Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №379/1569/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1569/26

Провадження № 2/379/1125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який був зареєстрований 12.12.2023 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 310.

Від даного шлюбу мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що сімейне життя не склалося, у них з відповідачем різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя. У їхніх стосунках зникли почуття любові, поваги, відсутнє взаєморозуміння та підтримка. Позивач та відповідач спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують. Спроби примирення не дали позитивних наслідків.

В зв`язку з вищевказаним подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

Ухвалою суду від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 21.09.2026.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через канцелярію суду подала заяву від 21.09.2026, в якій заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила не надавати строк на примирення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву від 21.09.2026, в якій заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, також просив не надавати строк на примирення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12.12.2023 у Заводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 310.

Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Причиною розірвання шлюбу є те, що через певний час спільне сімейне життя та особисті стосунки сторін погіршилися. Позивачка зазначає, що між сторонами зникли взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові, сторони мають різне бачення сімейних цінностей, обов`язків, а також ролі чоловіка і дружини в сім`ї. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу, подальше спільне проживання та примирення є неможливим, просить не надавати сторонам строк на примирення, передбачений ст. 111 СК України.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За змістом положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалася своїм правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач вимоги позивачки визнав у письмовій заяві, поданій до суду.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем, про що чітко вказала у своєму позові.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись, відповідних заяв суду не подавали.

Згідно з положеннями частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З матеріалів справи та позицій сторін суд установив, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя сторін не склалось та припинене. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу і у позові просить залишити їй прізвище « ОСОБА_6 », а тому суд вважає за можливе залишити їй вказане прізвище.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий в сумі 1 331,20 гривень, сплата якого позивачкою документально підтверджена (а.с.1)

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, - позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн.

Решта судових витрат у розмірі 665,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 12.12.2023 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 310 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України у Київській області (Таращанська міс.) повернути ОСОБА_1 50 відсотків суми сплаченого нею за платіжною інструкцією № 1.807486201.1 від 18.08.2026 судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Невгад