Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №686/22782/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №686/22782/25

Суддя: П'єнта І. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22782/25

Провадження № 22-ц/820/1921/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року (суддя Карплюк О.І.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначалося, що відповідачка є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , які надає МКП «Хмельницьктеплокомуненерго». Абонентський номер споживача № НОМЕР_1 (опал. площа 28,40 кв.м. – власник ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) та абонентський номер споживача № НОМЕР_2 (опал. площа 36,40 кв.м. - власник ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ).

Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність повного погашення заборгованості, відповідачка здійснює неналежну оплату за надані підприємством послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої зобов`язання.

Вказувалось, що станом на 17.07.2025 заборгованість відповідачки за період з 01.10.2014 - 31.10.2021 становить 23140,07 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості спожиту житлову комунальну послугу з централізованого опалення централізованого постачання гарячої води по проведених платежах і нарахуваннях.

Враховуючи викладене вище, МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2014 по 31.10.2021 у розмірі 23140,07 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2014 по 31.10.2021 у розмірі 23140,07 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначає, що починаючи з 15.01.2014 відповідачка припинила бути власником спірної частки квартири та фактично втратила будь-який правовий зв`язок із зазначеним об`єктом нерухомого майна.

Вказує, МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» пред`явило до неї вимоги про стягнення заборгованості за період, коли квартира вже не перебувала у її власності.

У відзиві на апеляційну скаргу МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що скаржницею не доведено, що 1/2 частка власності на квартиру АДРЕСА_4 , яку за рішенням суду у справі №686/10199/13-ц було закріплено за ОСОБА_4 належить йому або іншій особі, оскільки суду не було надано належних доказів, які б свідчили про реальну реєстрацію переходу цієї частки від неї іншій особі.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не проводила у встановлені строки оплату за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне.

Встановлено, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 . Абонентський номер споживача № НОМЕР_1 та абонентський номер споживача № НОМЕР_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2013 року у справі №686/10199/13-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_5 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартири АДРЕСА_5 . (а.с. 56)

27.12.2013 ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_5 . (а.с. 63-65)

Згідно з договором купівлі-продажу частини квартири, посвідченим приватним нотаріусом Оксанюк А.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 218 від 15.01.2014, ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 . Ця частка належить продавцю на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2013 року. (а.с. 57-58)

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. (ч. 2 ст. 317 ЦК України)

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вимогами ст.322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Колегія суддів враховує, що, за змістом статей 319, 322 ЦК України, обов`язок з утримання майна та оплати пов`язаних із цим витрат покладається саме на власника такого майна. Аналогічний підхід закріплений у нормах законодавства про житлово-комунальні послуги, які пов`язують статус споживача та обов`язок з оплати послуг із наявністю права власності або користування відповідним об`єктом на договірних засадах.

Так, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2014 по 31.10.2021. Отже, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 15.01.2014 було продано належну їй частку квартири АДРЕСА_5 , а отже відповідачка з 15.01.2014 втратила статус споживача житлово-комунальних послуг відповідно до її частки квартири та не може нести відповідальність за зобов`язаннями нового власника цієї частки квартири. Доказів того, що позивачка зареєстрована в квартирі, що проживає в ній та користується житлово-комунальними послугами, позивач суду не надав.

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позов, не з`ясував, за який саме період заявлено стягнення заборгованості та не перевірив питання належності відповідача, як суб`єкта спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок зі сплати вартості житлово-комунальних послуг після відчуження квартири не може бути покладений на ОСОБА_1 , а заявлені до неї позовні вимоги є безпідставними.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

При подачі апеляційної скарги скаржницею ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 4542 грн, і саме ця сума, у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, підлягає стягненню з позивача на користь скаржниці.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» відмовити.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 4542 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua