Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №138/2784/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 138/2784/26

Провадження № 33/801/965/2026

Категорія: 432

Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М.

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,

за участю : захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката Чайка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року,

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 22.05.2026, орган що видав 3247, РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, -

встановив

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави (стягувач - військова частина НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України, що знаходиться по АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ). Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок .

Не погодившись із вказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

У скарзі зазначає, що постанова по справі є незаконною та необґрунтованою, розгляд справи було здійснено у відсутність ОСОБА_1 , що порушило його право на захист, надання особистих пояснень, можливість надавати докази.

Також зазначає, що відсутній факт та склад адміністративного правопорушення щодо спроби безпосереднього незаконного перетину державного контролю.

Також зазначив, що під час складання протоколу перебував під психологічним тиском та примусом правоохоронців.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушує питання поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки копія постанови суду йому не була вручена, про неї останній дізнався 17 серпня 2026 року, після ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Апеляційна скарга подана 27 серпня 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Згідно вимог статті 289 КУпАП в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

На підтвердження обставин щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначає, що копію постанови ним не отримана про її існування йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 17 серпня 2026 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року.

В судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Чайка Р.О. апеляційну скаргу підтримав просив суд її задовольнити, також під час постановлення рішення врахувати письмові пояснення ОСОБА_1 .

Крім того заявив клопотання про виклик та допит свідків в судовому засіданні, а саме ОСОБА_2 , для встановлення фактичного місця, часу та обставин затримання ОСОБА_1 .

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, ОСОБА_2 є солдатом прикордонного загону, який складав рапорт на підставі якого був складений протокол про адміністративне правопорушення, а тому останній не може бути свідком. (Постанова Верховного суду від 29.04.2020 р. у справі № 161/5372/17)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 08.08.2026 о 18 год. 30 хв. на напрямку н.п. Могилів-Подільський (Україна) – н.п. Отач (Р. Молдова), в районі прикордонного знаку №0125, в межах н.п. м. Могилів-Подільський, 100 м від лінії державного кордону України, ОСОБА_1 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, вплав через річку Дністер, групою осіб, а саме, рухався в напрямку берега річки Дністер, але був виявлений військовослужбовцями ДПС України, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП доведена матеріалами справи, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №335067 від 08.08.2026, в якому зазначено обставини правопорушення; рапортами та письмовими поясненнями військовослужбовців Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення; копією письмових пояснень ОСОБА_3 ; схемою виявлення громадянина ОСОБА_1 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 335066 від 08.08.2026 за ч. 2 ст. 204 КУпАП відносно ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, за спробу незаконного перетину державного кордону України, вчиненого групою осіб, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення останнім цього адміністративного правопорушення.

Не дивлячись на наведені в апеляційній скарзі доводи, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає у випадку перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Під час розгляду апеляційної скарги, не встановлено й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів.

Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 під час його затримання був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку прикордонного наряду. Між тим, апеляційний суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення у передбачений законом спосіб.

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова винесена внаслідок поверхневого аналізу доказів досліджених під час судового розгляду, без ґрунтовного вивчення всіх обставин вчиненого правопорушення, з порушенням процесуального та матеріального права, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати, що вказані доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості викласти у протоколі або окремо свої заперечення щодо викладених у протоколу та факту, надати власні пояснення з приводу причин його знаходження 08.08.2026 о 18 год. 30 хв. на напрямку н.п. Могилів-Подільський (Україна) – н.п. Отач (Р. Молдова), в районі прикордонного знаку №0125, в межах н.п. м. Могилів-Подільський, 100 м від лінії державного кордону України, однак таких заперечень чи пояснень ОСОБА_1 не виклав, натомість у письмовій заяві, яка міститься в матеріалах справи останній вказав, свою провину визнає, розгляд справи просить проводити у його відсутність, що на переконання апеляційного суду свідчить про непослідовність позиції ОСОБА_1 , що дає обґрунтовані підстави вважити, що останній мав намір здійснити спробу незаконного перетину державного кордону.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що в апеляційній скарзі відсутні посилання на конкретні докази та обставини, які б підтверджували вказані факти та спростовували б висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Заперечення ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.

Отже, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення - як спроба перетину державного кордону України у складі групи осіб будь-яким способом, повністю охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому за провину.

Таким чином, докази покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, а адміністративне стягнення, яке накладено на нього у межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі сторони захисту не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин