Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №289/884/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №289/884/26

Суддя: Мельник О. В.

Справа № 289/884/26

Номер провадження 2/289/1114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради (місце знаходження / місце проживання: Соборний майдан, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н., Житомирська обл., 12201) про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом та просить визнати за нею після смерті батька право на земельну частку (пай).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай), яка розташована на землях Ставецького старостинського округу Житомирського району, Житомирської області, яке він успадкував, але не оформив своїх спадкових прав, після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП «Заповіт» (нині СТОВ СНЦ «Поліський») на території Ставецького (до перейменування Ленінської сільської ради) старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, та була у списках пайовиків, які мали право на земельну частку (пай) під номером 617. Батько позивача ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері, але не оформив спадкових прав, помер.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), на яке при житті мав батько позивачки після смерті своєї матері, отримала відмову від нотаріуса, оскільки, відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), що і змусило звернутись до суду із даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав, просив їх задоволити.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Відповідно до 18_07_10/pravo1/T030899.html?pravo=1#13">ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3 pravo=1">Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується виданим свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Радомишльського рай управління юстиції Житомирської області 28 травня 2008 року.

Згідно свідоцтва про народження виданого Ленінською сільською Радою Радомишльського району Житомирської області серії НОМЕР_2 від 09.11.1991 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 30 серпня 2014 року вбачається, що 30 серпня 2014 року між « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_4 » було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині надано прізвище ОСОБА_7 .

З довідки від 04.05.2026 за № 272 виданої Ставецьким старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області, слідує, що згідно Списку громадян - співвласників реформованого КСП «Заповіт» (нині СТОВ СНЦ «Поліський») Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, померла ОСОБА_3 має право на земельну частку (пай) розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 80956644 від 25.04.2025 року слідує, що 25.04.2025 року Державним нотаріусом Радомишльської державної нотаріальної контори до майна померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу за № 39/2025.

З матеріалів спадкової справи № 39/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що спадщину прийняла ОСОБА_1 .

З довідки від 21.04.2025 за № 313 виданої Ставецьким старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області, слідує, щопомерла ОСОБА_3 день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім померлої в цьому жилому будинку разом з нею проживали та були зареєстровані на день смерті та протягом шести місяців з дня її смерті: ОСОБА_2 (син), ОСОБА_5 (невістка), ОСОБА_4 (онука). Спадщину в шестимісячний строк фактично прийняв ОСОБА_2 шляхом: реєстрації та проживання в будинку, догляду за будинком, проведення ремонту будинку, обробітку земельної ділянки. Крім вище перерахованих більше ніхто фактично спадщину не прийняв.

З довідки від 11.04.2025 за № 302 виданої Ставецьким старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області, слідує, щозгідно Списку громадян - співвласників СТОВ СНЦ «Поліський» Радомишльського району Житомирської області, що мають право на земельну частку (пай) померла ОСОБА_3 являється власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: № поля 148 – сінокос, № поля 67- рілля, номер у списку – 617.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 1530/35-25 від 12.05.2025 року, слідує, що згідно «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Радомишльською районною державною адміністрацією по КСП «Заповіт» Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області» зареєстровано та видано сертифікат на земельну частку (пай) №0212580 на гр. ОСОБА_3 . У графі «Підпис власника сертифіката на земельну частку (пай)» наявний підпис про отримання сертифікату, але у графі «Дата реєстрації» дата відсутня, у графі «Серія сертифіката» інформацію не зазначено. Видати копію сертифіката на право на земельну частку (пай) немає можливості. Крім того, за даними наявних у Відділі №1 Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, інформація щодо реєстрації та видачі державного акта на право власності на ОСОБА_3 у Відділі №1 відсутня.

Державним нотаріусом Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій за №09/02-32 від 25.04.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) у СТОВ СНЦ «Поліський» Житомирського (до ліквідації та утворення районів – Радомишльського) району Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на земельну частку (пай), а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, що є у колективній власності КСП «Заповіт» (нині СТОВ СНЦ «Поліський»), яка на території Ставецького (до перейменування Ленінської сільської ради) старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua