Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №544/1738/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1738/26

пров. № 2/544/1049/2026

Номер рядка звіту 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.,

секретаря судових засідань Ралець О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Сухополов`янської сільської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справа дітей Сухополов`янської сільської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди матері,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Марченко А.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу матері. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік та дружина, однак шлюб між ними зареєстровано не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син – ОСОБА_3 . До лютого 2021 року сторони проживали разом, однак згодом сімейне життя у сторін розладилося. Після розриву сімейних стосунків позивач продовжив спілкування та підтримку сина. У 2023 році під час чергової розмови позивача із сином, останній повідомив, що мати не приділяє йому уваги, він часто залишається вдома один, мама зустрічається з сумнівними компаніями, залежна від шкідливих звичок. Така її поведінка погано впливала на психічний та емоційний розвиток дитини, і тому у квітні 2023 року позивач забрав сина до себе. Із квітня 2023 року по теперішній час, позивач та його син проживають разом у с. Білорічиця Прилуцького району Чернігівської області. Проте, місце проживання сина не було зареєстровано за жодною адресою, оскільки відповідач не надавала на це згоди. Враховуючи викладене, представник позивача просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 , без письмової згоди матері – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі. На заявлених позовних вимогах наполягають.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності від відповідачки також не надходило.

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Сухополов`янської сільської ради, як органу опіки та піклування, Служби у справа дітей Сухополов`янської сільської ради в судове засідання не з`явився, просив слухати справу без його участі, при вирішення справи просив врахувати інтереси дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що від спільного проживання у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Відповідно до Довідки Білорічицького старостинського округу №50 від 04 березня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживає, але не зареєстрований його син ОСОБА_3 (а.с. 10).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 04 березня 2026 року, ОСОБА_1 один виховує сина ОСОБА_3 якому створено всі належні умови для проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Відповідно до Довідки Грабарівського старостинського округу №5804/02-33 від 08 серпня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 (а.с. 12).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом (стаття 176 СК України).

Згідно статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Відповідно до пунктів 31, 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок), особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). У разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Отже, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає разом з батьком ОСОБА_1 з квітня 2023 року, але зареєструватися за адресою фактичного проживання разом з батьком не може, а відсутність реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини за місцем проживання його батька суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію його прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, беручи до уваги, що згоду матері на реєстрацію дитини за місцем проживання батька позивачем у позасудовому порядку не було отримано, враховуючи інтереси малолітньої дитини, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не заявив про компенсацію витрат із сплати судового збору за подання позовної заяви, судом не стягується з відповідачки на користь позивача судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Сухополов`янської сільської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справа дітей Сухополов`янської сільської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди матері – задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 , без письмової згоди матері – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Маркович Андрій Юрійович, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Сухополов`янської сільської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справа дітей Сухополов`янської сільської ради, юридична адреса: вул. Чернігівська, 32, с.Сухополова Прилуцького району Чернігівської області.

Суддя О.Л.Малицька