Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №559/2173/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2173/26

Провадження № 2/559/1799/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лопухович Алла Олександрівна, до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1. В обґрунтування позовних вимог представниця позивача посилається на те, що позивачка з відповідачем по справі є батьками дитини ОСОБА_3 , сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано, а доньку залишено проживати з матір`ю і судовим наказом на утримання дитини з батька стягнуто аліменти в розмірі частина від усіх видів його заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.03.2023 і до досягнення донькою повноліття. Проте, згідно довідки-розрахунку виконавця від 11.05.2026 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 41898,83 грн. В зв`язку з чим просять стягнути пеню за період з 01.03.2023 до 11.05.2026 згідно ст. 196 СК України в розмірі 100% суми заборгованості.

1.2. Представниця відповідача у заяві, що по суті є відзивом, заперечує проти задоволення позову. Обґрунтовує тим, що вина батька дитини відсутня, а тому пеня як санкція застосована бути не може. Відповідач платив аліменти, а за місцем його роботи для відрахування аліментів виконавець не звертався, що підтверджується відповіддю роботодавця. Водночас, 07.05.2026 державний виконавець провів перерахунок після зміни місця роботи відповідача і саме в результаті цього змінився їх розмір та утворився борг, про який виконавець повідомив боржника телефоном, що підтверджується письмовою відповіддю самого виконавця. Відповідач одразу ж сплатив борг 11.05.2026, тобто до подачі позовної заяви до суду. Звертає увагу, що позивачка не подавала скарг на дії державного виконавця.

1.3. У відповіді на відзив сторона позивача наполягає на задоволенні позову, вважаючи, що є винна поведінка боржника, оскільки він не виконав обов`язок згідно ч.4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» і не повідомив невідкладно про зміну місця роботи, відповідно розміру заробітної плати, таким чином ухиляючись від сплати аліментів. Звертає увагу, що сплата заборгованості ОСОБА_2 відбулася лише після подання адвокатського запиту за повідомленням державного виконавця. Розмір неустойки (пені), нарахованої на суму заборгованості по виконавчому листу №569/745/23 від 16.03.2023, було проведено за період з 01.03.2023 до 11.05.2026 , тобто до здійснення оплати заборгованості. Зрештою, це не має суттєвого значення, оскільки стягувач має право вимагати стягнення пені за весь період прострочення її сплати до фактичного погашення заборгованості.

1.4. У заяві, що є запереченням на відповідь на відзив, сторона відповідача наполягає, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, лише якщо заборгованість виникла з вини боржника, яка в цій справі відсутня. Згідно відповіді Дубенському ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Львівського МУ Міністерства юстиції України від 26.08.2026 №35332 повідомив, що після зміни боржником місця роботи, був проведений перерахунок по аліментах нарахованого доходу станом на 07.05.2026, у зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплаті аліментів у розмірі 41 898,83 грн., про що в телефонному режимі був повідомлений боржник. Отже, саме неналежне нарахування аліментів виконавцем Дубенського ВДВС у Дубенському районі Рівненської області та здійснення перерахунку лише після направлення адвокатського запиту представниці позивача призвело до утворення заборгованості з аліментів. Дубенський ВДВС у Дубенському районі Рівненської області вказаною відповіддю підтвердив, що вина відповідача відсутня і після повідомлення про наявну заборгованість відповідач сплатив вказані кошти на рахунок ДВС - до подачі позовної заяви до суду. 11.05.2026 на рахунок відділу надійшли кошти в сумі 41 899 грн., які в подальшому були перераховані стягувачу, Станом на 26.08.2026 переплата по аліментах становить 91,17 грн. Просить відмовити в задоволенні позову.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2.2. Сторони висловилися письмово у заявах по суті справи з додатками.

2.3. Ухвалою від 08.09.2026 представниці відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, оскільки сторони до суду не викликалися, їх участь не передбачена, а справа розглядається в письмовому провадженні. Інших заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.03.2018, який розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24.04.2023 №559/743/23. Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вищезазначеним рішенням суду залишено проживати з матір`ю. В подальшому 27.12.2023 позивачка вийшла заміж вдруге та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Вказане підтверджується свідоцтвом про народження дитини, рішенням суду і даними Єдиного державного реєстру судових рішень, свідоцтвом про шлюб та паспортом громадянки України ОСОБА_1 (а.с. 4-8).

3.2. 16.03.2023 Дубенським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ в частині стягнення аліментів за 1 місяць допущено до негайного виконання. Вказане підтверджується судовим наказом і відомостями з ЄДРСР (а.с.9).

3.3. Вищезазначений судовий наказ було пред`явлено до виконання та постановою державного виконавця Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Дубенського ВДВС) Шкарнегою С.М. від 04.04.2023 було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3, що підтверджується відповідною постановою (а.с.10).

3.4. Згідно відповіді Дубенського ВДВС №21292 на адвокатський запит представниці позивачки 11.05.2026 повідомлено, що заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 становить 41898,83 грн., а також, що 11.05.2026 на рахунок відділу надійшли кошти в сумі 41899 грн., які в подальшому будуть скеровані стягувачу. До відповіді додано довідку-розрахунок у ВП НОМЕР_3 за період з березня 2023 до квітня 2026, у якій зазначено, що станом на 11.05.2026 о 15:24 год. у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів сукупним розміром 41898,83 грн. Суд зауважує, що в 2026 році розмір щомісячних аліментів визначено 4235 грн. (а.с.11-13).

3.5. Водночас, судом із наданої стороною відповідача копії квитанції АТ «Ощадбанк» встановлено, що 11.05.2026 о 10:58:51 платником ОСОБА_2 на рахунок одержувача Дубенського ВДВС сплачено 41899 грн. аліментів на утримання дочки ОСОБА_8 (а.с. 43).

3.6. Згідно відповіді Дубенського ВДВС на адвокатський запит представниці відповідача 26.08.2026 повідомлено, що 04.04.2023 було винесено постанову про відкриття ВП НОМЕР_3 та направлено її сторонам для відома і виконання. Після зміни боржником місця роботи, був проведений перерахунок по аліментах згідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 07.05.2026, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 41898,83 грн., про що в телефонному режимі був повідомлений боржник. Одночасно 11.05.2026 на рахунок відділу надійшли кошти в сумі 41899 грн., які в подальшому були перераховані стягувачу і є переплата 91,17 грн. До відповіді додано довідку-розрахунок у ВП НОМЕР_3 за період з березня 2023 до серпня 2026, у якій зазначено, що станом на 26.08.2026 о 14:52 год. заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів відсутня, обліковується переплата на 91,17 грн. (а.с. 35-37).

3.7. Стороною позивача надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07.05.2026 відносно відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з березня 2023 до березня 2026 року, в якій відображено суми доходу, зокрема заробітна плата, та джерела її отримання (назва юридичної особи/прізвище ім`я по батькові ФОП, тобто роботодавця), а також дати прийому та звільнення з роботи. Суд перевірив цю інформацію згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України, оскільки наявний доступ до вищезазначеного реєстру, і згідно відповіді суду №3359782 від 22.09.2026 надані відомості правильні, станом на час розгляду справи судом відповідач працює. Отже, з даних реєстру встановлено, що відповідач щомісяця отримував дохід в розмірі від 7000 грн. у 2023 році та до 22000-26000 грн. у 2026 році, а також, що він був звільнений 14.03.2024 з роботи у ФОП ОСОБА_9 ; 21.03.2024 прийнятий на роботу у ТОВ «КАМЕКС ТРАНС» та звільнений 04.11.2024; 05.11.2024 прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_10 і звільнений 24.04.2025; 21.04.2025 прийнятий на роботу в ПП «СМВ-ТРАНС» і останній дохід у виді зарплати від цього роботодавця отримано відповідачем у вересні 2025 року; 09.09.2025 прийнятий на роботу в ПП «КАДІМ» (а.с.14-15, 54-55).

3.8. Стороною відповідача суду надано довідки від роботодавців ОСОБА_2 , з яких встановлено, що впродовж періоду роботи відповідача як водія автотранспортних засобів із 21.03.2024 по 04.11.2024 у ТОВ «КАМЕКС ТРАНС», із 05.11.2024 по 24.04.2025 у ФОП ОСОБА_10 із заробітної плати утримання за виконавчими документами (аліменти) не здійснювалося, що підтверджується довідками від 06.08.2026 ФОП ОСОБА_10 , від 07.08.2026 ТОВ «КАМЕКС ТРАНС» (а.с. 38, 40).

3.9. Довідку ФОП ОСОБА_11 від 11.08.2026 про те, що ОСОБА_2 працював водієм автотранспортних засобів з 03.05.2019 до 12.08.2021 і утримань за виконавчими листами із заробітної плати не здійснювалося, суд до уваги не бере, оскільки це неналежний доказ в розумінні ст. 77 ЦПК України, бо не містить інформації про предмет доказування, що відноситься до подій пізнішого періоду березня 2023-травня 2026 років (а.с. 39).

3.10. Стороною позивача надано суду розрахунок пені за прострочення сплати аліментів станом на 11.05.2026 за період січень 2023 - квітень 2026, за яким загальна сума пені 125121,26 грн., але кінцевий розрахунок - це пеня в розмірі 100% заборгованості, тобто 41898,83 грн. (а.с. 16-23). Судом встановлено, що в цей розрахунок включено пеню 1390,57 грн. за січень 2023 року із зазначенням про 180 днів прострочення з 01.02.2023, 2153,08 грн. за лютий 2023 року із зазначенням про 152 дні прострочення з 01.03.2023, а також в березні 2023 року пеня 2388,35 грн. із зазначенням про 121 день прострочення з 01.04.2023, тобто в цій частині розрахунок неправильний, оскільки суперечить судовому рішенню в п.3.2. стягувати аліменти з 14.03.2023, а згідно п. 3.3 виконавче провадження лише було відкрито 04.04.2023. Водночас, на загальний розмір пені в 41898,83 грн. вищезазначені недоліки обрахунку не впливають.

IV. Норми права, які застосував суд.

4.1. Відповідно статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

4.2. За ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки, аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 №572/1762/15-ц, від 03.04.2019 №333/6020/16-ц, від 17.11.2021 №569/14819/19, від 19.01.2022 №61-16434св21.

4.3. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 №661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Вищезазначений висновок щодо стягнення пені за ч.1 ст. 196 СК України можливе лише якщо заборгованість утворилася з вини боржника, неодноразово підтриманий чисельною судовою практикою, яка є усталеною в цьому питання та підтверджується правовими позиціями Верховного суду в справах

4.4. Водночас, ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку, а саме: приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо (постанова ВС від 14.12.2020 №661/905/19).

У Сімейному кодексі не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом і в постановах від 10.01.2024 у справі № 359/240/21 , від 19.02.2024 у справі № 761/893/23 . Перелік причин, з яких утворилася заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватися судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів. З аналізу судової практики вбачається, що обставинами, які виключають вину платника аліментів у виникненні заборгованості, вважаються хвороба, несвоєчасна виплата зарплати, затримка або неправильне перерахування аліментів банками, помилка державного виконавця у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (постанова ВС від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 ), спільне проживання стягувача та боржника однією сім`єю після ухвалення рішення про стягнення аліментів та непред`явлення його до примусового виконання протягом часу такого проживання (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 519/970/21).

4.5. Порядок здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусове виконання судових рішень регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.4 ст. 19 цього Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Водночас, відповідно п.1 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, для чого йому надано широкий комплекс повноважень згідно ч.3 ст. 18 та інших положень Закону і необхідні інструменти. Так ст. 68-70 передбачена можливість звернення стягнення і відрахування із заробітної плати боржника, а ст. 71 регулює предметно порядок стягнення аліментів.

Конкретно ч.3,4 ст. 71 Закону установлено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), - це компетенція виконавця, який зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.

Також визначено ч.2 ст. 71 Закону, що якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов`язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, а відповідно ч.4 ст. 71 Закону 9 якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Крім того, згідно п.3. ч.3 ст. 18 Закону виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Ст. 70 Податкового кодексу України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр), в якому містять дані про отримані доходи, джерело отримання, а також до нього передається інформація про прийняття на роботу та звільнення з роботи (п. 70.1, 70.3.1., 70.3.3., 70.16.1).

Згідно спільного наказу Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України №2483/5/436 від 21.07.2020 затверджено Порядок надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців для реалізації повноважень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Так, органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями запитів та надання Державною податковою службою України на такі запити відповідей з інформацією про:

реєстраційні номери облікових карток платників податків - сторін виконавчого провадження - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта сторін виконавчого провадження - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті;

наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, яку Державна податкова служба України отримує від банків, інших фінансових установ та небанківських надавачів платіжних послуг;

джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб;

суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників - фізичних осіб;

загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами);

загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця;

дату прийняття на роботу боржника - фізичної особи та дату його звільнення.

Інформація, яка формується Державною податковою службою України згідно з абзацами другим - четвертим, восьмим цього пункту, надається станом на дату формування відповіді на запит, згідно з абзацами п`ятим - сьомим цього пункту - за попередній календарний рік, а у разі виконання рішення суду про стягнення аліментів - за визначений виконавцем період, але не більше ніж за десять років, що передували пред`явленню виконавчого документа до виконання (п.2 Порядку).

Обмін інформацією, передбачений абзацами другим, четвертим - восьмим пункту 2 цього Порядку, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система) та Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, яка забезпечується засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» (п.3 Порядку).

Отже, виконавці мають доступ до Державного реєстру і отримують інформацію за допомогою автоматизованих систем (аналогічно як і судді, що містить ту ж інформацію, зазначену в п. 3.7. цього судового рішення).

4.6. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Згідно законодавчого положення ст. 196 СК України та усталеної судової практики щодо цих правовідносин, пеня за несплату аліментів може бути стягнута лише за умови, що заборгованість по аліментах виникла з вини платника аліментів. Відповідно для того, щоб пеня була стягнута з відповідача на користь позивачки, сторона позивача зобов`язана була довести суду, що саме боржник винен в утворенні боргу по сплаті аліментів, а отже відповідь на питання щодо вини ОСОБА_2 є вирішальною для правильного розв`язання спору.

5.2. Сторона позивача як на підтвердження вини відповідача вказує лише на один факт - він не повідомив державного виконавця про зміну місця роботи, однак, це саме по собі не доводить вину ОСОБА_2 у тому, що утворився борг по сплаті аліментів. Навпаки, декларований стороною позивачки умисел на ухилення від сплати аліментів відповідачем у правильному розмірі через неповідомлення про зміну місця роботи спростований стороною відповідача. Саме версія відповідача, який вказує, що борг утворився не через його вину, а через помилку державного виконавця, який провів перерахунок у зв`язку із зміною роботи лише 07.05.2026, підтверджується дослідженими судом доказами і відповідає фактично встановленим обставинам справи.

5.3. Стягнення пені з боржника є мірою матеріальної відповідальності, яка застосовується лише в випадку вини особи, а отже тут застосовується основоположний принцип ст. 62 Конституції України, що всі сумніви тлумачаться саме на користь особи, яка притягається до відповідальності, тобто відповідача ОСОБА_2 .

5.4. Дубенський відділ ДВС письмово визнав, що борг, пеня по якому обрахована стороною позивачки помилково за період з січня 2023 по квітень 2026, утворився лише 07.05.2026, про що було повідомлено боржника телефоном (п. 3.6, 3.10 рішення). Версія сторони відповідача також підтверджується тим, що в загальнодоступному на сайті Міністерства юстиції України Єдиному реєстрі боржників відсутні відомості про боржника ОСОБА_2 , а також і відсутні постанови виконавця відносно нього з п. 4.5. рішення, хоч розмір заборгованості, по якій просять стягнути пеню, перевищує суму платежів і за три, і за чотири місяці (4235*3=12705, 4235*4=16940, що в кожному випадку менше ніж розмір пені в 100% боргу - 41898,83 грн.). Проте визначальною для спростування аргументу про утаємнення місця роботи як доказ вини боржника є поведінка відповідача ОСОБА_2 , який одразу сплатив борг.

5.5. ОСОБА_2 11.05.2026 вже о 10:58:51 год. на рахунок одержувача Дубенського ВДВС сплатив 41899 грн. аліментів на утримання дочки ОСОБА_8 , тобто він фактично погасив борг ще навіть до видачі довідки державного виконавця про заборгованість цього ж дня о 15:24 год., що повністю спростовує твердження про винну поведінку відповідача. І факт надходження коштів на сплату заборгованості документально підтверджено та про це вказано одразу для сторін і безпосередньо державною виконавчою службою (п. 3.3.-3.6 рішення).

5.6. Крім того, державний виконавець має обов`язок щомісяця обраховувати заборгованість зі сплати аліментів і одночасно має повний доступ до відповідного Державного реєстру про доходи боржника, джерела цього доходу і навіть дати прийняття на роботу та звільнення з роботи, тобто до інформації, яка стала підставою для перерахунку заборгованості саме 07.05.2026 «у зв`язку зі зміною роботи». Однак, суд зауважує, що вказана інформація отримана якраз стороною позивача 07.05.2026, а цього дня чи цього місяця боржник місце роботи не змінював, він його востаннє змінив у попередньому році, а саме: 09.09.2025, хоч і за попередніми місцями роботи боржника утримання на сплату аліментів не здійснювалося, відповідно державний виконавець до роботодавця не звертався (п.3.7, 3.8, 4.5 рішення). Все у сукупності підтверджує версію про помилку державного виконавця, а не вину боржника.

5.7. Загалом, судом встановлено, дані про заборгованість боржника в розмірі 41898,83 грн. фактично проіснували з 07.05.2026 і до 11.05.2026, а вранці 11.05.2026 вже був погашений борг ОСОБА_2 у відповідь на телефонне повідомлення державного виконавця.

5.8. Оскільки винна поведінка боржника, яка є необхідною умовою для нарахування та стягнення пені згідно чинного законодавства, відсутня, то заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому подальший аналіз справи втрачає сенс. В підсумку, в задоволенні позову суд відмовляє внаслідок безпідставності.

За таких обставин, керуючись ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.180, 196 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представниця позивачки: адвокатка Лопухович Алла Олександрівна, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представниця відповідача: адвокатка Жегестовська Катерина Георгіївна, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суддя: О.Ю. Жуковська