Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №466/11722/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/11722/25 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/811/1652/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика», за участі третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди , завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика», за участі третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивувала тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 21 травня 2025 року о 14 год. 45 хв. на 14 км + 800 м автодороги М-11 Львів-Шегині за участю транспортного засобу «Daf FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Koegel», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та належного їй транспортного засобу марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вона та її пасажир отримали легкі тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , який на момент її скоєння виконував трудові обов`язки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика».

Виплативши їй страхове відшкодування в розмірі 250 000 грн, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» як страховик винної особи повністю виконала свої зобов`язання відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 469838,16 грн.

Оскільки страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, відповідач зобов`язаний сплатити їй різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 157 294.73 грн.

Крім того, вона сплатила 1000 грн ФО СПД ОСОБА_4 за видачу звіту вартості відновлювального ремонту автомобіля.

З наведених підстав просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» на її користь 158 294.73 грн матеріальної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 94 202.81 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 582,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика».

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір завданого збитку, зокрема, фактичну вартість проведеного ремонту автомобіля.

Позивачці виплачено страхове відшкодування у сумі 252 640.00 грн, однак, звертаючись з позовними вимогами, ОСОБА_1 не надала доказів, що цієї суми недостатньо для відшкодування завданої їй шкоди і задоволення позовних вимог не призведе до подвійного стягнення.

Розмір завданої шкоди встановлюється на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи, однак такий у матеріалах справи відсутній, а у наданому позивачкою звіті про оцінку транспортного засобу № 1842/25 від 16 червня 2025 року відсутні відомості щодо попередження оцінювача про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, а також відсутня інформація про те, що звіт підготовлений для подання до суду, тому такий не може бути належним та допустимим доказом розміру завданої шкоди.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року скасувати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку в електронному вигляді судової повістки-повідомлення в його електронний кабінети підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с. 173).

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» не з`явився, причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скаргги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 21 травня 2025 року о 14 год. 45 хв. на 14 км + 800 м автодороги М-11 Львів-Шегині ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Daf FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Koegel», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року у справі № 464/5604/25 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 ККпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на те, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 закрито з нереабілітуючих підстав, його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Сихівського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року у справі № 464/5604/25.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки ««Daf FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Koegel», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» відповідно до страхового полісу №227486807 від 02 березня 2025 року.

Полісом №227486807 від 02 березня 2025 року передбачено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, на одну потерпілу особу становить 250 000 грн.

Випискою по рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується, що 03 жовтня 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 250 000 грн.

Згідно з звітом № 1842/25 про оцінку КТЗ «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеним 16 червня 2025 року СПД ФО ОСОБА_4 , ринкова вартість автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 469838.16 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ з ПДВ складає 407 294.73 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні з ПДВ складає 197 271.24 грн.

26 вересня 2025 року СПД ФО ОСОБА_4 складено звіт № 2973/25 про оцінку КТЗ «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ без ПДВ складає 344202.81 грн, а з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні без ПДВ – 170 477.69 грн.

30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» з вимогою сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 157 294.73 грн.

Листом № 0111/25 від 11 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» відмовило ОСОБА_1 у задоволенні її вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з:

1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи;

2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону;

4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу;

6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Оскільки страховиком виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 250 000 грн, яка передбачена полісом №227486807 від 02 березня 2025 року за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, відтак, у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування у більшому розмірі, ніж ним виплачений.

При цьому, сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих ОСОБА_1 , тому остання має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат зі сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19.

Звертаючись з позовними вимогами, ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала доказів, які б підтверджували фактичне проведення ремонту належного їй автомобіля особою, що є платником ПДВ.

За таким обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що при виплаті страхового відшкодування безпосередньо потерпілій особі податкові зобов`язання не виникають, тому відсутні підстави для збільшення страхового відшкодування на суму ПДВ.

Відтак, вирішуючи питання розміру майнової шкоди, яку завдано позивачці, суд першої інстанції правильно врахував звіт № 2973/25 від 26 вересня 2025 року, яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , визначено без ПДВ, оскільки даний звіт об`єктивно вказує на розмір завданих ОСОБА_1 прямих збитків.

Водночас, необґрунтованими є доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» щодо неврахування коефіцієнта фізичного зносу при визначені вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX, який набув чинності з 01 січня 2025 року не передбачено врахування коефіцієнта фізичного зносу при визначені розміру страхового відшкодування.

Крім того, правильність стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, підтверджується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18, від 22 квітня 2020 року, у справі № 756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 та від 11 серпня 2021 року у справі № 554/8473/19.

З огляду на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ без ПДВ складає 344202.81 грн, а страхову виплату здійснено у розмірі 250 000 грн, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 94 202.81 грн.

Враховуючи те, що автомобіль позивачки пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 , що на момент дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки, перебуваючи у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що завдана ОСОБА_1 майнова шкода в розмірі 94 202.81 грн підлягає стягненню на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика», що не позбавляє останнього права звернутися з регресним позовом до винної особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачкою звіт № 2973/25 від 26 вересня 2025 року є неналежним доказом визначення розміру завданої їй майнової шкоди, є необґрунтованими, оскільки можливість використання звіту (акту) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами) як належного засобу доказування для визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц та від 30 червня 2020 року у справі №200/12295/17 та від 03 червня 2021 року у справі № 461/2217/19.

Наданий позивачкою звіт № 2973/25 від 26 вересня 2025 року відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а відтак є належним доказом, який підтверджує та встановлює розмір завданих збитків.

Разом з тим, заперечуючи розмір збитків, встановлений на підставі звіту № 2973/25 від 26 вересня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» не надало доказів на його спростування, в тому числі і не зверталося до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яка не могла бути призначеною судом самостійно за відсутності відповідного клопотання хоча б однієї із сторін.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ Логістика» – залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.