Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №366/2505/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2505/26

Провадження №3/366/1267/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,

особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1

представника ОСОБА_1 , адвоката Харитончук Є.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976107 від 24.08.2026:

04.08.2026 близько 08 год 00 хв в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що не виражалася в сторону громадянки ОСОБА_3 нецензурною лайкою та не погрожував їй. Зазначив, що просто назвав її «дурою». Зобов`язався більше не проїжджати до неї та не конфліктувати.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Харитончук Є.В. подала клопотання до суду про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та пояснила суду що з матеріалів адміністративної справи не вбачається наявність допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив умисні діяння психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров?ю (та завдавалась така) ОСОБА_2 , які спричинили наслідки, передбачені ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Між особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілою дійсно мав місце словесний конфлікт, що виник на грунті особистих взаємовідносин сторін. Водночас сам факт виникнення словесної суперечки не може ототожнюватися із вчиненням домашнього насильства. Саме по собі вживання в ході одноразового словесного конфлікту образливого висловлювання, без встановлення інших обставин, передбачених законом, не свідчить автоматично про наявність складу домашнього насильства та не підтверджує заподіяння чи можливість заподіяння шкоди психічному здоров?ю потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що на грунті неприязних стосунків вона зі своїм чоловіком ОСОБА_1 роз`їхалися та проживають окремо. Вона тяжко хвора та хоче, щоб ОСОБА_4 лишив її в спокої, не заперечувала щодо закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвоката Харитончук Є.В. суддя приходить до наступного.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст.256 КУпАП.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000).

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, якщо такі дії не спричинили кримінально караних наслідків.

Отже, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в настанні наслідків якими є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру.

Оскільки суть правопорушення не конкретизована, фактично не підтверджена, не розкрита повністю, ОСОБА_1 в цьому випадку не може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Оскільки в цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, відповідно судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 19,62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7-9, 40-1, 173, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.

Суддя Н.П. Слободян