Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №382/1837/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

ун. № 382/1837/26

пр. № 1-кп/382/130/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Яготині кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстр досудових розслідувань 14.07.2026 за №1202611632000021, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаїв Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого пенсіонера, неодруженого, раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місце, проте не пізніше 12.05.2026, всупереч ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" згідно якої право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії, "Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 та Постанови КМУ "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового рестраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020", умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою подальшого особистого використання підробленого посвідчення, вчинив дії спрямовані на пособництво за попередньою змовою групою осіб з якою узгодив зміст виконуваних функцій кожного та деталі виготовлення посвідчення водія, надав невстановленій особі (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) засоби у виді своїх анкетних даних, фотографії, зразок свого підпису, які вказана особа використала під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.05.2026 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що нібито надає останньому право керувати транспортними засобами категорії «В», яке згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/38527-ДД від 22.07.2026, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 в порушення ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" згідно якої право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії, "Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 та Постанови КМУ "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020", 14.07.2026 о 09 годині 04 хвилини, будучи зупиненим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», співробітниками відділення поліції № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області по вулиці Привокзальна в місті Яготин Бориспільського району Київської області за наступними координатами 50.2401448, 31.7827056, при перевірці документів на право керування транспортним засобом автомобілем марки "ВАЗ 2121" державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використав шляхом пред?явлення поліцейським, завідомо підроблений документ, що нібито надає йому право керувати транспортними засобами категорії «В», який він придбав у невстановленому досудовим розслідуванням час проте не пізніше 12 травня 2026 року у невстановленої в ході досудового розслідування особи (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), а саме посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 12.05.2026, нібито виданого «ТСЦ 0541», на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке згідно висновку експерта №?CE-19/111-26/38527-ДД від 22.07.2026, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та встановлено наступний порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити докази, що характеризують особу обвинуваченого, дослідити документи, що стосуються витрат на залучення експерта, а також щодо речових доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він був позбавлений права керування траснпортними засобами на підставі постанови суду за те, що керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння. Коли пройшов термін виконання стягнення, він вирішив знову скласти іспит та отримати посвідчення водія. Він пройшов навчання, склав теоретичну частину, а практичну частину ніяк не міг скласти. У зв`язку із чим він звернувся до приятеля, поїхав разом із тим до МРЕО у м. Вінниця, там оплатив певні кошти згідно квитанції, проїхав на авто і йому особа у формі вручила посвідчення водія. Посвідчення водія не викликало у нього сумнівів, оскільки воно було пластикове, а до цього він мав посвідчення водія у формі книжечки. Ніколи не думав, що його знайомі таким займаються. У подальшому він керував автомобілем, використовуючи це посвідчення водія, та був зупинений у м. Яготині на вул. Привокзальній працівникам поліції, які і повідомили йому, що посвідчення підробне. Зазначив, що винен, розкаюється у вчиненому і просив суворо його не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, документи, що стосуються судових витрат та речових доказів, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України. Також суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив використання завідомо підробленого документа, а тому такі його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорій нетяжного злочину та кримінального проступку; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, є працюючим пенсіонером, має постійне місце проживання в м. Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має професійно-технічну освіту, інвалідності не має, раніше не судимий, характеризується посередньо за місцем проживання, протягом 2025 року та за поточний період 2026 року до адміністративної відповідальності не притягувався.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити у межах, установлених у санкціях інкримінованих ОСОБА_4 статтей із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України (шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим), а саме: за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді пробаційного нагляду.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за якою призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи (висновок № CE-19/111-26/38527-ДД від 22.07.2026) залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої установи, 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Речові докази по справі:

- посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на ім?я ОСОБА_4 , яке передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 2 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, - знищити після вступу вироку в законну силу;

- два компакт диски марки «ALERUS», на яких зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення, лишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Яготинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_1