Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №355/2064/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2064/26

Провадження № 2/355/1623/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб, без надання строку на примирення, зареєстрований 02 березня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 246 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити – ОСОБА_3 . Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 1331,20 гривень, сплачений позивачкою під час подачі позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 246 був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

Як стверджує позивачка, згодом їхнє з відповідачем подружнє життя не склалося у зв`язку з тим, що під час спільного подружнього життя в зареєстрованому шлюбі виявилася несумісність їхніх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, постійно виникали сварки, вони не могли дійти згоди щодо вирішення жодних питань, внаслідок чого між ними погіршилися сімейно-шлюбні відносини. Вже більше 10 років вони з відповідачем шлюбних стосунків не підтримують та проживають окремо.

ОСОБА_1 вказує, що за час спільного проживання вона зрозуміла, що вони з відповідачем є зовсім чужими людьми один одному, мають різні життєві погляди на життя та майбутнє, що дає підстави вважати, що їхня сім`я фактично розпалася і подальше збереження сім`ї стало неможливим, а призначення будь-яких строків для примирення вважає недоцільним, оскільки це суперечить їхнім моральним засадам.

Від спільного подружнього проживання мають двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про розгляд справи. У позовній заяві просила справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про розгляд справи на 22 вересня 2026 року на 10 годину 45 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі, судовою повісткою про виклик до суду, копією позовної заяви з додатками, надісланими судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, слід, що «адресат відсутній». Крім того відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому судової повістки про виклик до суду в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. (ч. 3 ст. 211 ЦПК України)

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копій паспортів позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є громадянами України (а.с. 4-5; 7-8).

З копії свідоцтва про одруження, виданого 02 березня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві слід, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02 березня 2001 року зареєстрували шлюб, про що 02 березня 2001 року зроблено відповідний актовий запис за № 246. Прізвища після одруження: чоловіка: ОСОБА_6 , дружини: ОСОБА_3 . (а.с. 10)

Сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, долученими до позовної заяви. (а.с. 11-12)

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення”.

Отже, судом було встановлено, що позивачка не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачем, вимоги позивачки законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивачки повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивачки були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 11, 81, 130, 137, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 02 березня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 246 від 02 березня 2001 року.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого нею судового збору під час подачі позовної заяви до суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов