Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №591/12969/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/12969/25

Номер провадження 22-ц/816/2654/26

Категорія - 68

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання: Овчаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Грабарем Валерієм Петровичем,

на додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2026 року у складі судді Клименко А.Я., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складене 19 червня 2026 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернувся суду з позовом.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

12 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою, в якій просив вирішити питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2026 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 8948 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Грабаря В.П., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розподіл судових витрат в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 4474,00 грн відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4474,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач повністю визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, а отже закон чітко звільняє її від обов`язку компенсувати половину судового збору позивачу, покладаючи цей тягар (у розмірі 50%) на державний бюджет.

Окрім того, у самій письмовій заяві про визнання позову, стороною відповідача було чітко поставлено перед судом питання щодо розподілу судових витрат: «Повернути позивачу ( ОСОБА_2 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно з квитанцією від 14.11.2025 року».

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, проте у судове засідання не прибула. Адвокат Грабар В.П. подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не прибув, своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

17 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 8948,00 грн, що підтверджується квитанцією від 14 листопада 2025 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Призначено підготовче засідання на 13 березня 2026 року.

10 березня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Грабаря В.П., подала до Зарічного районного суду м. Суми заяву про визнання позову, в якій просила: прийняти визнання відповідачем ОСОБА_1 позову ОСОБА_2 ; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; повернути позивачу ( ОСОБА_2 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно з квитанцією від 14 листопада 2025 року.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши це у заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм правом, передбаченим положеннями частини 1 статті 206 ЦПК України, та звернулася до суду із заявою про визнання позову, у зв`язку з чим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено.

З урахуванням вищевикладеного, у зв`язку із визнанням відповідачем ОСОБА_1 позову до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підлягає поверненню позивачу ОСОБА_2 з державного бюджету.

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення судового збору із відповідача ОСОБА_1 у повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про стягнення із відповідача сплаченого за подання позову судового збору у розмірі 4474,00 грн та повернення позивачу із державного бюджету 50 відсотків, сплаченого за подання позову, судового збору у розмірі 4474,00 грн

Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Грабарем Валерієм Петровичем, задовольнити.

Додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4474 гривні 00 копійок.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 4474 гривні 00 копійок, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції від 14 листопада 2025 року за реквізитами: отримувач: ГУК Сум обл/Сумська мтг – Зарічний рс/22030101 Казначейство України (ел. адм. подат.), ЄДРПОУ: 37970404, IBAN: UA468999980313161206100018540, призн. платежу: 101; НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 ; 101 3087607533, судовий збір за позовом ОСОБА_2 , Зарічний районний суд м. Суми; ID транзакції 2192431479.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: О.М. Черних

А.М. Худик