Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №751/6481/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/6481/25

Головуючий у першій інстанції – Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/903/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді: Шарапової О.Л.

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради.

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 січня 2026 року, повний текст рішення виготовлено 22 січня 2026 року, суддя Деркач О.Г., місце ухвалення судового рішення – місто Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкоди в спілкуванні з донькою – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її вихованні; визначити ОСОБА_1 способи його участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення йому можливості: зустрічей з дитиною за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , відвідування разом з дитиною місць громадського відпочинку, щосуботи та щонеділі, кожного місяця з 09:30 год до 18:00 год, без присутності матері ОСОБА_2 ; спільного відпочинку із донькою з 14:00 год до 18:00 год у день народження дитини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року; безперешкодного відвідування дитини у період її хвороби, за місцем її фактичного перебування.

Обгрунтована позовна заява тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19.06.2024 року шлюб між ними розірвано. Після припинення шлюбних відносин дитина залишилася проживати з матір`ю. Після розірвання шлюбу позивач неодноразово намагався реалізувати своє право на особисте спілкування з донькою, однак відповідач систематично чинила перешкоди йому у здійсненні цього права, а тому з метою досудового врегулювання даного спору позивач звернувся до служби у справах дітей Чернігівської міської ради, яка рішенням від 24.03.2025 №142 визначила порядок спілкування з дитиною. Проте, незважаючи на законність та обов`язковість зазначеного рішення органу опіки та піклування, відповідач його не виконує, жодного разу не забезпечила реалізацію визначеного порядку. Позивач завчасно повідомляв відповідача про бажання зустрітися з донькою, але остання відмовлялася забезпечити зустріч без пояснення причин, не виходила на зв`язок або ігнорувала повідомлення, змінювала плаyи в останній момент, посилаючись на зайнятість чи інші обставини. Зазначені факти підтверджуються листуванням, яке велося упродовж березня-травня 2025, зокрема скриншотами смс повідомлень. Звертає увагу, що він як батько сумлінно виконує покладені на нього обов`язки з утримання дитини, вчасно сплачує аліменти на утримання доньки, стягнуті з нього на підставі судового наказу від 18.07.2024 у справі за №751/6236/24. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.08.2024 у справі №751/6232/24 з нього були стягнуті аліменти на утримання відповідачки у розмірі 1/6 частини доходу щомісячно до досягнення донькою трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №751/6232/24 закінчено, заборгованість відсутня. Позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, має стабільний дохід. Позивач звертався до Чернігівського районного управління поліції із заявою про вжиття заходів реагування щодо неправомірної поведінки відповідача, яка чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою, але звернення ніякого результату не дало і відповідач продовжує чинити перешкоди у спілкуван6ні з донькою. Зазначає, що оскільки сторони не змогли дійти згоди щодо порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а досудове врегулювання виявилося безрезультатним, виникла необхідність судового втручання з метою захисту батьківського права позивача та забезпечення найкращих інтересів дитини.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визначено ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надання йому можливості зустрічей з дитиною, а саме: щосуботи або неділі (відповідно до графіку служби батька) з 09 год 30 хв до 12 год 30 хв, за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження за добу матері про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення; обов`язкового повернення дитини в обумовлений час матері; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку.

Порядок виконання вище визначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відстрочено на час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном.

На час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном, зобов`язано матір дітей ОСОБА_2 організувати щосуботи або неділі спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, у заздалегідь обумовлений сторонами час, протягом 20 хвилин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що обраний позивачем спосіб юридичного захисту - зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди в спілкуванні з донькою та її вихованні - залишилась судом без задоволення, при цьому позивачем доведено наявність у нього об`єктивних, незалежних від нього та створених відповідачкою перешкод для спілкування із дитиною, а також вжиття ним активних дій з метою захисту його порушених батьківських прав.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на те, що відповідачка перетнула кордон України 16.10.2025, на думку позивача, таким чином відповідачка умисно уникає обстеження умов проживання дитини, батьків та виготовленню органом опіки та піклування письмового висновку щодо розв`язання спору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що можливість бачити дитину три години на тиждень, в той час, як мати з дитиною проводить час постійно, порушує баланс прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на відсутність належного обґрунтування відмови в позові в частині вимог щодо відвідування дитини в період її хвороби за місцем її фактичного перебування.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду в частині відстрочення порядку виконання визначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини на час воєнного стану в Україні та перебування дитини в цей період за кордоном є незаконним. Вказує, що відповідачка мешкає у м.Чернігові, уникаючи виконання рішення суду, покинула межі України, і може повернутися на своє постійне місце проживання у будь-який момент. Жодних доказів того, що відповідачка з дитиною має місце проживання на території іншої держави суду не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.12.2021, який розірвано рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19.06.2024 (а.с. 13, 14-15).

Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18, 20).

На підставі судового наказу виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова від 18.07.2024 у справі №751/6236/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття (а.с.45).

Аліментні зобов`язання виконуються позивачем належним чином, заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с.45)

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.08.2024 у справі №751/6232/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.07.2024 та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку – до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.16-17).

Виконавче провадження ВП №76304305 з виконання виконавчого листа №751/6232/24 закінчено (а.с.47), заборгованість зі сплати аліментів відсутня. (а.с.44).

Дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Дитина зареєстрована за місце реєстрації матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22, 53).

З листа (про надання інформації) від 12.06.2025 №11821/124/48/1/2025 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Чернігівського районного управління поліції із заявою про вжиття заходів реагування щодо неправомірної поведінки відповідача, яка чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою. По даному факту було проведено перевірку, за результатами перевірки, згідно зібраних матеріалів, ознак кримінального чи адміністративного правопорушення виявлено не було, прийнято рішення подальшу перевірку припинити (а.с.46).

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України 16.10.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перетнули кордон України в пункті пропуску пп «Дякове» (авто), напрям «виїзд» (а.с.92), дана інформацію не оспорюється і самою відповідачкою у заяві від 23.10.2026 (а.с.79? 161).

Позивач є військовослужбовцем проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення з 08.11.20224, за місцем служби характеризується позитивно, до адміністративної, кримінальної відповідальності не притягувався, має стабільний дохід (а.с.27, 29, 30, 31, 32, 33).

За попереднім місцем роботи в Чернігівському обласному центрі Науково-технічної творчості учнівської молоді характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою №01-25-109 від 21.05.2025 (а.с.28).

Згідно довідки про фактичне місце проживання особи без реєстрації №1-88/02/25 від 06.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до акту сусідів про проживання особи без реєстрації від 06.02.2025, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, де створені необхідні умови для перебування дитини (а.с.43).

Із висновку щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради про особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей №7 від 09.01.2026 убачається, що після з`ясування всіх обставин справи комісія з питань захисту прав дитини, у зв`язку з відсутністю матері та дитини на території міста Чернігова, на даний час розглянути спір між батьками та визначити порядок участі батька у вихованні дитини, враховуючи вимоги законодавства, не має можливості (а.с.100-101).

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої, третьої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно зі статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд має враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи конкретний порядок побачень батька з дитиною, суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи свідчать про наявність перешкод у батька в спілкуванні донькою, та врахував інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне, стабільне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, наявність конфлікту та неприязних відносин між батьками, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, відсутність підтверджених належними та достатніми доказами обставин, які б могли бути підставою для обмеження права батька на спілкування з донькою, і визначив порядок періодичних тимчасових побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 . На думку суду першої інстанції, визначений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримки зв`язків між батьками. А тому позов підлягає частковому задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

Суд першої інстанції правильно констатував, що на сьогоднішній день дійсно між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, але це не дає право відповідачу заборонити позивачу на спілкування з донькою. Сторони – позивач і відповідач, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і факт того, що дитина проживає з матір`ю, не дає їй жодних переваг чи пріоритету у процесі виховання та спілкування.

Вирішуючи цей спір з урахуванням вимог закону, слід виходити з того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дитини, а визначений спосіб участі батька у її вихованні повинен максимально відповідати саме інтересам дитини.

Такий висновок відповідає розумному балансу участі батька у вихованні дитини.

Проте, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно констатував, що на сьогоднішній день дійсно між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, але це не дає можливість відповідачу заборонити позивачу на спілкування з донькою. Сторони – позивач і відповідач, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і факт того, що дитина проживає з матір`ю, не дає їй жодних переваг чи пріоритету у процесі виховання та спілкування.

Вирішуючи цей спір з урахуванням вимог закону, слід виходити з того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дитини, а визначений спосіб участі батька у її вихованні повинен максимально відповідати саме інтересам дитини.

Такий висновок відповідатиме розумному балансу участі батька у вихованні дитини.

Визначений судом першої інстанції спосіб спілкування батька з дочкою та його участь у її вихованні не в повній мірі відповідає інтересам дитини з огляду на її вік та стан здоров`я, що у свою чергу не сприятиме гармонійному розвитку дитини та не можна визнати законним і обґрунтованим.

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати її до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька з малолітньою дитиною.

Право батька на спілкування з донькою є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком, в тому числі з можливістю спільного проведення вихідних днів, спільного відпочинку в день народження дитини, зміцнює стосунки батька та дитини, формує світогляд дитини, відповідає інтересам дитини.

Крім того, батько має право бути проінформованим про стан здоров`я дитини та можливість відвідувати її під час її захворювань, що також може позитивно відзначитися на скорішому ви здоровленні дитини.

Відповідачка не довела та не надала суду належних та допустимих доказів того, що спілкування з позивачем буде суперечити інтересам дитини, а також доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини. Жодних обставин підтверджених належними та допустимими доказами, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено і будь-яких доказів цьому останньою не надано.

Встановлюючи порядок побачень батька з донькою, колегія суддів враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою.

Зважаючи на вік дитини, стан її здоров`я, відсутність у справі відомостей негативного характеру про особу позивача та його ставлення до доньки, доцільним є встановлення наступного порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини:

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надання йому можливості зустрічей з донькою :

- щосуботи або неділі (відповідно до графіку служби батька) кожного місяця з 09 год 30 хв. до 14 год 30 хв., без участі відповідачки за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження за добу матері про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення; обов`язкового повернення дитини в обумовлений час матері; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку;

- з 14 год 00 хв. до 16 год 00 хв. у день народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року без участі відповідачки;

- безперешкодного відвідування доньки у період її хвороби за місцем її фактичного перебування.

Зобов`язання ОСОБА_2 організувати можливість щосуботи та неділі спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, протягом 1 години з урахуванням зайнятості дитини та її стану здоров`я.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13 січня 2026 року – змінити, виклавши його в редакції цієї постанови:

«Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, встановлення способу участі батька у вихованні дитини та спілкування з нею, третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надання йому можливості зустрічей з донькою:

- щосуботи або неділі (відповідно до графіку служби батька) кожного місяця з 09 год 30 хв. до 14 год 30 хв., без участі ОСОБА_2 за умови перебування дитини в Україні та за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження за добу матері про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення; обов`язкового повернення дитини в обумовлений час матері; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку;

- з 14 год 00 хв. до 16 год 00 хв. у день народження доньки 29 травня кожного року без участі ОСОБА_2 за умови перебування дитини в Україні та за умови задовільного стану здоров`я дитини;

- безперешкодного відвідування доньки у період її хвороби за місцем її фактичного перебування.

Зобов`язати ОСОБА_2 організувати можливість щосуботи та неділі спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, протягом 1 години з урахуванням зайнятості дитини та її стану здоров`я.»

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Головуюча: Судді: