Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №948/837/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Суд: Машівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №948/837/26

Суддя: Косик С. М.

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/837/26

Номер провадження 1-кп/948/107/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Машівка кримінальне провадження №12026175450000086 від 22.05.2026 стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селещина, Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не депутата, військовозобов`язаного, є особою з інвалідністю 3-ї групи, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_6 порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», упродовж 2018 — 2019 років був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП по факту вчинення домашнього насильства щодо батька - ОСОБА_4 , з яким він перебуває у близьких відносинах. Будучи притягненим до адміністративної відповідальності постановами Машівського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, безпричинно, на ґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо батька - ОСОБА_4 , що призвело до його психологічних страждань, порушення звичайного ритму життя та фізичних страждань.

Так, упродовж 2022 - 2025 років мали місце 4 документально підтверджені факти вчинення психологічного насильства стосовно батька - ОСОБА_4 , за які ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,2,3 ст. 173-2 КУпАП України.

ОСОБА_6 маючи на меті єдиний злочинний умисел, систематично вчиняє домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до батька - ОСОБА_4 , з яким вони перебувають у близьких відносинах, а саме 29.08.2022, близько 08:00 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно батька - ОСОБА_4 , а саме ображав останнього нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

За вказані дії постановою Машівського районного суду від 16.09.2022 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 04.11.2022, близько 14:30 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно батька — ОСОБА_4 з яким вони перебувають у близьких відносинах, а саме ображав останнього нецензурною лайкою.

За вказані дії постановою Машівського районного суду від 28.11.2022 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 повторно 04.06.2023, близько 17:30 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно батька - ОСОБА_4 з яким вони перебувають у близьких відносинах, а саме ображав останнього нецензурною лайкою.

За вказані дії постановою Машівського районного суду від 15.06.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 02.09.2025, близько 07:00 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно батька - ОСОБА_4 з яким вони перебувають у близьких відносинах, а саме ображав останнього нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

За вказані дії постановою Машівського районного суду від 14.10.2025 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Окрім цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 21.05.2026, близько обіднього часу (більш точний час не встановлено) перебуваючи спільно з батьком - ОСОБА_4 в приміщенні кімнати житлового будинку, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , на побутовому підґрунті вчинив сварку у ході якої наніс потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження,

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у приміщенні кімнати будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 знаходячись у положенні стоячи навпроти потерпілого наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в ділянку носа, після чого між останніми виникла штовханина в ході якої ОСОБА_6 хапав ОСОБА_4 за різні ділянки тіла.

В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи від 01.06.2026 на тілі громадянина ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: забоїв, саден шкіри ділянки носу та завушної ділянки ліворуч, які утворилися від дії тупого предмету, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою та предметі зі стонченим краєм, яким міг бути і ніготь людини від двократної дії травмуючих факторів та можливо в строк і за обставин вказаних вище і які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Отже, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_6 , умисно, систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до батька - ОСОБА_4 з яким вони перебувають у близьких відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань.

Таким чином, своїми діями, які виразилися у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

20.08.2026 між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_4 укладена угода про примирення, згідно з якою, майнова шкода зі слів потерпілого ОСОБА_4 відсутня, потерпілий цивільний позов не заявляв. Обставинами, що пом`якшують покарання, визначено: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання визначено: вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебував у близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

На цій підставі, відповідно до ст. 65 КК України, сторони узгодили, що покарання підозрюваному повинно бути призначене у межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Узгоджено покласти на ОСОБА_6 на час пробаційного нагляду обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Сторони також погодились на покладення на ОСОБА_6 , на час пробаційного нагляду обов`язку, передбаченого п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Окрім цього, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, погоджено застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме направити останнього для проходження програми для кривдників, на строк 3 (три) місяці.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, щиро кається та погоджується на призначення узгодженого покарання та затвердження угоди. Пояснив, що на даний час проживає по місцю реєстрації в м.Полтава, де і буде відбувати покарання та проходити програму для кривдників.

Захисник просив угоду затвердити та повідомив, що вона укладена обвинуваченим в його присутності та добровільно.

Потерпілий підтримав угоду та просив її затвердити, повідомив про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого. Одночасно повідомив, що вони з обвинуваченим примирилися.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відноситься до нетяжких злочинів у формі приватного обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні цього нетяжкого злочину, а отже умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені ч. 5 п. 1 ст. 474 КПК України, цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 п. 1 ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 п. 2 ст. 473 КПК України, про що зазначив в угоді про примирення та в судовому засіданні.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони примирилися, про що останні ствердили в судовому засіданні.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до змісту угоди на час пробаційного нагляду суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також, відповідно змісту угоди, на час пробаційного нагляду суд покладає на обвинуваченого обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Крім цього, сторонами угоди, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, було погоджено застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України: направити останнього для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 02 роки із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пп. 1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства», та направлення обвинуваченого, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці є справедливим і достатнім для виправлення, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, а також принципам гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що речові докази: медична карта амбулаторного хворого №256 на ім`я ОСОБА_6 ; медична карта амбулаторного хворого №31 на ім`я ОСОБА_6 ; медична карта стаціонарного хворого №100 на ім`я ОСОБА_6 – повернути за належністю.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 20.08.2026 між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_6 винуватим за ст. 126-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі пп. 1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, на час пробаційного нагляду, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Роз`яснити ОСОБА_6 , що відповідно до частини 1 статті 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників, передбачених ст. 91-1 КК України особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речові докази: медична карта амбулаторного хворого №256 на ім`я ОСОБА_6 ; медична карта амбулаторного хворого №31 на ім`я ОСОБА_6 ; медична карта стаціонарного хворого №100 на ім`я ОСОБА_6 – повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua