Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №289/1589/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1589/26

Номер провадження 3/289/610/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2026 року серії ЕПР1 №720606, 16 липня 2026 року, о 09 год. 40 хв., ОСОБА_1 , в с. Кочерів, на автодорозі М06 Київ-Чоп 86 км., керував транспортним засобом Kia Ceed, н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови Київського відділу ДВС у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми від 20.02.2020 року, ВП №59540874, чим порушив п. 2.1 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Через кабінет електронного суду надіслав додаткові пояснення в яких також просить провести розгляд вказаної справи за його відсутності.

Також, ОСОБА_1 , в своїх письмових поясненнях, окрім іншого, вказує на те, що йому було відомо про встановлене державним виконавцем тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами. Однак, керування останнім транспортним засобом відбулося внаслідок конкретної та раптової ситуації під час їх тривалої поїздки за маршрутом Полтава – Ужгород. Так, ОСОБА_1 вказав, що до м. Житомира автомобілем керувала його дружина, але в Житомирі під час поїздки у його дружини різко погіршився стан здоров`я, тому, так як подальше керування автомобілем дружиною створювало, на його думку, небезпеку для її життя та здоров`я, безпеки дітей та інших учасників дорожнього руху, він був змушений пересісти за кермо автомобіля для продовження руху, незважаючи на встановлене відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами. Вважає, що вказані обставини підпадають під дію норми ст. 18 КУпАП, дія, вчинена у стані крайньої необхідності. Тому просив суд застосувати у відношенні останнього ст. 18 КУпАП та/або розглянути можливість застосування статті 22 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. На підставі того, що ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення, в яких він просить про розгляд матеріалів відносно нього без його участі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність останнього.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, зокрема те, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом.

Разом з тим, із вказаних відеозаписів та матеріалів зазначеної справи, вбачається, щоостанній,достеменно знав про відкрите відносно нього виконавче провадження та встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Також, працівниками поліції останньому були роз`яснені його права, та оголошені складені у відношенні останнього адміністративні матеріали, заперечень відносно яких ОСОБА_1 не висловлював.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

- протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №720606 від 16.07.2026 року;

- відеозаписом вказаної події від 16.07.2026 року;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.02.2020 року ВП №59540874;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7557277 від 16.07.2026 року, якою застосовано до ОСОБА_1 попередження за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП.

Доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Доводи ОСОБА_1 , суд оцінює критично, оскільки сприймає такі доводи, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення та які спростовуються зібраними доказами по справі.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , на обґрунтування своїх письмових пояснень, не надано жодних належних та допустимих доказів доведення крайньої необхідності в його діях, відповідно до зазначеної норми КУпАП, зокрема і довідки про повідомлення на екстрену лінію 103, а самого лише твердження викладених у вказаних поясненнях, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду недостатньо.

У відповідності до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, з примітки до статті 22 КУпАП, вбачається, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Оскільки, керування автомобілем всупереч чинній забороні (обмеженню) є прямим ігноруванням закону та рішень державних органів, то суд вказує на те, що це правопорушення за своєю суттю є триваючим і демонструє неповагу до правопорядку, тому «малозначним» бути не може.

Суд вважає, що викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 126 КУпАП є обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно ч. 3 ст. 126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника. З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 126, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).

Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Строк пред`явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.