Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №484/1946/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 484/1946/26

Провадження № 33/812/400/26

Головуючий у суді І-ї інстанції – Медведєва Н.А.

Доповідач - Червоненко Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23” вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду Червоненко Д.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кравченка О.С. на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Згідно постанови суд першої інстанції встановив, що 10.04.2026 о 09:16 в м.Первомайську по вул. Одеська ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови та тремтіння кінцівок рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність.

Не погоджуючись з постановою суду захисник Кравченко О.С. просить постанову скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що із опису обставин, наведеного судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, вбачається, що в її тексті не міститься жодного посилання на конкретний часовий проміжок (таймкод) відеозапису, на якому було б зафіксовано обличчя або іншим чином ідентифіковано особу, яка перебувала за кермом транспортного засобу саме в момент його руху. Сам по собі факт того, що автомобіль рухався по дорозі перед службовим автомобілем поліції, жодним чином не підтверджує, що саме ОСОБА_1 , а не будь-яка інша особа, керував цим транспортним засобом у зазначений момент, оскільки відеозапис фіксує рух транспортного засобу як об`єкта, а не встановлює особу водія.

Наголошує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії від 10.04.2026 (пункт 14) ОСОБА_1 від надання пояснень по суті правопорушення офіційно відмовився, скориставшись гарантованим ст. 63 Конституції України правом не свідчити щодо себе.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на те, що під час неформального спілкування з поліцейським (з приводу причини зупинки та несправності фари) ОСОБА_1 «жодних заперечень не надав» і, відповідно, не заперечував факт керування, не може розцінюватися як доказ визнання ним факту керування транспортним засобом. Мовчання особи або відсутність спонтанних заперечень під час спілкування з працівником поліції, яке не було зафіксовано в протоколі як пояснення особи по суті правопорушення, не є і не може підміняти собою належний доказ, а тлумачення такого мовчання на шкоду особі суперечить презумпції невинуватості (стаття 62 Конституції України) та вимогам ст. 245, 251, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи виключно на підставі належних і допустимих доказів.

На думку захисника, наданий органом поліції відеозапис з нагрудного відеореєстратора № 1113031965/69 не є цілісним безперервним записом, а складається з окремих фрагментів з розривами (стрибками) у часі, у зв`язку з чим захисником було заявлено клопотання про витребування первинного (оригінального) відеофайлу без монтажу та обрізання. Крім того, захисником було заявлено, а судом першої інстанції задоволено клопотання про витребування від органу поліції повного відеозапису моменту зупинки транспортного засобу, який дозволив би достеменно встановити особу водія. Однак на виконання ухвали суду орган поліції надав ті самі два відеофайли, які й так уже містилися в матеріалах справи, не надавши жодного додаткового чи більш повного запису.

За таких обставин відеозапис, яким суд першої інстанції обґрунтував висновок про доведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є фрагментованим, неповним і таким, щодо достовірності та цілісності якого існують обґрунтовані сумніви, що виключає можливість покладення його в основу беззаперечного висновку про винуватість особи.

Захисником у письмових запереченнях, поданих до суду першої інстанції, наведено, зокрема, доводи про те, що транспортний засіб ВАЗ 2105, НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 , а зареєстрований за іншою особою — ОСОБА_2 ; що до участі у справі не залучалися свідки керування транспортним засобом; що жоден з наданих відеозаписів не фіксує моменту наближення транспортного засобу до місця зупинки та особи, яка ним керувала.

Проте в оскаржуваній постанові відсутня будь-яка оцінка наведених доводів захисту: суд не навів мотивів, з яких відхилив довід про належність транспортного засобу третій особі, не спростував довід про відсутність свідків та відсутність фіксації моменту керування на відеозаписі. Таке порушення вимог статей 283, 284 КУпАП є самостійною підставою для скасування постанови.

Організувати відеоконференцзв`язок згідно поданої ОСОБА_3 заяви не вдалось з технічних причин, у судове засідання до суду апеляційної інстанції він не з`явився, засобами електронного зв`язку подав клопотання про проведення судового засідання без його участі, апеляційну скаргу підтримав.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Отже, згідно положень статті 294 КУпАП, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, вивчивши доводи апеляційної скарги захисника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – адвоката Кравченка О.С., вважаю, що його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пунктах 3, 4 розділу I цієї Інструкції.

Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктами 12 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636734 від 10.04.2026 (а.с.3), відеозаписами вказаної події. (а.с.8, 41).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №636734 від 10.04.2026 року вбачається, що 10.04.2026 о 09:16 в м. Первомайську по вул. Одеська ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови та тремтіння кінцівок рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 від підпису відмовився, також відмовився від пояснень (а.с. 1).

З долучених до матеріалів цієї справи відеозаписів, які було перевірено судом апеляційної інстанції на відповідність вимогам закону до процедури фіксації огляду водія на стан сп`яніння, встановлено, що на відеозаписах зафіксовано транспортний засіб марки «ВАЗ 2105, д.н.з НОМЕР_1 , який рухався по дорозі перед службовим автомобілем працівників поліції, який невдовзі був зупинений працівниками поліції (запис на відеореєстратор в автомобілі). Наступний відеозапис на нагрудну камеру поліцейського свідчить про те, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 причину зупинки його транспортного засобу. ОСОБА_1 не заперечує, що керував транспортним засобом «ВАЗ 2105, д.н.з НОМЕР_1 , а також погоджується з порушенням ПДР, яке стало причиною зупинки вказаного транспортного засобу.

Отже, з наведеного слідує, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу марки «ВАЗ 2105, д.н.з НОМЕР_1 .

У подальшому працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ». ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а також відмовився від надання пояснень та підписів.

У подальшому поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Також працівником поліції роз`яснено водієві ОСОБА_1 про те, що у разі відмови на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення стану сп`яніння щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.5 ПДР, за що також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.п. 8,41).

Також, під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейським складено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції до ПЦМБЛ від 10.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 , де в графі результат огляду зазначено «відмовився» (а.п. 4).

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.

Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.

Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дані відеозаписів досліджених судом апеляційної інстанції поза розумним сумнівом вказують на те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також підтверджують факт відмови останнього від проходження перевірки на предмет перебування в стані наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Відтак, доводи апеляційної скарги захисника про те, що транспортний засіб ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 , суд не приймає до уваги, адже відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у даному конкретному випадку підлягає водій транспортного засобу, тобто ОСОБА_1 ..

Посилання захисника на те, що до участі у справі не залучалися свідки керування ОСОБА_1 транспортним засобом не спростовує вищевстановлений факт такого керування, адже його зафіксовано на відеозаписах відповідно до вимог ст.ст. 251, 266 КУпАП та Інструкції, про що зазначено вище.

Доводи захисника про те, що жоден з наданих відеозаписів не фіксує моменту наближення транспортного засобу до місця зупинки та особи, яка ним керувала, суд відхиляє як такі, що не свідчать про інший хід та розвиток подій, відмінний від встановленого судом.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу є також доводи захисника, що наданий органом поліції відеозапис з нагрудного відеореєстратора № 1113031965/69 не є цілісним безперервним записом, а складається з окремих фрагментів з розривами (стрибками) у часі, адже цей запис є безперервним та сформований окремим файлом.

На переконання апеляційного суду, працівниками поліції дотримані вимоги закону щодо засвідчення факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.

Відтак, згідно сукупності досліджених доказів, судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд першої інстанції наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги захисника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – адвоката Кравченка О.С. про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Кравченка О.С. залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Д.В. Червоненко