 днів (до 29.07.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних).

Кредитний договір сторони уклали у вигляді електронного документа у відповідності до ст. ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором

Так як згідно графіку платежів за кредитним договором термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось із даним позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 23.09.2026 року, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Про судове засідання, призначене на 23.09.2026 відповідач повідомлений особисто, що доводиться трек № "Укрпошти" R068162508826.

У клопотанні про витребування доказів ТОВ «ФК «Процент» просить витребувати докази з АТ «Ощадбанк» 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г фінансову інформацію.

У відповіді на клопотання від АТ «Ощадбанк» отримано відповідь, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 на яку в період з 29.07.2024 року по 03.08.2024року було зараховано кошти в сумі 4 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК"Процент" був укладений Договір про споживчий кредит №115953 від 29.07.2024 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі та у визначений строк. Позичальник в свою чергу зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів

Кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн. були переказані Відповідачу 29.07.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк», що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Укладаючи вищевказаний Кредитний договір відповідач та ТОВ "ФК"Процент" вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 390575, який направлявся Відповідачу 29.07.2024 року о 08:59:13 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у Кредитному договорі та ІТС.

З огляду на викладене, можна стверджувати, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн. були переказані Відповідачу 29.07.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк», що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг а також відомостями АТ «Ощадбанк», які витребовувалися за клопотанням позивача. Сумнівів у її дійсності у суду немає, як і немає підстав не визнавати факт отримання коштів відповідачем.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить: - 4000,00 грн. - заборгованість за кредитом, - 21900,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 29.07.2024 року по 29.07.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів

Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту №15953 між ТОВ "ФК"Процент" та відповідачем укладений 29.07.2024. З огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало здійснюватися відповідно до п.5 ст.8, п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою з 24.12.2023 не більше 2,5 %, з 22.04.2024 не більше 1,5%, а з 20.08.2024 не більше 1 %.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти з згідно розрахунку, проведеного судом з урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування":

- з 29.07.2024 по 19.08.2024 на загальну суму 1320 грн., з розрахунку: 4000 грн. х 1,5% х 22 дні;

- з 20.08.2024 по 29.07.2025 на загальну суму 13720 грн., з розрахунку: 4000 грн. х 1% х 343 дні.

При зазначених обставинах, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 15 040,00 грн. (1320+13720 грн.).

З розрахунку, перевіреного судом, вбачається, що несплачена відповідачем сума процентів за користування кредитними коштами становить 15 040,00 грн., у той час як позивачем заявлено до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 21900 грн.

За таких обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №15953 від 29.07.2024 у сумі 19040,00 грн (4000,00 тіло кредиту + 15040,00 проценти).

Доказів погашення вказаної заборгованості ОСОБА_1 суду не надано.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК Процент" розмір витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Суд ураховує, що наданий позивачем розрахунок судових витрат є дещо завищеним, таким, що не відповідає складності справи та є неспівмірним з ціною позову з огляду на однотипність справ про стягнення заборгованості, формування позовної заяви з доданими документами, зазвичай, відбувається автоматизовано, що не вимагає значних затрат часу адвоката чи його помічника, крім того позивачем не надано доказів фактичної оплати послуг представника. Таким чином суд вважає, що співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, ціною позову буде 1500,00 гривень.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за позов майнового характеру, який задоволений на 73,51% (19040*100/25900), відповідно з відповідача на користь позивача слід стягнути 1604 грн 10 коп. судового збору (2662,40 * 73,51 % = 1957,13).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Процент” задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Процент” суму заборгованості за кредитним договором №15953 від 29.07.2024 в розмірі 19 040 гривень (дев`ятнадцять тисяч сорок гривень) 00 коп., 1957 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят сім гривень) 13 коп. – судового збору та 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп. витрат з професійної правничої допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Процент” (місцезнаходження 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, б. 4, ЄДРПОУ 41466388).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст рішення суду виготовлено 23 вересня 2026 року.

Суддя А.В. Дідик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua