Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №364/1000/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1000/26

Провадження № 3/364/302/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

15.09.2026 до Володарського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно неповнолітнього неповнолітнього ОСОБА_1 , про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Судовий розгляд справи призначений на 17.09.2026 не відбувся та був відкладений на 18.09.2026 у зв`язку з неявкою неповнолітнього ОСОБА_1 та його законної представниці, однак неповнолітній та його мати повторно на виклик суду не з`явилися. Суддя відклала розгляд справи на 22.09.2026.

22.09.2026 неповнолітній ОСОБА_1 та його законна представниця втретє на виклик суду не з`явилися. Про час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлялися належним чином, а саме шляхом надсилання смс-викликів на номери телефонів повідомлені суду неповнолітнім.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП, не з`явився.

Потерпіла особа ОСОБА_2 на виклик суду не з`явилися, клопотань та заяв на адресу суду не надсилала.

При вирішенні питання щодо наявності в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя доходить наступного висновку.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що неповнолітній ОСОБА_1 01.06.2026, о 00:20, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психолологічного характеру стосовно своєї сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою в її бік, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

На підтвердження обставин вчинення неповнолітнім неповнолітнім ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №152244 від 01.09.2026 в якості доказів були додані: копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 472954 від 01.09.2026 ( а.с.2); копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.09.2026 стосовно кривдника (а.с.3); заява та письмові пояснення потерпілої особи ОСОБА_2 (а.с.4, 5); відеозапис - додаток до протоколу про адміністративне правопорушення (диск з відеозаписом з нагрудної БК 476747, 476274) (а.с. 9).

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно з п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент події, яка мала місце 01.06.2026, досяг шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу, крім випадків, прямо передбачених ч. 2 цієї статті.

Водночас неповнолітній вік особи зумовлює необхідність забезпечення їй додаткових процесуальних гарантій під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники: батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Аналогічні вимоги щодо забезпечення процесуальних гарантій неповнолітнього передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376.

Як установлено судом під час дослідження матеріалів справи та долучених до протоколу відеозаписів, працівниками поліції були отримані усні пояснення від неповнолітнього ОСОБА_1 без участі його батьків, іншого законного представника або педагога.

Матеріали справи не містять доказів участі законного представника або педагога під час опитування неповнолітнього. Відомості про таку участь у протоколі про адміністративне правопорушення також відсутні.

Отже, під час отримання пояснень від неповнолітнього працівниками поліції не було дотримано спеціальних гарантій, установлених законом для забезпечення прав неповнолітньої особи.

За таких обставин відомості, отримані від неповнолітнього під час такого опитування, не можуть самі по собі бути покладені судом в основу висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суддя враховує, що долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не містять фіксації безпосередньо події, яка стала підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, а відображають лише подальше оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів.

Отже, зазначені відеозаписи не підтверджують безпосередньо викладених у протоколі обставин щодо висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу потерпілої та вчинення ним дій, які утворювали б об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому пояснення самого неповнолітнього були отримані працівниками поліції без участі батьків, іншого законного представника або педагога, тобто без дотримання передбачених законом спеціальних процесуальних гарантій неповнолітньої особи.

Інші наявні у справі матеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, заява та письмові пояснення потерпілої, терміновий заборонний припис та форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, оцінені як окремо, так і в сукупності, не утворюють достатньої та взаємоузгодженої сукупності доказів, яка б підтверджувала наявність у діях неповнолітнього всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення фіксує сформульовані уповноваженою посадовою особою обставини правопорушення та підлягає оцінці судом разом з іншими доказами, однак не може підміняти собою належне доказування викладених у ньому обставин.

Суд також ураховує, що долучені терміновий заборонний припис та форма оцінки ризиків були складені працівниками поліції після події в межах реагування на повідомлення про домашнє насильство, а тому самі по собі не є безпосередньою фіксацією обставин події та не усувають необхідності доведення передбачених законом ознак складу адміністративного правопорушення належними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд не вправі самостійно усувати недоліки доказування, збирати докази на підтвердження винуватості особи чи перебирати на себе функцію сторони обвинувачення, оскільки це не узгоджувалося б із принципами незалежності та безсторонності суду.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності не дають достатніх підстав для висновку про доведеність наявності в діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суддя доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 270, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів надіслати (вручити) особі, щодо якої її винесено.

Суддя Г. Л. Моргун

Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.