Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №930/1830/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/1830/24

Провадження № 22-ц/801/1838/2026

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокуСправа № 930/1830/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Рибчинського В.П.,

за участі секретаря судового засідання: Кахно О.А.

позивачі: ОСОБА_1 ? ОСОБА_2

відповідачі : ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

27.06.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої майну і здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказали, що 14.01.2024 року ОСОБА_3 в с. Чуків Немирівської ТГ Вінницького району, керуючи транспортним засобом "Форд Фокус", д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із зустрічним транспортним засобом «Хундай», д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було безповоротно пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль марки «Хундай» ,д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того, обоє позивачів - отримали різного ступеню тілесні пошкодження, внаслідок чого лікувались в медичних закладах, були витрачені чималі кошти на медикаменти, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № 214363410 від 30.04.2023 року із ПАТ « НАСК «Оранта». Останньою було виплачено позивачам страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 91 115.04 грн за пошкодження автомобіля, 1 500 грн за медикаменти і лікування, а ОСОБА_2 - 2 802.70 грн за медикаменти і лікування. Із розміром відшкодування матеріального збитку за пошкоджений автомобіль , визначеним у звіті № 33389 від 16.02.2024 року, проведеному на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта», де вказана сума збитку складає 184 670 грн. ,а вартість автомобіля після ДТП (залишків) - 91 054,96 гривень, ОСОБА_1 не погоджується . В зв`язку із цим він звернувся для огляду та оцінки автомобіля після ДТП (залишків) до експерта Вінницького відділення КНДІСЕ, згідно висновку якого № 1833/24-21 від 14.06.2024 року, ліквідаційна вартість вузлів та агрегатів автомобіля марки «Хундай», д.н.з. НОМЕР_2 складає 44 902.93 грн. ОСОБА_1 повторно звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із письмовою заявою про доплату страхового відшкодування у розмірі 46 152,03 грн = 186 670 грн (вартість авто до ДТП) – 2 500 грн (франшиза) - 44 902,93 грн (вартість залишків згідно проведеної експертизи) – 91 115.04 (вже здійснена йому виплата страхового відшкодування) , однак, отримав письмову відмову.

Враховуючи наведене, просили стягнути на користь ОСОБА_1 із ПАТ «НАСК «Оранта» доплату до страхового відшкодування шкоди у розмірі 46 152,03 грн; із ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн; на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із ПАТ «НАСК «Оранта» доплату до страхового відшкодування у розмірі 46 152,03 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 10 000 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 15 000 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта», на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 242,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору у розмірі 181,70 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта», на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті за проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 3634,94 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 300 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «НАСК «Оранта» просить вищезазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказало, що суд не надав належної оцінки висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 1833/24-21 від 14.06.2024,виконаному на замовлення ОСОБА_1 ,який базувався на дослідженні наданих замовником матеріалів ,відповідальність за достовірність яких несе сам замовник ,зокрема, копії висновку автотоварознавчого дослідження № СЕ-19/102-24/764-АВ від 08.02.2024 року, а також на електронному носії із фотографіями пошкодженого автомобіля та додатку № 2, які відсутні у матеріалах справи і судом не досліджувалися. При цьому експерт пошкоджений автомобіль з невідомої причини не оглядав ,а наданий висновок не містить калькуляції загальної вартості залишків автомобіля, що є невід`ємною частиною експертизи . Суд безпідставно стягнув з НАСК «ОРАНТА» 3 634,94 грн витрат на проведення експертизи, оскільки страховик вчасно оглянув авто і виплатив страхове відшкодування ,а проведена позивачем експертиза, не є судовою і вартість її не відноситься до судових витрат, що підлягають відшкодуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідтавними.

Оскільки рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині вимог про стягнення з відповідача з НАСК «ОРАНТА» доплати до страхової виплати за майнову шкоду, в іншій частині вимог апеляційним судом не переглядається.

За змістом ч.1 ст. 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній його частині вказаним вимогам закону не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення доплати до виплаченого страхового відшкодування, суд виходив із того, що транспортний засіб позивача унаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини застрахованої особи ОСОБА_3 є фізично знищеним, оскільки вартість його відновлювального ремонту у розмірі 682 703,64 грн перевищує його ринкову вартість до ДТП у розмірі 184 670 грн., а тому враховуючи вже виплачену відповідачем суму 91 115,04 грн, стягнув страхове відшкодування у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП у розмірі 46 152.03 грн. При оцінці вартості автомобіля після ДТП суд надав перевагу оцінці ,визначеній висновком товарно- товарознавчої експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ № 1833/24-21 від 14.06.2024,виготовленої на замовлення позивача, згідно якої ліквідаційна вартість непошкоджених вузлів та агрегатів автомобіля складає 44 902,93 грн, над оцінкою вартості ,визначеною висновком автотоварознавчого дослідження № 33389 від 16.02.2024 року, складеним на замовлення страховика ПАТ «НАСК «Оранта», згідно якого вартість вказаного авто у пошкодженому стані складає 91 054,96 грн. При цьому суд виходив із того, що експерт КНДІСЕ був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тоді як страховик не надав належних та допустимих доказів, що спростовували б висновки судової експертизи. Посилання страховика на внутрішню службову записку та висновок експертно-розрахункового управління суд відхилив, оскільки такі документи не є висновками експерта у розумінні процесуального законодавства. Врахувавши ринкову вартість автомобіля до ДТП у розмірі 184 670 грн, ліквідаційну вартість непошкоджених вузлів та агрегатів автомобіля у розмірі 44 902,93 грн та франшизу у розмірі 2 500,00 грн, а також уже виплачену відповідачем суму страховки 91 115,04 грн , суд стягнув з ПАТ «НАСК «Оранта» доплату до страхового відшкодування у розмірі 46 152,03 грн.

Колегія суддів вважає, що в оскаржуваній частині рішення суд не зовсім вірно оцінив докази та встановив обставини справи щодо достовірності висновків про оцінку залишків пошкодженого автомобіля, надання переваги висновку експерта, здійсненому на замовлення позивача над висновком на підставі якого ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виплатило страхове відшкодування ,внаслідок чого дійшов хибного висновку про наявність підстав для покладення на відповідача додаткової цивільної відповідальності і достягнення 46 152,03 грн страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом достовірності відомостей про залишкову вартість автомобіля після ДТП ,що міститься у висновку експерта через вказані відповідачем порушення порядку проведення експертизи, заслуговують на увагу.

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Встановлено ,що 14 січня 2024 року о 09 год. 20 хв. на автодорозі Р-08 (Немирівська ОТГ) водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом «Hyundai Matrix 1,5D», д.н.з. НОМЕР_2 ,під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області у справі № 930/552/24, що набрала законної сили 21.03.2024, ОСОБА_3 за вказаними обставинами визнано винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу – автомобіля «Hyundai Matrix 1.5 D», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 .(а.с.132)

Цивільно- правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами щодо автомобіля "Форд Фокус", д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № 214363410 від 30.04.2023 рокуіз страховою виплатою (лімітом) відповідальності за майнову шкоду у розмірі 160 000 грн.

Відповідно до п.6 Перехідних положень ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року№ 3720-IX договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Оскільки цивільно- правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами щодо автомобіля "Форд Фокус", д.н.з. НОМЕР_1 застрахована 30.04.2023 року , до вказаних правовідносин застосовуються положення ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 1 липня 2004 року( в редакції на час ДТП )

Згідно з п.22.1 ст.22 вказаного закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.30.1 ст.30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 30.2. ст.30 цього Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п.34.2-34.4. ст.34 ЗУ № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Згідно п. 33.3. ст.33 ЗУ № 1961-IV водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до змісту п. 36.2 ст.36 ЗУ№ 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком . Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону,- прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

За ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 4 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Верховний Суд у постанові від 08.01.2024 у справі №2-3894/09 дійшов висновку про те, що у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак останній із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався. При цьому Верховний Суд у постановах від 11.03.2021 у справі №755/6875/18 та від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14-ц Верховний Суд дійшов вказав, що рецензування звіту з оцінки майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Таким чином, встановленим способом, на підставі якого позивач міг би спростувати результати звіту про оцінку майна, є рецензування звіту і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційним судом встановлено ,що ОСОБА_1 після ДТП вчасно , 15.01.2024 року повідомив страховика - ПАТ «НАСК «Оранта» про страхову подію і подав заяву про страхове відшкодування заподіяних збитків ,у якій просив суму страхового відшкодування виплатити йому готівкою у ПАТ «Ощадбанк» .( зворот а.с.130)

06.02.2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснено огляд автомобіля ОСОБА_1 в присутності останнього ,про що складено протокол ( акт огляду транспортного засобу - автомобіля «Hyundai Matrix 1.5 D», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 та зафіксовано його технічний стан .( а.с.

На замовлення ПАТ «НАСК «Оранта» ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» за участю сертифікованого оцінювача було здійснено автотоварознавче дослідження вказаного автомобіля з метою визначення оцінки вартості матеріального збитку станом на дату оцінки , визначення ринкової вартості автомобіля, вартості відновлювального ремонту з врахуванням зносу ,про що 16.02.2024 року було складено звіт № 33389 ( а.а.144 -146) ,складено ремонтну калькуляцію (а.с.149-151) та висновок вартості придатних залишків №333789/1 ,згідно яких ринкова вартість автомобіля ОСОБА_1 складала 184 670 грн., вартість відновлювального ремонту (з ПДВ) 682703,64 грн., коефіцієнт фізичного зносу 0,7 ,вартість матеріального збитку ,що складає ринкову вартість автомобіля - 184 670 грн. , вартість автомобіля у пошкодженому внаслідок ДТП стані складає 91 054,96 грн.

На підставі акту вказаних документів ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснено розрахунок страхового відшкодування у розмірі різниці між ринковою вартістю автомобіля до ДТП і залишковою вартістю його після ДТП і 02.04.2024 року затверджено страховий акт №ОЦВ-СП-24-02-521/1, згідно якого ОСОБА_1 підлягає виплаті страхове відшкодування у розмірі 91 115,04 грн., яке цього дня було перераховано у ГУ по м. Києву і Київській області АТ «Ощадбанк» для виплати ОСОБА_1 ,яку останній отримав. ( т.1 ,а.с.156-157,235)

Окрім того, ОСОБА_1 не заперечує факт отримання ним цих коштів, тобто, станом на 02.04.2024 року погодження із розміром страхового відшкодування, визначеному звітом (оцінкою) страховика . При цьому жодної незгоди з сумою визначеною звітом автотоварознавчого дослідження не висловлював і рецензування звіту до отримання від страховика суми страхового відшкодування не здійснював.

Згідно наявної у матеріалах справи світлокопії переписки у месенджері Вайбер , ОСОБА_1 03.04.2024 року, на пораду йому звернутись до адвоката для стягнення більшої суми страхового відшкодування , повідомляв Вінницьке відділення КНДІСЕ , що його автомобіль (залишки) вже почали розбирати ( т.1 а.с.100)

Незважаючи на це, 22.05.2024 року ОСОБА_1 все ж звернувся до ВВ КНДІСЕ для проведення транспортно-товарознавчої експертизи з питанням визначення вартості залишків автомобіля «HYUNDAI MATRIX» р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого під час ДТП 14.01.2024 року.

Згідно висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення на замовлення позивача транспортно-товарознавчої експертизи № 1833/24-21 від 14.06.2024 року, ліквідаційна вартість вузлів та агрегатів автомобіля HYUNDAI MATRIX р.н. НОМЕР_2 , які можливо використовувати в подальшому у відповідності до п.7.22 Методики автотоварознавчої експертизи, що не були пошкоджені в автомобілі внаслідок ДТП 14.01.2024 з врахуванням витрат на демонтаж складових, склала на час ДТП 44 902,93 грн. При цьому об`єктами дослідження експертом зазначені : копія висновку експерта № СЕ-19/102-24/764-АВ від 08.02.2024 року, розрахунок страхового відшкодування СК «Оранта», фотоілюстрації пошкоджень автомобіля на електронному носії, відповідальність за достовірність яких несе ініціатор призначення експертизи.

Колегія суддів оцінює дії і бездіяльність позивача ,який будучи обізнаним до затвердження страхового акту про оцінку шкоди, отримав 02.04.2024 від страховика страхове відшкодування без оскарження чи заперечення його розміру і послідуюче його звернення у травні 2024 року до експертної установи через незгоду із розміром страховки , як суперечливу поведінку і розцінює її , виходячи з принципів добросовісності (ст.3 ЦК України ) ,який активно застосовує Верховний Суд при розгляді справ ,а також заборони суперечливої поведінки ( Vire venire contra factum proprium), як зловживання правами.

Зі змісту ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( № 1961-IV) випливає, що страховик приймає узгоджене з позивачем рішення про здійснення страхового відшкодування та виплачує його.

Колегія суддів вважає, що у випадку незгоди з результатами проведеної на замовлення страховика оцінки ОСОБА_1 мав можливість він мав право подати останньому свої заперечення проти результатів оцінки залишків автомобіля , вимагати зупинення виплати до проведення оцінки, мав можливість ініціювати проведення альтернативної (експертизи) рецензування відповідного звіту до моменту отримання коштів , що полягає у критичному розгляді перевірці повноти, правильності виконання і відповідності застосованих процедур вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечивши доступ експерта до залишків автомобіля.

Оскільки ОСОБА_1 вказаних дій не вчиняв і , отримавши 02.04.2024 року страхове відшкодування без жодних письмових заперечень, зауважень чи претензій до страхової компанії щодо його розміру , конклюдентними діями погодився з розміром здійсненої виплати , страхова компанія правомірно вважала свій обов`язок виконаним у повному обсязі на підставі чинної та не оскарженої на той момент оцінки.

Проте вже наступного дня (03.04.2024 року) позивач ініціював процес демонтажу/розбирання автомобіля (або його залишків), чим унеможливив проведення будь-якого зустрічного або повторного огляду транспортного засобу представниками страховика або незалежними експертами у його первинному після ДТП стані.

Така поведінка позивача суперечить загальноправовому принципу добросовісності (ст. 3 ЦК України) та доктрині "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки). Позивач не може спочатку прийняти суму відшкодування, не оспорюючи її на момент отримання, одразу після цього знищувати(розбирати) об`єкт дослідження, а потім вимагати стягнення додаткових сум страховки на підставі дистанційного висновку, складеного без особистого огляду експертом об`єкта дослідження , обгрунтування неможливості такого огляду і на підставі невідомих матеріалів .

Таким чином ,позивач отримавши страхову суму від відповідача без жодних заперечень, рецензій , продемонстрував страховику та усім учасникам цивільного обороту свою згоду із таким розміром і порядком відшкодування .

При цьому слід врахувати, що звіт про оцінку та висновок вартості придатних залишків складені 16.02.2024 року, тоді як ОСОБА_1 звернувся до ВВ КНДІСЕ лише 22.05.2024 року, а відповідний висновок експерта складено 14.06.2024 року.

Колегія суддів вважає, що обставини отримання Лазоренком страхового відшкодування без заперечень і рецензування звіту 02.04.2024 р. свідчать про погодження його із оцінкою вартості збитків та визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування ,а також про повне виконання останнім свого зобов`язання за договором страхування в межах погодженого страхового акту та лімітів ,яке прийняте третьою особою (позивачем) без зауважень, та фактичне визнання правовідносини що випливають із договору страхування цивільно – правової відповідальності врегульованими і відсутністю підстав для покладення на страховика додаткової відповідальності перед позивачем .

Разом із тим, колегія суддів враховує ,що позивач може оспорювати у суді і доводити належними допустимими ,достовірними доказами неправильність оцінки вартості збитків (вартості придатних залишків авто ) після пошкодження ,що наведені у звіті і, відповідно розміру відшкодування,

Таким доказом може являтись висновок судової транспортно - товарознавчої експертизи, що відповідає вимогам ЗУ «Про судову експертизу» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фондом державного майна № 142/5/2092 від 24.11.2003 ,зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395.(далі- Методика)

Як встановлено судом та підтверджується описовою частиною висновку експерта від 14.06.2024 року , транспортно- товарознавча експертиза на замовлення позивача була здійснена без особистого огляду експертом пошкодженого автомобіля і на підставі наданих позивачем документів - невідомого висновку експерта №СЕ -19/102-24/764 АВ від 08.02.2024 року і фотоілюстрацій пошкоджень автомобіля на електронному носії, відповідальність за достовірність яких ніс позивач, і які відсутні в матеріалах цивільної справи , що виключає перевірку достовірності висновку . Також відсутнє обґрунтування неможливості надання позивачем об`єкта автомобіля на огляд експерту і не вказана його причина ( автомобіль проданий ,розібраний на запчастини, тощо)

Між тим, проведення товарознавчої експертизи в червні 2024 року виключно на підставі матеріалів страховика (без фізичного огляду об`єкта) є порушенням Методики.

Верховний Суд у постановах по справах щодо оцінки майна після ДТП неодноразово наголошував, що визначення вартості пошкодженого майна або його залишків без безпосереднього огляду експертом є порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до п.5.5. Методики 5.5. Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах;б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання;в) установити пробіг за одометром;г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ;ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно з пунктом 5.1 Методики (в ред. на час здійснення дослідження) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості ТЗ без його особистого огляду експертом ,який складає висновок можливе лише за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд.

Крім цього, вказаною Методикою передбачено, що з метою дотримання п. 5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі, про що зазначено в п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц та у постановах Верховного суду від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844/16-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі № 703/4445/15-ц.

При оцінці в якості належного доказу висновку експертизи щодо вартості залишків автомобіля ,суд не звернув увагу на проведення її без особистого огляду експертом автомобіля і без обгрунтування неможливості його надання позивачем на огляд , що є порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підстав яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

При визначенні розміру страхового відшкодування суд невірно оцінив докази і віддав пріоритет висновку транспортно-товарознавчої експертизи № 1833/24-21 від 14.06.2024 року про залишкову вартість пошкодженого транспортного засобу , який складено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в той час як вказаний доказ не можна вважати належним, допустимим і достовірним в розумінні статей 77, 78 , 79 ЦПК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги про невірну оцінку судом як належного доказу висновку експертизи ,що не спростовує наданого ПАТ «НАСК «Оранта» звіту про вартість залишків автомобіля ,є обгрунтованими, а висновки суду про стягнення додаткового страхового відшкодування у розмірі 46 152,03 грн. не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону ,а тому рішення суду в оскаржуваній частині рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 належними , допустимими і достатніми доказами не довів невідповідність і неправильність первісної оцінки здійсненої у звіті оцінки вартості збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля ,за висновками якої ПАТ «НАСК «Оранта» здійснена виплата страхового відшкодування і не спростував її результату ,а тому у задоволенні вимог позивача в цій частині вимог необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд порушив норми процесуального права ,невірно оцінив докази та встановив обставини справи ,допустив недоведеність обставин справи ,які суд вважав встановленими, не застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні вимог про стягнення доплати до страхового відшкодування шкоди . В зв`язку з цим , апеляційна скарга ПАТ «НАСК «Оранта», у якій останнє просило рішення суду скасувати повністю , також підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга в частині вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» факти чно задоволена , рішення суду у цій частині вимог підлягає скасуванню і в цій же частині позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» задоволенню не підлягають, понесені ним у суді першої інстанції судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн , на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн, ,а також на проведення експертизи у розмірі 3634,94 грн. підлягають залишенню за позивачем ,а понесені страховиком –апелянтом витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 996,90 грн підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «Оранта».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, -

Постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 року в частині стягнення із ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 доплати до страхового відшкодування у розмірі - 46 152.03 грн. та стягнення із ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судових витрат та витрат на екпертизу - скасувати .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, доплати до страхового відшкодування,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 3 996,90 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.П. Рибчинський