Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №686/22728/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №686/22728/26

Суддя: Топчій Т. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22728/26

Провадження № 33/820/691/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Лапаєва Д.О. на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої продавцем у магазині «VAPERY»,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., з конфіскацією предметів торгівлі, без конфіскації грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановою суду, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді продавця у магазині «VAPERY», що по вул. Січових Стрільців, 4А в м. Хмельницькому, всупереч вимог ст. 65 ч. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції Закону № 4536-IX від 16.07.2025) та ст. 226 п. 226.1 Податкового кодексу України, здійснювала торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку, зокрема, 22 липня 2026 року близько 12 год. 10 хв. реалізувала ОСОБА_2 рідини, що використовуються в електронних сигаретах (ароматизатор «Chaser», 12 мл., гліцерин «CHASER», підсилювач міцності «SEANDART»), без марок акцизного податку.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Лапаєв Д.О. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, дійшовши висновку про наявність у ОСОБА_1 статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Вважає, що з урахуванням диспозиції ст. 156 ч. 1 КУпАП та положень ЗУ № 3817-IX суб`єктом відповідальності за вказаною нормою є саме суб`єкт господарювання, який здійснює роздрібну або оптову торгівлю відповідними товарами. Натомість ОСОБА_3 суб`єктом господарювання не є, оскільки зареєстрована як найманий працівник ФОП ОСОБА_4 та виконувала трудові обов`язки продавця-консультанта у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Окрім того, матеріали справи не містять доказів реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, наявності у неї відповідної ліцензії чи здійснення нею самостійної, систематичної та на власний ризик господарської діяльності. Навпаки, наявні документи підтверджують перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_4 , який є належним суб`єктом господарювання та на якого покладається обов`язок дотримання встановленого порядку здійснення торгівлі.

На думку апелянта, сам факт виконання найманим працівником функцій продавця не наділяє його статусом суб`єкта господарювання та не є достатньою підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУпАП. При цьому перевірка законності здійснення підприємницької діяльності та дотримання суб`єктом господарювання ліцензійних вимог не входить до трудових обов`язків продавця.

Наголошує, що працівникам поліції було відомо про те, що ОСОБА_1 є продавцем, а не власником чи суб`єктом господарювання, однак протокол про адміністративне правопорушення складено саме щодо неї. Вважає, що такі обставини свідчать про притягнення до відповідальності неналежного суб`єкта та про неповне з`ясування обставин справи всупереч вимогам ст. 245 КУпАП.

Посилається на відсутність у матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію товару від свого імені, на власний ризик, систематично та з метою отримання прибутку, а тому вважає недоведеним наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Сторона захисту також зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів факту реалізації ОСОБА_1 відповідної продукції. Зокрема, відсутні фіскальний чек, товарна накладна, квитанція, докази отримання грошових коштів чи вилучення виручки, а також інші документи, які б підтверджували факт продажу товару.

Вважає, що не доведено й здійснення ОСОБА_1 самостійної та систематичної господарської діяльності, у зв`язку з чим відсутні достатні докази наявності в її діях об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Окрім того, зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам захисту щодо невстановлення факту реалізації саме підакцизної рідини, яка підлягає маркуванню марками акцизного податку. Згідно з протоколом огляду та вилучення предметом вилучення були окремі товари та компоненти, а саме ароматизатор, гліцерин, підсилювач смаку тощо, а не готова рідина, що використовується в електронних сигаретах. Належних доказів того, що вилучена продукція є підакцизним товаром та підлягає обов`язковому маркуванню, матеріали справи не містять.

Вважає, що для встановлення складу та призначення вилученої продукції необхідні спеціальні знання, однак відповідне експертне чи інше спеціальне дослідження не проводилося.

За таких обставин, на думку захисника, висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, є безпідставним.

Звертає увагу і на те, що протокол не містить належного посилання на конкретну норму спеціального законодавства, яку було порушено, як того вимагає ст. 256 КУпАП, а суд першої інстанції наведеним доводам належної оцінки не надав.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 та її захисник Лапаєв Д.О.,будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду, яке було призначено на 14.30 год. 22 вересня 2026 року не з`явилися. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив проводити судове засідання без його участі та за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи оскаржену постанову у справі про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що її вина у вчинені інкримінованого їй адміністративного правопорушення доведена та підтверджена сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_2 , даними протоколу огляду та вилучення від 22 липня 2026 року, відомостями рапорту працівника поліції та протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, з даним висновком апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Проте, в оскарженій постанові, обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , суддя послався лише на джерела доказів, не розкривши суті доказів, не зазначивши саме які факти, які мають відношення до предмету доказування, підтверджують ці докази. В зв`язку із чим висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАп, неможна вважати обґрунтованим.

За змістом статті 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №138346 від 22 липня 2026 року вбачається, що 22 липня 2026 року близько 12год.10хв. гр.. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в магазині «VAPERY», що по вул. Січових Стрільців, 4А в м. Хмельницькому, здійснила продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме ароматизатор «Chaser», 12 мл., гліцерин «CHASER», підсилювач міцності «SEANDART» без марок акцизного податку, гр.. ОСОБА_2 за грошові кошти в розмірі 350 гр. чим порушила вимоги ст. 65 ч. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 226 п. 226.1 Податкового кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані суддею першої інстанції за ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Диспозицією ст. 156 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

З огляду на обставини справи, що розглядається, доказуванню також підлягає факт здійснення торгівлі, тобто укладення договорів куплі – продажу рідин без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Як вбачається із письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , на які в своїй постанові суддя першої інстанції посилається як на доказ вини ОСОБА_1 , він 22 липня 2026 року близько 12 год.10хв. зайшов у магазин «VAPERY», що по вул. Січових Стрільців в м. Хмельницькому де придбав рідину для електронних сигарет «Chaser», 12 мл. за грошові кошти в сумі 350грн. В подальшому його зупинили працівники поліції, яким він розповів про обставини купівлі рідини для електронних сигарет без марок акцизного збору.

Разом з тим із наведених пояснень не вбачається, що саме ОСОБА_1 здійснила реалізацію ОСОБА_2 зазначеного товару. Свідок не зазначив особи продавця, не навів її індивідуальних ознак та не вказав обставин, за яких він міг достовірно встановити, що продаж товару здійснила саме ОСОБА_1 .

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, матеріали справи не містять.

Зокрема, працівниками поліції не зафіксовано безпосереднього факту реалізації товару ОСОБА_1 , контрольована закупка не проводилася, грошові кошти, які могли бути отримані нею внаслідок реалізації зазначеного товару, у ОСОБА_1 не вилучалися, відеозапис закупки товару не проводився. Апеляційний суд вважає, що перебування ОСОБА_1 на робочому місці у магазині, де знаходився товар без марок акцизного податку, не підтверджує факту здійснення нею роздрібної торгівлі таким товаром.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Проте, як вбачається, у матеріалах справі відсутні будь які інші належні та допустимі докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили вчинення саме ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч. 1 КУпАП, що полягало б у здійсненні активних дій, спрямованих на реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку.

Досліджені в ході апеляційного розгляду докази не доводять факту здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку, а отже і наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Апеляційний суд акцентує свою увагу на тому, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події після повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права, яка, згідно з приписами ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на її користь.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, справа на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП підлягає закриттю, а апеляційна скарга – задоволенню.

Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Встановлені апеляційним судом обставини є достатніми для скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Лапаєва Д.О. задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.1 – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.156 ч. 1 КУпАП закрити на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua