Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №375/2027/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2027/26

Провадження № 3/375/950/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП ОСОБА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2026 року серії ВАБ № 155909, в якому зазначено, що 31 серпня 2026 року о 20 год 00 хв ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, висловлював словесні погрози відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Такі дії кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.

До зазначеного протоколу приєднано:

- рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції – сержанта поліції Дениса Казьміренка від 31 серпня 2026 року;

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання.

Також суд (суддя) вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Для своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення чинним законодавством передбачені заходи забезпечення провадження, які провадяться органом внутрішніх справ як-то адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (статті 260 КУпАП).

Згідно зі статті 262 КУпАП такі заходи здійснюються органами внутрішніх справ (Національною поліцією).

Відповідно до пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Положення про патрульну службу Міністерства внутрішніх справ України, що затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2 липня 2015 року №796 передбачає, що у своїй діяльності працівники патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України керуються законодавством України (пункт 2 розділу І).

У пункті 4 пункт 1 розділу ІІІ зазначеного Положення визначено, що Патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює припинення правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; у випадках та в спосіб, передбачені законодавством, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників; у випадках, визначених законодавством, здійснює затримання особи та її доставлення, а також застосовує інші заходи забезпечення провадження відповідно до законодавства.

Порядок застосування такого заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення як адміністративне затримання, регламентовано у статті 261 КУпАП.

Однак, орган, який направив до суду матеріали протоколу про адміністративне правопорушення не організував забезпечення участі у судовому засіданні особи, відносно якої цей протокол складено.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та викликався до суду.

Згідно зі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України`заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява №3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Отже, на переконання суду (судді) ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

На підставі викладеного, розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 , адже ухилення від явки до суду не повинне ставати підставою для незастосування заходів впливу від імені держави.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) зазначає таке.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) частина 1 статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

У частині 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проаналізувавши документи, що надійшли до суду від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, керуючись завданнями КУпАП за статтею 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 цього Кодексу, суд (суддя) дійшов висновку про відсутність як події, так і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з яким 31 серпня 2026 року було складено відповідний протокол відносно ОСОБА_1 , адже подія, яка мали місце, за своєю суттю не охоплюються диспозицією статті 173 КУпАП, не є такою, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку.

На переконання суду (судді), ОСОБА_1 не мав жодного умислу на порушення спокою сторонніх громадян.

Будь-яких інших свідчень про вчинення ОСОБА_1 діянь, які вказують на порушення громадського порядку в інший спосіб матеріали справи не містять.

З`ясовані фактичні обставини визнаються судом (суддею) такими, що не підтверджують факт того, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вчинила саме хуліганство, тобто протиправні дії, спрямовані на порушення саме громадського порядку.

З аналізу приписів КУпАП слідує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен вжити всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного й об`єктивного встановлення обставин, на підставі належних і достовірних доказів з`ясувати, чи мала місце подія та склад адміністративного правопорушення, зокрема, шляхом дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, установити інші факти, що впливають на правильне вирішення справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 9, 23, 173, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина СМИК