Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №303/6953/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6953/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

23.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 серпня 2026 року накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736890, - ОСОБА_1 , 04.08.2026 о 10 год. 38 хв., в м. Мукачево по вул. Берегівська – об`їзна, керував т/з «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що він у суді першої інстанції визнав свою вину, однак не мав юридичних знань, не розумів наслідків своїх пояснень і не користувався допомогою захисника. Вважає, що судом в повній мірі не досліджено всіх обставин справи, у зв`язку з чим просить витребувати від працівників поліції повні записи з бодікамер поліцейських, щоб дослідити підстави зупинки, ознаки сп`яніння, порядок пропозиції огляду, роз`яснення прав і наслідків, факт та форму відмови, відповідність відео протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , неяка якого із урахуванням положень ч.6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, суд враховує, що останній належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи інших клопотань від нього не поступало.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги сторони захисту, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП.

Відповідно до положень п.п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 №736890 від 04.08.2026, ОСОБА_1 04.08.2026 о 10 год. 38 хв. у м. Мукачево по вул. Берегівська – об`їзна, керував т/з «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що із змістом протоколу ознайомлений, однак від дачі поясненнявідмовився.

Всупереч доводам апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: вище вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; відмовою ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння; розпискою про підтвердження факту залишення на зберігання транспортного засобу на тимчасове зберігання; відеозаписами з бодікамер представників поліції, зокрема, інспектора 1 взводу 3 роти УПП в З/о старшого лейтенанта поліції Трояна М.М.; фактом визнання вини у судовому засіданні під час слухання справи в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах, встановлених постановою судді першої інстанції від 06 лютого 2025 року, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , які стосуються відсутності у нього юридичної обізнаності із правовими наслідками визнання ним своєї вини у суді першої інстанції.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, незнання законів, а також правових наслідків незнання таких законів не звільняє від юридичної відповідальності. Тобто, правова необізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з юридичними наслідками будь-яких пояснень, наданих такою особою під час розгляду справи в суді під час розгляду справи про притягнення такої особи до відповідальності, не звільняє таку особу від відповідальності.

Згідно ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

ОСОБА_1 не відмовився від надання показів та свідчень у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області та не надавав такі покази під примусом, а з власної волі, у зв`язку з чим апеляційний суд враховує факт визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Серед інших доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що судом в повній мірі не досліджено всіх обставин справи, у зв`язку з чим просить витребувати від працівників поліції повні записи з бодікамер поліцейських, щоб дослідити підстави зупинки, ознаки сп`яніння, порядок пропозиції огляду, роз`яснення прав і наслідків, факт та форму відмови, відповідність відео протоколу.

Проте, в апеляційного суду відсутні підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 клопотання про витребування, оскільки, як уже було встановлено судом апеляційної інстанції вище, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у своїй постанові належним чином дослідив всі допустимі та належні докази, які доводять винуватість апелянта у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у вину.

Крім цього, такі твердження апелянта спростовуються доданими до матеріалів справи відеозаписів з бодікамер поліцейських, зокрема з бодікамери інспектора 1 взводу 3 роти УПП в З/о старшого лейтенанта поліції Трояна М.М., з якої чітко вбачається, що представники поліції, помітивши т/з «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , який рухався по вул. Берегівська - об`їзна у м. Мукачево, зупинили такий, та заявили ОСОБА_1 , що у працівників поліції є достатні підстави вважати, що у останнього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на наявність у нього стану наркотичного сп`яніння.

З відеозапису з бодікамер чітко вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук.

Під час складання протоколу, ОСОБА_1 роз`яснено його право на: перекладача, адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, відмови у свідченні проти себе та своїх близьких, повідомлено про розгляд справи в Мукачівському міськрайонному суді, тощо.

Таким чином, у матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол складений уповноваженими представниками поліції згідно вимог ст. 256 КУпАП, підписаний працівником поліції та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 серпня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ