Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №554/9804/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 22.09.2026Справа № 554/9804/26

Провадження № 1-кп/554/1169/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12026170420000532 від 14.05.2026за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04.10.2022 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. 05.08.2023 звільнений за відбуттям строку покарання;

- 06.12.2024 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 162 КК України обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. 16.12.2025 року звільнений від покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

14 травня 2026 року близько 04 години 13 хвилин ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до закладу швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, буд. 104, де, використовуючи ту обставину, що за його діями, як на його думку, ніхто не спостерігає та не може завадити доведенню протиправного умислу до кінця, діючи з прямим умислом, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна методом вдавлювання, проник до закладу швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де заволодів майном, а саме: соком томатним «Садочок» об`ємом 0,5 мл вартістю 28 грн 44 коп (без урахування ПДВ) у кількості 2 шт, чаєм персиковим «Ліптон» об`ємом 0,5 мл вартістю 19 грн 53 коп (без урахування ПДВ) у кількості 2 шт та грошовими коштами у розмірі 20350 гривень, що належить ФОП « ОСОБА_6 ».

У подальшому, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ФОП « ОСОБА_6 » матеріального збитку на суму 20445 гривень 94 копійки.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Представник потерпілої в судовому засіданні обставини справи не оспорював.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Виклад позицій сторін кримінального провадження

Прокурор просила визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, встановивши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, попросив пробачення у потерпілої строни, повідомив, що всі збитки відшкодував.

Захисник просила врахувати пом`якшуючі обставини та призначити покарання з іспитовим строком.

Представник потерпілого підтримав міру покарання обвинуваченому запропоновану прокурором, а також просив заборонити йому відвідування закладу «Doner Market».

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують його покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, непрацевлаштований, неодружений, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра на даний час не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

Слід зазначити, що злочин вчинений обвинуваченим є тяжким, однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, щире розкаяння у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчинення діяння та його наслідків, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 та ст.76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Таким чином витрати на залучення експерта в розмірі 8183 гривні 12 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.05.2026 року слід скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, за період з моменту затримання 14.05.2026 року по дату звільнення з-під варти 20.05.2026 року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України, на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8183 гривні 12 копійок витрат на залучення експертів.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме:

- відкопійовані сліди папілярних узорів та відкопійовані сліди взуття – зберігати при матеріалах справи;

- дві пусті пляшки з під томатного соку «Садочок», дві пусті пляшки з під персикового чаю «Ліптон» - знищити;

- куртку темно-синього кольору, штани чорного кольору, кофту чорного кольору, кросівки чорного кольору, довідку про звільнення на ім`я ОСОБА_4 , грошові кошти (3 шт по 20 грн, 3 шт по 1000 грн, 500 грн, 100 грн), а також грошові кошти ( 100 грн та 200 грн) – повернути власникам.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.05.2026 року – скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1