Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №127/13316/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/13316/26

Провадження № 22-ц/801/2366/2026

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа № 127/13316/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/13316/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

за апеляційною скаргою представника Самородової Олени Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2026, ухвалене у складі судді Борисюк І.Е. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 15.07.2026, –

в с т а н о в и в :

20.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь додаткові витрати на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 106783 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.04.2013 по 8.10.2018 . У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. 21.04.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частки його доходу (заробітку) щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Позивач зазначає, що наявність особливих обставин, розвиток здібностей та хвороби дитини спричинили додаткові витрати. Так, малолітній ОСОБА_4 є учнем Комунального закладу «Вінницький ліцей № 18» та навчається за авторською інтегрованою освітньою програмою А.Д. Цимбалару «Світ чекає крилатих», вартість якого становить 4000,00 грн на місяць. Також дитина систематично відвідує Центр розвитку дітей та юнацтва «Дивосвіт», де займається в гуртку бразильських єдиноборств Капоейро, оплату в розмірі 16700,00 грн за який та на спеціальний одяг в сумі 2660,00 грн несе позивач. Також у вересні та жовтні 2024 року та 18.07.2025 ОСОБА_4 було проведено стоматологічне лікування вартістю 4305,00 грн. Крім того, у зв`язку із розвитком дитини у позивачки виникла необхідність змінити його ліжко та облаштувати кімнату необхідними меблями для навчання та проживання, на що було витрачено 48530,00 грн. Малолітній ОСОБА_4 має проблеми зі щитовидною залозою, регулярно проходить обстеження та лікування. Вартість консультації ендокринолога та УЗД становить 1544,00 грн. Також у липні 2025 року сімейним лікарем були виявлені у ОСОБА_4 підозри на сколіозтичну поставу та пласкостопію, було рекомендовано консультацію дитячого ортопеда, травматолога, реабілітолога ЛФК, масаж та плавання. Внаслідок огляду дитині був поставлений діагноз: сколіоз грудно-поперекового відділу хребта І ступеня та двобічна повздовжна плоскостопія І ступеня, для лікування чого ОСОБА_4 потрібне періодичне відвідування реабілітолога, плавання та ЛФК. У грудні 2025 року ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні КНП «ВОМЦРД ВОР» з діагнозом «Запаморочення та порушення рівноваги тіл, дитячий ідеопатичний сколіоз попереково-грудного відділу», на обстеження та лікування яких позивачкою було витрачено кошти. Крім того позивачкою було понесено витрати на спеціальне взуття для ОСОБА_4 та відвідування басейну. 13.12.2025 позивачкою для забезпечення сину належного рівня життя та навчання було придбано інвертор за 106000,00 грн, який, на її думку, також можна віднести до додаткових витрат на дитину. Загальна сума додаткових витрат склала 213556,00 грн, з яких становить 106783,00 грн. Усі витрати по навчанню, розвитку здібностей та лікування ОСОБА_4 оплачує позивач, а відповідач участі у цих витратах не приймає. Позивач зверталась до відповідача з письмовою пропозицією оплатити половину понесених нею витрат на дитину, на яку відповіді отримано не було.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 1218,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 15,18 грн. Судовий збір в сумі 1316,02 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції (в частині відмовлених позовних вимог), представником ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 105565 грн додаткових витрат.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : судом першої інстанції не взято до уваги правову позицію ВС, викладену в постанові від 19.04.2023 по справі № 760/10847/20 та від 29.04.2022 по справі № 761/27222/20, відповідно до яких додатковими за відповідних конкретних обставин можуть бути витрати, пов`язані не лише з хворобою, але й з оздоровленням, фізичним здоров`ям та розвитком спортивних здібностей дитини; суд першої інстанції помилково відмовив у стягненні додаткових витрат на лікування (у тому числі стоматологічне), оскільки стаття 185 СК України не містить обмеження призначення додаткових витрат на лікування «пов`язанні із каліцтвом чи тяжкою хворобою дитини»; суд першої інстанції помилково відмовив у стягнені додаткових витрат на заняття «капоейрою» та платне навчання сина, фактично віднісши їх до звичайних витрат на дитину, не надавши оцінки систематичності занять, їх тривалість, значення для фізичного розвитку дитини та наявні докази фактичної оплати. Відповідач був обізнаний із питанням вибору навчання сина та безпосередньо брав участь в обговоренні того, де буде навчання дитини.

24.08.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 11114/26-вх) представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 21000 грн.

22.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в яких представник позивача просить відмовити в задоволенні вимоги відповідача про стягнення з позивача 21000 грн витрат на професійну правничу допомогу або зменшити розмір витрат з урахування фактичного обсягу, складеності та необхідності виконаної адвокатом роботи.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. У додаткових поясненнях представник позивача просила слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині), Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог в апеляційному порядку не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 8.10.2018 по справі № 127/22103/18, яке набрало законної сили, шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 11.04.2013, розірвано /а. с. 4-4зв/.

У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження /а. с. 5/.

Відповідно до відомостей з ЄДРСР, доступ до якого є публічним, 21.04.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 127/12116/25 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із актом на факт проживання від 1.08.2025, затвердженим начальником МКП «УК «Житло-Гарант», малолітній ОСОБА_4 станом на 29.07.2025 проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . /а. с. 6/.

Відповідно до довідки № 141, виданої КЗ «Вінницький ліцей № 18», малолітній ОСОБА_4 є учнем 4-Г класу в даному навчальному закладі. Даний клас працює за авторською інтегрованою освітньою програмою А.Д. Цимбалару «Світ чекає крилатих» /а. с. 7/.

Щодо навчання дитини та відвідування гуртка, придбання одягу та взуття.

11.01.2024 позивачем було укладено із ТОВ «Центр розвитку дитини «Крилата освіта» договір надання послуг № 2023/С-43; пакет «Стандарт» 1-4 класи; вартість навчання 4000,00 гривень. Договір діє до 31.07.2024 (п. 7.1) /а. с. 8-10/.

На підтвердження понесених витрат на сина позивачем надано суду наступні копії квитанцій :

від 11.01.2024 на суму 2000 грн /а. с. 16/;

від 28.01.2024 на суму 4000 грн /а. с. 15/;

від 1.03.2024 на суму 4000 грн /а. с 13/;

від 25.03.2024 на суму 4000 грн /а. с. 14/;

від 5.05.2024 на суму 4000 грн /а. с. 17/;

від 28.05.2024 на суму 1200 грн /а. с. 12/;

від 18.11.2024 на суму 1400 грн /а. с. 11/.

Всього копій квитанцій на суму 20600 грн.

Відповідно до копії довідки громадської організації «Центр розвитку дітей та юнацтва «ДивоСвіт» від 11.06.2025 № 6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заняття з капоейру у Центрі розвитку дітей та юнацтва «ДивоСвіт». Вартість занять на місяць 1450 грн. Дитина відвідувала заняття з серпня 2024 по червень 2025. Загальна сума складає 13050 грн /а. с. 18/.

Згідно копії довідки громадської організації «Центр розвитку дітей та юнацтва «ДивоСвіт» від 7.04.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував гурток «Капоейра» з вересня 2024 по сьогоднішній день у Центрі розвитку дітей та юнацтва «ДивоСвіт». Вартість абонементу на місяць занять з капоейра: 1450 грн. Загальна сума, сплачена за цей період: 10150 грн /а. с. 18/.

На підтвердження понесених витрат на сина позивачем надано суду копії квитанцій до прибуткового касового ордеру :

№ 187 від вересня 2024 на суму 1450 грн /а. с. 23/

№ 2135 від 22.102.2024 на суму 1450 грн /а. с. 23/;

№ 1455 від 2.10.2024 на суму 1450 грн /а. с. 23/;

№ 2643 від листопада 2024 на суму 1450 грн /а. с. 23/;

№ 6447 від 24.02.2025 на суму 1450 грн /а. с. 23/;

№ 6969 від 5.03.2025 на суму 1450 грн /а. с. 23/;

№ 8170 від 7.04.2025 на суму 1450 грн /а. с. 24/;

№ 10161 від 11.06.2025 на суму 1450 грн /а.с. 25/;

№ 9896 від 29.05.2025 на суму 1450 грн /а.с. 25/;

№ 10161 від 11.06.2025 на суму 1450 грн /а.с. 26/;

№ 15097 від 1.12.2025 на суму 600 грн /а. с. 27/;

№ 17059 від 2.02.2026 на суму 1750 грн /а. с. 28/;

№ 17058 від 2.02.2026 на суму 600 грн /а. с. 29/;

№18878 від 31.03.2026 на суму 1350 грн /а. с. 30/

Всього на суму 18800 грн.

Також позивачем надано копії квитанцій :

від 31.03.2026 на суму 1320 грн /а. с. 31/.

від 15.06.2025 на суму 2180 грн (придбання дитячого одягу) /а. с. 32/;

від 2.07.2025 на суму 480 грн (придбання шортів) /а. с. 33/;

від 2.04.2026 на суму 4200 грн (придбання дитячого взуття) /а. с. 34-35/;

від 28.03.2026 на суму 2267 грн (придбання одягу, куртка хлопчача, теніска 2 шт, штани хлопчачі) /а.с. 36-37/.

На аркушах справи 20-22 містяться копії сертифікатів Пашинського П. Президента Вінницької обласної федерації Капоейра як учасника XVI Вінницького навчально-тренувального семінару з бразильського бойового мистецтва Capoeria (школа SENZALA); успішну атестацію учня на branco пояс, школи Capoeria (школа SENZALA), атестацію в школі капоейри «Сензала» під керівництвом Mestre Rui.

На аркушах справи 38-39 містяться копії грамот ОСОБА_3 за участь в Міжнародному дистанційному конкурсі з інформатики т англійської мови «Олімпіс 2026 – Весняна сесія».

Щодо лікування та консультацій дитини.

На аркуші справи 40 міститься копія плану лікування пацієнта ОСОБА_3 у Медичному центрі Павлін № б/н від 24.09.2024 загальна сума оплачена становить 1290 грн, з яких : 100 грн індивід. лікувальний стерильний набір; 540 грн коультація -пакет з планом лікування; 650 грн пломба склоіномерна середня порожнина.

На аркуші справи 41-42 міститься копія плану лікування пацієнта ОСОБА_3 у Медичному центрі Павлін № б/н від 30.10.2024 та акт надання послуг від 30.10.2024 загальна сума оплачена становить 1320 грн, з яких: 80 грн індивід. діагностичний стерилиний набір; 200 грн накладення оптрагейта; 1040 грн гігієнічна чистка змінний прикус (повна).

На аркуші справи 43 міститься копія квитанції ПМП «Павлін» Медичний центр м. Вінниця від 18.07.2025 на суму 1695 грн, з яких 80 грн діагностичний стерильний набір; 250 грн огляд дитячого лікаря стоматолога; 220 грн накладення оптрагейта; 1145 грн гігієнічна чистка змінний прикус (повна).

Всього витрати на лікування у ПМП «Павлін» становлять 4305 грн.

На аркуші справи 47 міститься копія направлення сімейного лікаря на консультацію ендокринолога ОСОБА_3 ..

На аркуші справи 48 міститься копія консультації ТОВ Медичного центру «Гормонія» від 11.02.2025 ендокринолога КМН первинна ОСОБА_3 .

Відповідно до копії квитанції ТОВ Медичного центру «Гормонія» від 11.02.2025 сплачено 400 грн за УЗД щитової залози та шийних лімфовузлів /а. с. 49/.

На аркуші справи 50 міститься копія УЗД щитової залози та шийних лімфовузлів ОСОБА_3 .

Відповідно до копії чеку від 29.03.2025 придбано в аптеці Омега-3 вартістю 494,90 грн /а. с. 51/

Відповідно до копії чеку від 11.02.2025 оплачено ТОВ «Медичний центр «Гормонія» 650 грн за КМН ендокринолога /а. с. 51/.

На аркуші справи 52 міститься копія огляду лікаря загальної практики – сімейної медицини ФОП ОСОБА_7 ..

На аркуші справи 53 міститься копія направлення лікаря ОСОБА_3 на рентген грудного відділу хребта та рентгенографія стопи.

На аркушах справи 54-55 міститься копія рентгенографія грудного відділу хребта та рентгенографія стопи Медичного центру Альтамедика ОСОБА_3 .

Відповідно до копії квитанції ТОВ «Медичного центру Альтамедика» № 978 від 4.08.2025 сплачено за пацієнта ОСОБА_3 836 грн, з яких: 260 грн рентгенографія з зображенням; 320 грн рентгенографія стопи, 256 грн рентгенографія грудного відділу хребта /а. с. 56/.

Відповідно до копії квитанції від 4.08.2025 сплачено 550 грн за первинну консультацію реабілітолога ТОВ «Медичний центр «Альтамедика» /а. с. 57/.

На аркуші справи 58 міститься первинний прийом лікаря ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини) ТОВ «Медичного центру Альтамедика» надана ОСОБА_3 ..

Відповідно до копії квитанції від 2.08.2025 ОСОБА_1 сплатила суму 200 грн /а. с. 59/.

Щодо придбання позивачем шафи, столу, крісла, дивану, інвертора, акумулятора, щиту безпеки, кабелю, оплати монтажу та доставки.

Відповідно до копії видаткової накладної № 0011953 від 27.11.2024 ОСОБА_1 виписано накладну на суму 13630 грн, з яких: 8850 грн шафа купе № 4780 грн стіл ОСОБА_8 /а. с. 44/

Відповідно до копії видаткової накладної № 002114 від 19.12.2024 ОСОБА_1 виписано накладну на суму 3800 грн за стелаж /а. с. 44/.

Відповідно до копії чеку від 10.06.2025 ОСОБА_9 придбала крісло за 5000 грн /а. с. 45/.

Відповідно до копії видаткової накладної № 698 від 29.01.2025 ОСОБА_1 виписано накладну на суму 28000 грн за диван /а. с. 44/.

На аркуші справи 62-65 міститься копія акта про прийом товару від 13.12.2025 та копія договору № 01114 від 13.11.2025, відповідно до якого ФОП ОСОБА_10 продала ОСОБА_1 наступні товари на суму 106000 грн, з яких 43000 грн інвертор; 42000 грн акумулятор; 5000 грн щит безпеки та кабель; 16000 грн монтаж та доставка.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи і потребує, зокрема, реабілітаційної допомоги, санаторно-курортного лікування /а.с. 86-87 зв., 90зв./

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.07.2025, відповідачу на праві власності на підставі договору дарування від 8.02.2018 належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 32 кв.м. /а. с. 60-61/.

При цьому, із заяви позивача від 12.12.2018, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Оленченко О.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 1056, вбачається підтвердження позивача про отримання нею від відповідача грошової компенсації в сумі 559569, 00 гривень за поділене між ними майно, яке набуте в період шлюбу в спільну сумісну власність. /а. с. 88/.

ОСОБА_2 сплачує аліменти за судовим наказом, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 21.04.2025 по справі № 127/12116/25, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 78075577, а саме її відсутністю /а.с. 91, аналогічно а.с. 91зв/.

Так, відповідачем було перераховано позивачу в рахунок аліментів 23.09.2025 - 152000,00 грн, 28.10.2025 – 13800,00 грн, 1.12.2025 – 13800,00 грн, 26.12.2025 – 13500,00 грн, 2.02.2026 – 13500,00 грн, 2.03.2026 – 13500,00 грн, 30.03.2026 – 13500,00 грн, 29.04.2026 – 13500,00 грн.

ОСОБА_2 добровільно надає ОСОБА_1 додаткову фінансову допомогу на утримання сина /а.с. 90, 92-96зв/. Відповідачем було перераховано позивачці «Для Паші на капоейру» 2512,56 грн (28.05.2025), «На Пашину атестацію» 2000,00 грн (22.04.2025). Також відповідачем було перераховано позивачці 223,56 грн (8.01.2025) і 250,00 грн (8.02.2026), однак призначення даних коштів не встановлено /а. с. 94 зв, 97/.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що доведеними та обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням та оздоровленням дитини, в розмірі 1218 грн, що становить половину від 2436 грн (на УЗД /а.с. 49/, на КМД ендокринолог /а.с. 51/, рентгенографія /а.с. 56/, консультація реабілітолога /а.с. 57/). В іншій частині позовні вимоги суд вважав необґрунтованими та недоведеними.

Висновки суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, і норми застосованого права.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Згідно з частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суд враховує, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дає змогу забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

У постановах Верховного Суду від 8.12.2021 по справі № 607/12170/20 викладено правовий висновок про те, що особливі обставини, яких стосується стаття 185 СК України, можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 по справі № 760/10847/20 зазначено, що положення статті 185 СК стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 106783 грн (213556,00 грн загальна сума додаткових витрат понесена позивачем, з яких становить 106783 грн), що складається з наступного /а. с. 1-2/ : витрат на навчання за авторською інтегрованою освітньою програмою А.Д. Цимбалару «Світ чекає крилатих» (22600 грн); витрат на систематичне відвідування дитиною Центру розвитку дітей та юнацтва «Дивосвіт» в гуртку бразильських єдиноборств Капоейро (16700 грн); придбання спеціального одягу (2600 грн); спеціального взуття (4200 грн) та одяг (2267 грн); придбання шафи, столу, крісла, дивану (48530 грн); придбання інвертора, акумулятора, щиту безпеки, кабелю, монтажу та доставки (106000 грн); на стоматологічне лікування сина (4305 грн); вартість консультування ендокринолога та УЗД (1544 грн); рентгенографія (836 грн); первинний прийом лікарем ФРМ (550 грн); відвідування дитиною басейну (200 грн).

Стосовно вимог про стягнення 22600 грн на навчання за авторською інтегрованою освітньою програмою А.Д. Цимбалару «Світ чекає крилатих».

11.01.2024 позивачем було укладено із ТОВ «Центр розвитку дитини «Крилата освіта» договір надання послуг № 2023/С-43; пакет «Стандарт» 1-4 класи; вартість навчання 4000,00 грн. Договір діє до 31.07.2024 (п. 7.1) /а. с. 8-10/.

На підтвердження понесення витрат позивачем до позовної вимоги надано копії квитанцій : від 11.01.2024 на суму 2000 грн /а. с. 16/; від 28.01.2024 на суму 4000 грн /а. с. 15/; від 1.03.2024 на суму 4000 грн /а. с 13/ (призначення платежу невірна дата договору); від 25.03.2024 на суму 4000 грн /а. с. 14/ (призначення платежу невірна дата договору); від 5.05.2024 на суму 4000 грн /а. с. 17/ (призначення платежу невірна дата договору); від 28.05.2024 на суму 1200 грн /а. с. 12/ (призначення платежу «переказ особистих коштів»); від 18.11.2024 на суму 1400 грн /а. с. 11/ (призначення платежу «переказ особистих коштів»).

Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, у зв`язку з чим зміна форми навчання дитини з безоплатної на платну має відбуватися за спільною згодою батьків.

Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що позивач одноосібно прийняла рішення про обрання платної форми навчання, не погодивши дані витрати з відповідачем, який заперечує проти задоволення позову. Сам по собі вибір одним із батьків дорожчої або приватної форми навчання для дитини, за наявності безкоштовної державної альтернативи, не може автоматично покладати на іншого з батьків обов`язок щодо її компланарної оплати, якщо не доведено особливих обставин (наприклад, неможливості навчання у звичайній школі за медичними показаннями). З огляду на це, вказані витрати не є додатковими в розумінні ст. 185 СК України.

У постанові Верховного Суд від 8.05.2023 у справі № 756/9882/19 зазначено, що вирішуючи позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на навчання дитини, суд дав правильну оцінку тому, що обрання напрямку та закладу навчання здійснювалося обома батьками спільно.

Позивачем не надано належних доказів, що відповідач надав згоду навчання сина на платній основі і таке навчання зумовлено саме виникненням особливих обставин у дитини, а не відносилось до повсякденних побутових потреб дитини.

Стосовно вимог про стягнення 19300 грн, з яких : 16700 грн на систематичне відвідування Центру розвитку дітей та юнацтва «Дивосвіт» в гуртку бразильських єдиноборств Капоейро та 2600 на спеціальний одяг, а також 4200 (спеціальне взуття) та 2267 грн одяг.

Позивачем на підтвердження розміру витрат понесених на заняття в гуртку «Капоейро» сином , надано суду копію довідки ГО «Центр розвитку дітей та юнацтва «ДивоСвіт» № 10 від 07.04.2025 (з вересня 2024 по 7.04.2025 складає 10150 грн) і копію довідки № 6 від 11.06.2025 (з серпня 2024 по червень 2025 складає 13050 грн) /а. с. 18-19/.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні цієї вимоги, правомірно виходив з того, що позивачем не доведено, що дитина має виняткові або унікальні здібності до цього виду спорту, зважаючи на те, зокрема, що дитина відвідувала гурток лише з серпня 2024 року (хоча з іншої довідки - № 10 від 07.04.2025 – з вересня 2024 року) по червень 2025 року, які потребували додаткових витрат, що виходять за межі звичайного розвитку.

Надані представником позивача до позовної заяви копії квитанцій до прибуткових касових ордерів на підтвердження понесення витрат на заняття дитиною в гуртку «Капоейро», не є допустимими доказами в розумінні положень статті 78 ЦПК України, адже такі не містять ні печатки отримувача, ні відповідного підпису (підписів) уповноваженої (-их) особи (-іб) /а. с. 23-30/.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 19.04.2023 по справі № 760/10847/20, регулярне відвідування дитиною спортивних секцій, гуртків та позашкільних закладів є елементом звичайного виховання та розвитку дитини, витрати на які охоплюються розміром аліментів, що стягуються на утримання дитини.

Також судом першої інстанції обґрунтовано зазначено й про те, що належних доказів на придбання спеціального одягу для цих занять суду не надано.

Забезпечення дитини одягом та взуттям відповідно до сезону є базовою потребою. Такі витрати є постійними, систематичними та повністю покриваються за рахунок щомісячних аліментних платежів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання сина.

Те, що витрати на одяг та взуття, докази понесення яких надані позивачкою /а. с. 32-37/, викликані саме винятковими чи особливими обставинами (хворобою чи каліцтвом), суду не надано, а тому ці витрати не є додатковими в розумінні ст. 185 СК України.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2020 по справі № 484/2230/17 вказано, що придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами. Ці витрати поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною.

У постанові ВС від 30.01.2019 по справі № 205/4622/16-ц зазначено, що посилання на те, що додаткові витрати були понесені не тільки на лікування дитини, але й на розвиток її здібностей, є безпідставними, оскільки відвідування спортивної секції та дитячого гуртка не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

З огляду на те, що позивачем не доведено підстав, передбачених ст. 185 СК України для стягнення додаткових витрат на відвідування гуртка дитиною, і що таке відвідування гуртка зумовлено саме виникненням особливих обставин у дитини, а не відносилось до повсякденних побутових потреб дитини, колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги правову позицію ВС, викладену в постановах від 19.04.2023 по справі № 760/10847/20 та від 29.04.2022 по справі № 761/27222/20, оскільки з аналізу даних постанов також вбачається, що висновки суду першої інстанції не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах на які посилається апелянт .

Так, ВС в постанові від 19.04.2023 по справі № 760/10847/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено, що заявлені нею до стягнення додаткові витрати на утримання дітей викликані особливими обставинами, які зумовлені, зокрема, позитивними фактами, як то наявність у дітей особливих здібностей до занять з водного спорту, атлетики чи гімнастики, а також необхідністю їх оздоровлення та відпочинку біля моря. Регулярне відвідування дітьми басейну, придбання спортивного комплексу для вправ «Жирафчик двосекційний», поїздки з дітьми до моря на відпочинок тощо, не є тими додатковими витратами, які викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а є витратами на утримання дітей, тобто аліментами, які вже стягнуті з відповідача. Крім того, позивачка не довела можливість відповідача сплачувати такі витрати.

У постанові від 29.04.2022 по справі № 761/27222/20 Верховний Суд зазначив, що витрати, які позивач віднесла до витрат, пов`язаних з поглибленим навчанням та інтелектуальним розвитком дитини, були понесені на проходження дитиною додаткових курсів з професійної орієнтації, підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, навчання дитини в школі, на купівлю обладнання та витратних матеріалів на підготовчих курсах вищого навчального закладу, апеляційних суд обґрунтовано виходив з того, що такі додаткові витрати не були викликані особливими обставинами, особливою схильністю дитини до навчання. Позивачем не доведено, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на утримання дитини. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником - адвокатом Бойком О. О. про те, що схильність дитини до поглибленого навчання та вивчення точних наук є позитивним фактом, який має враховуватися, як особлива обставина, що потребує додаткових матеріальних витрат, є необґрунтованими, оскільки підготовка до ЗНО, заняття з репетитором для підготовки до вступу до вищого навчального закладу, придбання посібників, не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною таких додаткових занять. Витрати на заняття лижним спортом в Буковелі, які позивач визначив як витрати, пов`язані із розвитком фізичних здібностей дитини, а саме: придбання термошкарпеток, термобілизни та захисного шолому, придбання туру для відвідування гірськолижного курорту, консультаційні послуги з придбання туру, послуги страхування лижників, придбання залізничних квитків, ремонт застібки та зміна розміру спортивного спорядження, придбання продуктів харчування, купівля перепустки на підйомник, придбання приватних занять, оренда лиж, витрати на проїзд у таксі, витрати на проживання у готелі, також не зумовлені особливими обставинами, пов`язаними з розвитком певних здібностей дитини. Поїздка до Буковелю у січні 2020 року, витрати на яку просила стягнути позивач, була одноразовою поїздкою, позивач не довела систематичність відвідування дитиною занять з гірськолижного спорту, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що такі витрати не можуть вважатися понесеними за особливих обставин.

Також апеляційний суд враховує, що фактичні обставини справи № 760/10847/20 та № 761/27222/20 не є подібними з обставинами цієї справи, а визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку, відтак самого лише факту відвідування дитячого гуртка чи спортивної секції недостатньо для автоматичного стягнення коштів з іншого з батьків, оскільки стандартні чи базові гуртки мають покриватися за рахунок аліментів, які вже сплачуються на утримання дитини.

Стосовно вимог про стягнення 48530 грн на придбання дивану, стелажу, столу, крісла /а. с. 44-46/ та 106000 грн на придбання інвертора, акумулятора, щиту безпеки, кабелю, оплату монтажу та доставки /а. с. 62-65/.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також апеляційний суд, про те, що облаштування дитячої кімнати предметами інтер`єру та меблями є стандартним процесом забезпечення дитини належним рівнем життя та належить до повсякденних потреб. Такі витрати охоплюються поняттям утримання дитини та мають фінансуватися за рахунок стягнутих щомісячних аліментів. Крім того, позивачем не надано належних доказів того, що попередні меблі дитини були непридатними для використання або, що у дитини наявні особливі медичні показання, які вимагали придбання саме цих конкретних предметів меблювання.

Придбаний інвертор, акумулятор, щит безпеки, кабель /а. с. 62-65/ є технічним обладнанням загальнопобутового призначення, яке встановлюється у житловому приміщенні та використовується всіма його мешканцями для задоволення спільних побутових потреб. Вказане майно не є предметом індивідуального користування дитини, не пов`язане з її лікуванням чи розвитком особливих здібностей, а відтак не має ознак «особливих обставин» у розумінні ст. 185 СК України. Забезпечення належних житлово-побутових умов проживання дитини є обов`язком батьків у межах загального утримання, яке покривається за рахунок щомісячних аліментів, які стягуються на утримання дитини.

Крім того, копія акту приймання-передачі товару або копія видаткової накладної підтверджують лише факт передачі товару, але не є доказом його оплати.

Стосовно вимог про стягнення додаткових витрат на лікування дитини.

Суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження позивачем понесення додаткових витрат на сина в розмірі 2436 грн /а.с. 49 (400 грн на УЗД), а. с 51 (650 грн на КМД ендокринолог), а. с. 56 (836 грн, рентгенографія), а. с. 57 (550 грн консультація реабілітолога)/, у зв`язку з чим стягнув з відповідача половину вартості витрат, що становить 1218 грн. В цій частині рішення суду першої інстанції не оспорюється в апеляційному порядку.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення додаткових витрат на лікування дитини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не доведено, що є додатковими витратами в розумінні статті 185 СК України придбання біологічно активної харчової добавки «Омега 3» (494,90 грн /а. с. 51/), а також лікування дитини у лікаря стоматолога (консультація, пломбування зуба, гігієнічна чистка зубів /а. с. 40-43/). Суду не надано будь-яких доказів того, що вказана харчова добавка була призначена дитині лікарем (рецепти лікарів, довідки тощо), що дані витрати на купівлю БАХД «Омега 3» здійснені позивачем саме на сина.

Відвідування лікаря стоматолога відноситься до звичайних витрат, оскільки не пов`язано із особливостями хвороби, а тому охоплюється аліментними зобов`язаннями.

Позивачем не доведено, що відвідування лікар стоматолога дитиною було зумовлено саме виникненням особливих обставин у дитини, а не відносилось до повсякденних побутових потреб дитини (ухвала ВС від 04.09.2024 по справі № 712/4418/23).

Також відсутня підстава для стягнення з відповідача 200 грн на відвідування басейну дитиною, оскільки надана позивачем квитанція від 2.08.2025 на суму 200 грн /а.с. 59/ не містить призначення платежу, а тому ця обставина є недоведеною.

Вінницький апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на нормах законодавства та практиці суду касаційної інстанції, зроблені з урахування конкретних обставин справи та оцінки наданих у справі доказів.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Беручи до уваги наведене, положення частини шостої, тринадцятої статті 141, підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» слід компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1597,44 грн (131,20 х 150 % = 1996,80 х 0.8= 1597,44 грн).

Щодо витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 21000 грн.

До відзиву представником додано наступні докази : (1) копію договору про надання професійної правничої допомоги № б\н від 24.08.2026; (2) копію додатку № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № б\н від 24.08.2026. У пункту 2 додатку передбачено, що адвокат Малик О.В. та клієнт ОСОБА_2 встановили фіксовану оплату адвоката за юридичну допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 21000 грн та включає підготовку відзиву; (3) копію квитанції; (4) копію ордера № 1341553 від 24.08.2026; (5) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002700 від 5.11.2020.

Представник позивача заперечує проти розміру витрат на правничу допомогу зазначаючи про те, що сам відзив значною мірою побудований на тих самих питаннях, які вже досліджувались судом першої інстанції, розмір витрат 21000 грн не відповідає критерію реальності, необхідності та співмірності витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вінницький апеляційний суд вважає, що розмір витрат, які просить стягнути представник відповідача 21000 грн слід зменшити до 5000 грн з огляду на конкретні обставини справи, нескладну категорію справи (стягнення додаткових витрат на дитину), а також ту обставину, що відзив на апеляційну скаргу значною мірою побудований на тих самих обставинах, які вже досліджувались судом першої інстанції, наявність клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які просить стягнути представник відповідача, в розмірі 21000 грн не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених апеляційним судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі (постанова ВС від 20.07.2021 по справі № 922/2604/20).

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Самородової Олени Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2026 (в оскаржуваній частині) залишити без змін.

Компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23.09.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало