Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №288/2180/25 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2180/25

Провадження № 2/288/229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань – Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі-відповідач) за Кредитним договором №162572.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.12.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №162572 (далі - Кредитний договір) на суму 17 722,00 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив

намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної

частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом

підписання індивідуальної частини електронним підписом faecbb93, що відповідно до

вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між

сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача

підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт

належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні

умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору, 02.12.2024 Первісний кредитор ініціював

переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 -ХХХХ-7901 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 25 499,42 грн, яка складається з:

- 15 244,73 грн - заборгованість по тілу кредиту;

- 8 653,69 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

- 601,00 грн - заборгованість по комісії;

- 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою суду від відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно до Довідки про доставку електронного документу.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи. 02 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №162572 за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 17722.00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять дві грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7824.46 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №157998 від 23.10.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 6175.92 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3721.62 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330,00 % річних. Тип процентної ставки

- фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 3 721,62 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 21,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 02.12.2024 р. (дата надання кредиту)

по 07.04.2025 р. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 16735.16 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять грн. шістнадцять коп.). Денна процентна ставка складає: 16735.16 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять грн. шістнадцять коп.) / 17722.00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять дві грн. 00 коп.) / 126 днів * 100% = 0,7495%/день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 10 244,42% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 34457.16 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. шістнадцять коп.). Всі вказані розрахункові величини, в пунктах 2.8. та 2.9.1, за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, денну процентну ставку орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.2.6 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені пунктах 2.8. та 2.9.1. показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 20,00 грн. (двадцять грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойкине може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо вони доведуть, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. /а.с.73-79/

Як вбачається із графіку платежів, що є додатком до договору про споживчий кредит № 162572 від 02 грудня 2024 року, сторони погодили дату видачі кредиту – 02 грудня 2024 року, суму кредиту за договором/погашення суми кредиту – 17722.00 гривень, кількість днів у розрахунковому періоді - 126, чисту суму кредиту/сума платежу за розрахунковий період – 30735.54, проценти за користування кредитом – 13004.54 гривень, за обслуговування кредитної заборгованості - 09.00 гривень, комісію за надання кредиту – 3721.62 гривень, реальну річну процентну ставку – 10244.42% та загальну вартість кредиту – 34457.16 гривень. /а.с.80/

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), а саме основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором ecfbfbc9 відправлено 02ю12.2024 о 12:44:41. /а.с.57-60/

Згідно довідки ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 30 жовтня 2025 року Вих.№ 3883/30-10 встановлено, що 02 грудня 2024 року на картку НОМЕР_2 було зараховано кошти в розмірі 6175.92 гривень за кредитним договором №162572 від 02 грудня 2024 року ./а.с.31-32/

Згідно виписки з особового рахунку за період з 04 червня 2025 року по 01 листопада 2025 року встановлено, що 02 грудня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 було надано кредит, згідно кредитного договору №1162572 від 02 грудня 2024 року. Заборгованість відповідача перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» становить – 25499.42 гривень, з яких:

- Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 15 244. гривень.

- Прострочена заборгованість за процентами становить: 8 653.69 гривень.

- Прострочена заборгованість за комісією становить: 601.00 гривень.

- Строкова заборгованість за сумою кредиту становить: 00.00 гривень.

- Строкова заборгованість за процентами становить: 00.00 гривень.

- Заборгованість за штрафними санкціями становить: 1000.00 гривень.

Згідно картки обліку виконання договору №162572 від 02 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить – 25499.42 гривень: з яких – 15244.73 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 8653.69 гривень - заборгованість по процентам, 1000.00 гривень – пеня, 601.00 гривень – комісія. /а.с.104-106/

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №162572 від 02 грудня 2024 року, відповідно до якого: Фактор зобов?язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов?язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав Вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов?язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержав від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов?язання Боржника. Разом з Правом Вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов?язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру Боржників, кожен наступний Реєстр Боржників є самостійним Додатком, та не замінює попередній. 3 дати відступлення Прав Вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним. Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги. Сторони дійшли згоди, що Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність Прав Вимоги, які відступаються Фактору на умовах цього Договору.Сторони підтверджують, що на дату укладання цього Договору їм невідомі будь-які обставини, що свідчать про недійсність Прав Вимоги. У випадку визнання після дати укладання цього Договору недійсними відступлених Прав Вимоги, у тому числі прийняття судових рішень про визнання недійсним укладених кредитних договорів згідно реєстру, що додається з дати його укладення, Клієнт несе відповідальність перед Фактором за недійсність переданих Прав Вимоги. Клієнт зберігає визначені укладеними кредитними договорами права та обов?язки щодо правового режиму збереження та розкриття інформації за зазначеним Договором. Фактор зобов?язується забезпечити дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які були визначені укладеним Основним Договором для Клієнта. /а.с.11-15/

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року за №3, до ТОВ «Юніт Капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №162572 від 02 грудня 2024 року в розмірі 25499.42 гривень. /а.с.114/

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 25499.42 гривень, з яких: - 15244.73 гривень - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); - 8653.69 гривень - заборгованість по відсоткам; - 601.00 гривень - заборгованість по комісії.; - 1000.00 гривень - заборгованість по штрафах/пені. /а.с.114/

Як вбачається з Статуту, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

На виконання ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 18.05.2026 року у справі № 288/2180/25 від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») надійшов лист (вих. № 116/12-11/172598/2026/БТ від 25 травня 2026 року). Згідно з наданою інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 (UAH), до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 . Також надано підтверджуючі документи щодо зарахування на вказаний рахунок коштів у сумі 6175.92 гривень (платіжна інструкція № 1766996652207 від 03 грудня 2024 року). Окрім цього, банк повідомив, що на вказану фізичну особу були емітовані інші платіжні картки (зазначені в додатку до листа), а за карткою № НОМЕР_5 у банківських анкетних даних наявний фінансовий номер НОМЕР_6 . /а.с.226-228/

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, при цьому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» було передано на підставі Договору факторингу право грошової вимоги до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з умовами Кредитного договору №162572 від 02 грудня 2024 року сума кредиту становить – 17722.00 гривень. Проте, дослідивши надану АТ «ОЩАДБАНК» виписку та надану в судовому засіданні ОСОБА_1 виписку по рахунку, що фактично на рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 6 175.92 гривень.

Проте, досліджуючи матеріали справи, зокрема надану позивачем довідку про проведення взаємообліку, судом встановлено, що заявлена у договорі сума 17 722,00 грн була розподілена наступним чином:

- 6175,92 гривень - фактично перераховано на рахунок Відповідача;

- 7824.46 гривень - спрямовано на погашення існуючої заборгованості за іншими (попередніми) зобов`язаннями відповідача перед позивачем;

- 3721.62 грн - утримано як комісію за надання кредиту.

Суд зазначає, що встановлення комісії за надання або обслуговування кредиту є незаконним, оскільки такі дії не є самостійною послугою, що надається споживачу в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Кредитор надає кредит у власних інтересах, а тому обов`язок Відповідача сплачувати за дії, які Позивач вчиняє на власну користь, є несправедливою умовою договору.

Що стосується суми 7 824.46 гривень, яку Позивач спрямував на погашення попередньої заборгованості, суд зауважує, що Позивачем не надано до суду первинних документів (договорів, розрахунків заборгованості), які б підтверджували правомірність та реальність існування того боргу, на погашення якого були спрямовані ці кошти.

Сама по собі довідка про взаємооблік є лише внутрішнім документом Позивача і за відсутності доказів існування підстави для такого взаємообліку (доведеного розміру попереднього боргу) не може вважатися належним доказом отримання Відповідачем кредитних коштів у цій частині. Позивачем не доведено, що вказана операція була спрямована на задоволення потреб Відповідача, а не була штучним збільшенням кредитного навантаження шляхом капіталізації попередніх відсотків та штрафів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній альтернативний розрахунок відсотків, здійснений виключно на суму фактично отриманих коштів в розмірі 6 175.92 гривень. Оскільки суд не може перебирати на себе функції Позивача та самостійно виокремлювати частину правомірних нарахувань із загального масиву некоректних даних, позовна вимога про стягнення відсотків визнається недоведеною.

Крім того, суд вбачає в діях Позивача ознаки зловживання правом та порушення принципу добросовісності, закріпленого у ст. 3 ЦК України. Включення до тіла кредиту прихованих комісій та проведення непрозорих операцій взаємообліку, що призвело до штучного збільшення суми боргу майже втричі порівняно з фактично виданими коштами, є недобросовісною діловою практикою.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою цих вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїм правом, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Враховуючи, що нарахування відсотків здійснювалося на завідомо неправомірну суму основного боргу, що призвело до пред`явлення необґрунтованих вимог, суд вважає за необхідне повністю відмовити у задоволенні вимог у цій частині.

Також суд зазначає, що позивач просить також стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за пенею у розмірі 1000.00 гривень.

Проте щодо стягнення заборгованості за пенею суд зазначає, наступне, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договорів був укладений сторонами 02 грудня 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем заборгованість за неустойкою у розмірі 1000.00 гривень не може бути стягнута із відповідача ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована пеня підлягає списанню позивачем.

Отже, у стягненні пені з відповідача на користь позивача в розмірі 1000.00 гривень необхідно відмовити.

Що стосується стягнення комісії в розмірі 601.00 гривень суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З врахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включатиплату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі №162572 від 02 грудня 2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу (тіла кредиту), суд приходить до висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення в розмірі 6175.92 гривень. Вказана сума є фактичним розміром грошових коштів, які Відповідач отримав у розпорядження, що підтверджується банківською випискою та не заперечується Позивачем у довідці про проведення взаємообліку. Оскільки обов`язок позичальника з повернення кредиту, згідно зі ст. 1046, 1054 ЦК України, обмежений сумою фактично одержаних коштів, а доказів повернення вказаної суми Відповідачем суду не надано, вимога про її стягнення є законною та доведеною. Натомість решта заявленої до стягнення суми, яка складається з незаконно нарахованої комісії, недоведеного "взаємообліку" та похідних від них відсотків, задоволенню не підлягає через їх безпідставність.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» /а.с.99-101/; - додаткову угоду №25770875635 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року /а.с. 98/; - акт прийому передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року, виконаних Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: - складання позовної заяви 5000.00 гривень; - вивчення матеріалів 1000.00 гривень; - підготовка адвокатського запиту 500.00 гривень; підготовка та подача клопотання - 500.00 гривень, всього - 7000.00 гривень /а.с.97/.

Дотримуючись принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 7000.00 гривень є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000.00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 586.70 гривень (2422.40 гривень (розмір судових витрат) х 6175.92 гривень (розмір задоволених позовних вимог) /26499.42 гривень (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію»; Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; статтями 509, 525, 526, 530, 598-599, 610-612, 614, 615, 623, 625-629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 162572 від 02 грудня 2024 року в розмірі 6175.92 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ 43541163) сплачений судовий збір в розмірі 586.70 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000.00 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко